Вирок № 83382389, 01.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/646/19

Справа № 643/15206/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді Харченко А.М.

суддів Майстренко О.М., Єрмак Н.В.

за участю секретаря Горборукової М.О.

прокурора Гладкіх Д.В.

представника потерпілого - адвоката Оніщенко Н.О.

захисника - адвоката Авер`янова О.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12018220470000804 від 13.02.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Кіровакан, Республіка Вірменія, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, одруженого, має двох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , вступивши з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом обману, відшукали квартиру АДРЕСА_2 , власником якої на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 31.05.1995 ХМЦПДЖФ р. №5А-95-53931 є ОСОБА_4 , який тривалий час вказаною квартирою не користувався та не відвідував її, використовуючи необізнаного в їх злочинному умислі, спрямованому на заволодіння чужим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , шляхом оформлення та у подальшому використання підробленого свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1996, на квартиру АДРЕСА_2 , виписаного на ім`я ОСОБА_5 , який у подальшому має укласти удаваний договір купівлі-продажу між необізнаними в злочинному умислі ОСОБА_1 та невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Далі, ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, мали намір продовжити свій злочинний умисел, спрямований на продаж вищевказаної квартири добросовісним набувачам, за допомогою необізнаного в їх злочинному умислі ОСОБА_6 , шляхом використання договору купівлі-продажу між продавцем - ОСОБА_5 та покупцем - ОСОБА_6 , продати квартиру добросовісному набувачу, отримавши в результаті виконання злочинного умислу грошові кошти з продажу квартири та використати їх на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи при цьому корисливу мету, 29.01.2018, в денний час доби, точний час не встановлено, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_1 та невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_6, де ОСОБА_5 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 та невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом обману, повідомив приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 неправдиві дані про те, що квартира АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1996 належить йому

на праві приватної власності та він має намір її продати ОСОБА_6 . На підтвердження своїх слів ОСОБА_5 , діючи за вказівкою ОСОБА_1 , надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 підроблене свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1996, видане на його ім`я, підроблену довідку з КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №1501248 від 22.01.2018, згідно з якою власником вказаної квартири є ОСОБА_5 , підроблену довідку з місця проживання про склад сім`ї та прописку, надану дільницею №38 КП «Жилкомсервіс» за №624/13 від 29.01.2018, видану на ім`я ОСОБА_5 , згідно з якою у вказаній квартирі жодної особи не зареєстровано, вказана квартира приватизована відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1996, з метою укладення договору купівлі-продажу. Далі, 29.01.2018, приблизно о 17.00 годині, на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7., посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за № 48 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у зв`язку з чим власником зазначеної квартири став ОСОБА_6 .

Завершуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 19.02.2018, в денний час доби, точний час не встановлено, дали вказівку ОСОБА_6 прибути до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за адресою: АДРЕСА_4 (офіс), де ОСОБА_6 , діючи за їх вказівкою, повідомив приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9., що квартира АДРЕСА_2 належить йому на праві власності та він має намір її продати ОСОБА_8 , тобто добросовісному набувачу. На підтвердження своїх слів ОСОБА_6 надав приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9. договір купівлі-продажу №48 від 29.01.2018, підроблену довідку з місця проживання про склад сім`ї та прописку, надану дільницею №38 КП «Жилкомсервіс» без номеру від 19.02.2018, видану ОСОБА_6 , згідно з якою у вказаній квартирі ніхто не зареєстрований, з метою укладення договору купівлі-продажу. Далі, на підставі вказаних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9., було оформлено договір купівлі-продажу №98 від 19.02.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відносно квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим власником зазначеної квартири стала ОСОБА_8 Зазначеними злочинними діями ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, довели свій злочинний умисел до кінця та отримали відповідно до даних, що містяться в договорі купівлі-продажу №98 від 19.02.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9., 516497 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 та невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_4 , згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи №9179 від 15.05.2018 в сумі 884303 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що наприкінці 2017 року познайомився з дівчиною, яка нібито, працює в міській раді та має доступ до інформації про квартири, в яких ніхто не живе. Від нього потрібно було забезпечити людей, на яких можливо оформити документи та продати квартиру, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Він давно знав такого собі ОСОБА_5 . Через провідника поїзду він передав паспорт і ідентифікаційний код ОСОБА_5 . Потім разом вони приїхали на залізничний вокзал, далі на метро приїхали до міської ради, де дівчина передала документи та 10000 грн. на оформлення договору купівлі-продажу та інших пов`язаних з цією дією документів. Він був присутнім у приватного нотаріуса, коли ОСОБА_5 продавав спірну квартиру ОСОБА_6 , а коли вже ОСОБА_6 продавав цю квартиру, то вже брали участь ріелтори та у нотаріуса він вже не був. Дівчині ОСОБА_12 з міської ради передали від угоди купівлі-продажу квартири 7000 доларів США. За незаконну угоду по продажу квартири він отримав 1000 доларів США, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали по 500 доларів США.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_4 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, матеріальна та моральна шкода відшкодована йому ОСОБА_1 у повному обсязі. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 він не має.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються як кримінальне правопорушення,

передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, та данні про його особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів.

Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце мешкання, має малолітніх дітей - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, відшкодування шкоди потерпілому та публічне вибачення перед потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому призначаючи йому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Статтею 77 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Враховуючи вищенаведене, суд не призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15.08.2018 стосовно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Представник потерпілого - адвокат Оніщенко Н.О. звернулася до суду з заявою про залишення цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди без розгляду, у зв`язку з відшкодуванням шкоди обвинуваченим.

Частиною п`ятою статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди суд залишає без розгляду.

Судові витрати підлягають стягненню з винної особи. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 (три) роки.

Згідно з п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2018 року, на квартиру АДРЕСА_2 , яка на час звернення до суду із клопотанням належала на праві власності, за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2018 року, на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: будинок АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати за проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 9179 від 15.05.2018, в розмірі 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової техніко-криміналістичної експертизи документів № 290 від 15.08.2018 в розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. в доход держави: код доходів: 24060300, р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998, установа банку УК Слобідсь/м.ХарСлобідськи/24060300.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, з дня його проголошення.

Прокурору та ОСОБА_1 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Харченко А.М.

Суддя Майстренко О.М.

Суддя Єрмак Н.В.