Рішення № 83381983, 01.08.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3068/19

Номер провадження 2/629/1170/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в спрощеному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати відповідача, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що позивач є власником вищевказаної квартири у якій відповідач зареєстрований, але не проживає з 25 квітня 2015 року, комунальні послуги не сплачує, не несе інших витрат по утриманню житла.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач по справі, ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 18.11.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Степанчук Н.О., є власниками квартири, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8,9,10,11)

У зазначеній квартирі зареєстрований їх син, відповідач по справі, ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З актів про не проживання особи за місцем реєстрації, складених сусідами, ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , від 01.01.2017 року, 11.01.2018 року, 01.01.2019 року, відповідач ОСОБА_2 починаючи з 25.04.2015 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13,14,15).

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В даному разі з вини відповідача права позивача обмежені.

Реєстрація відповідача у квартирі перешкоджає позивачу розпорядитись своєю власністю, а також з вини відповідача позивач несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316,317,319,321 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що відповідач не проживає за місцем реєстрації понад один рік без поважних причин, а тому втратив право на користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Згідно ст.ст.13,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач, як інвалід ІІ групи, звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.,

Керуючись ст.ст.13,81,141,265,263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комсомольське Зміївського району Харківської області, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, р/р31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя О.А.Ткаченко