Ухвала суду № 83382563, 29.07.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4359/18

Провадження № 1-кп/645/270/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

представника потерпілої ОСОБА_1 – адвоката Трубчанінова С.О.,

представника потерпілого ОСОБА_2 В.А. – адвоката Павлова В.І.,

захисника обвинуваченого – адвоката Майбороди С.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

прокурора – Омельченка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 В.А. – адвокат Павлов В.І. звернувся до суду із клопотанням, яким просив призначити по даній справі повторну додаткову комплексну судову автомеханічну експертизу та експертизу звуко- та відеозапису, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Письмове клопотання залучено до матеріалів справи. В клопотанні, крім іншого, зазначалося, що експертом вказано, що в діях ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. З огляду на те, що суд може визнати дії ОСОБА_4 , які виразилися у порушенні ПДР України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, що стане підставою для застосування ст. 75 КК України відносно ОСОБА_3 .. Представник вказував у клопотанні, що ОСОБА_4 , рухаючись на мотоциклі у крайній лівій смузі руху, не міг та не повинен був відчувати небезпеку у момент, коли автомобіль ГАЗ почне свій маневр і перебудується у другу (середню) смугу руху, а повинен був відчути небезпеку такого маневру, коли автомобіль ГАЗ не зупинився на другій (середній) смузі руху, і продовжував свій маневр з виїздом на крайню ліву смугу руху, це означає, що зупинний шлях мотоциклу мав би бути значно меншим, ніж 3,8 секунди, встановлений експертом. Крім того, експерт ОСОБА_5 не дослідив та не встановив на якій швидкості рухався водій мотоциклу перед початком гальмування, а прийняв до уваги максимальну допустиму швидкість руху транспортного засобу в населеному пункті 50 км/год. Крім того, експерт ОСОБА_5 , при визначенні зупинного часу мотоцикла, використовував математичну формулу та відповідно підставляв показники, які характерні для технічно справного транспортного засобу. Однак, експерт ОСОБА_5 , безпосередньо не оглянув мотоцикл ОСОБА_4 не встановив його технічний стан.

Прокурор, захисник, обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість. Прокурор зазначав, що допитаний в судовому засіданні експерт підтвердив висновки експертизи, захисник зазначав, що експертиза від 20.07.2018 року № 763/764/135/18 є чіткою, зрозумілою, суперечностей не має.

Представник потерпілої ОСОБА_1 – адвокат Трубчанінов С.О. у вирішенні цього клопотання покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Якщо висновок експерта буде визначено неповним або не ясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визначено необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об`єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з`ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Аналогічне визначення міститься і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об`єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.

Як встановлено, в зазначеному кримінальному провадженні, на підставі постанови органу досудового розслідування було проведено комплексну судову автотехнічну експертизу та експертизу звуко- та відеозапису, за результатами якої надано висновок № 763/764/135/18 від 20.07.2018 року.

Згідно висновку експерти прийшли до висновку, що в досліджуваному відеозвуковому файлі (відоезаписі) «060618.МР4», який зафіксований на наданому на дослідженні оптичному диску СD-R PATRON ознак монтажу не виявлено. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_3 , мав технічну можливість запобігти виникненню події ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогами п.п. 10.1 та 10.4 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. У даній дорожній обстановці водій мотоцикла ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України. У даній дорожній обстановці водій мотоцикла ОСОБА_4 , мав технічну можливість запобігти виникненню події ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України. У даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердив правильність, обґрунтованість та повноту висновку експертизи № 763/764/135/18 від 20.07.2018 року.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснив, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Як встановлено, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи № 763/764/1356/18 від 20.07.2018 року, на які посилається представник потерпілого, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведеної експертизи є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експертів, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення повторної додаткової комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи звуко- та відеозапису. Також відсутні підстави для проведення первинної експертизи, оскільки не здобуто нових вихідних даних, питання перед експертом поставлені ті ж самі.

З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилася експертиза з означених питань, дослідженні інші докази, а оцінка їх висновків, показань, наданих в судовому засіданні, - є, на ряду з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Необхідно наголосити, що в силу ст. 337 КПК України судовий розгляду проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Крім того, при призначенні покарання суд керується вимогами ст. 65 КК України та призначенні покарання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Так, судова дискреція (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Керуючись ст.ст. 101, 242, 332, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_6 – адвоката Павлова В.І. про призначення повторної додаткової комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи звуко- та відеозапису - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 31.07.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Горпинич