Рішення № 83381745, 01.08.2019, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/1450/19

Пр. 2/621/793/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шахової В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Міненко Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання,

у с т а н о в и в:

31.05.2019 ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 53641 грн 07 коп. та 1921 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що правовідносини між споживачем та постачальником природного газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕ КП від 30.09.2015 року № 2496 (надалі Правила), Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 тощо.

Позивач є постачальником із спеціальними обов`язками, відповідно до ліцензії виданої НКРЕ КП.

Відповідно до п. 5 р. 1 Правил, постачальник із спеціальними обов`язками - суб`єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу.

Відповідач ОСОБА_1 має статус побутового споживача - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно вимог Правил, постачання природного газу боржнику здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем та постачальником на умовах типового договору з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу споживачам, керуючись Правилами постачання природного газу.

Відповідно до п. 4 розділу III Правил, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.

За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт Фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил. що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Відповідно до довідки по особовому рахунку споживача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відповідач на момент виникнення заборгованості, був споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, Постачальник (ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ») зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строку та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до п. 4.7 Договору, оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в п`ятиденний термін з моменту отримання рахунку на оплату.

Розділом III, п. 22 Правил, визначено обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.

Позивач виконав свої зобов`язання та надав споживачу послуги з газопостачання відповідно до договору, однак, ОСОБА_1 систематично порушував зобов`язання, щодо своєчасної та повної сплати за надані послуги з газопостачання, що в результаті призвело до заборгованості за вказані послуги в розмірі 38 535,63 грн.

В результаті не оплати вказаної заборгованості, та на виконання п. 17 р. III Правил газопостачання до домоволодіння відповідача було припинено, про що свідчить акт про відключення газоспоживаючих приладів від 30.03.2016 року № 2.

18.05.2016 позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості, яка була отримана 24.05.2016 ОСОБА_1 .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. З ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

08.07.2016 позивач звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 38535,63 грн, однак, ухвалою суду 11.07.2016 було відмовлено у прийняття заяви.

З урахуванням викладеного, ТОВ Харківгаз збут" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у поданій заяві підтримала позов та просила ухвалити заочне рішення. Розгляд справи просила провести без її участі, на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягала.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128, частини 4 статті 129 Цивільного процесуального кодексу України, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами про направлення йому судової кореспонденції. Причин неявки суду ОСОБА_1 не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи, відзиву на позов не подавав.

Згідно довідки Зміївського міського голови від 07.06.2019 місцем реєстрації відповідача є адреса: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли будь-які заяви по суті справи чи з процесуальних питань, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, а також докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі відомостей позовної заяви, пояснень представника третьої особи та письмових доказів, досліджених під час судового розгляду, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються йому за адресою: АДРЕСА_1 .

З акта про відключення газоспоживаючих приладів № 2 від 30.03.2016 вбачається, що в присутності власника ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 здійснено відключення газоспоживаючих приладів абонента по особовому рахунку НОМЕР_1 через заборгованість у зв`язку із чим було встановлено пломбу С23123686. На момент відключення газоспоживаючих приладів показання ПЛГ становили 67211 м/куб (а. с. 7).

З 1 липня 2015 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 28.05.2015 №1588 постачання природного газу побутовим споживачам Харківської області здійснює підприємство ТОВ "Харківгаз збут", як гарантований постачальник, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Харківгаз збут" (а. с. 8).

З довідки про заборгованість за природний вбачається, що станом на лютий місяць 2019 року, заборгованість відповідача перед ТОВ "Харківгаз збут" складає 53641,07 грн, з яких: 38535,63 грн - сума основного боргу; 3257,00 грн - 3% річних; 11830,44 грн - сума інфляційних витрат (а. с. 4).

12.05.2016 на адресу відповідача ОСОБА_1 була направлена вимога про оплату заборгованості, яка була ним отримана 24.05.2016 (а. с. 5, 6).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.07.2016 ТОВ "Харківгаз збут" відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості з газопостачання в розмірі 38535,63 грн (а. с. 9 - 10).

Згідно із частиною 4 статті 319, частиною 1 статті 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов на допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 67 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13, що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись судами всіх інстанцій при здійсненні ними правосуддя.

В ході судового розгляду встановлено, що договір про надання комунальних послуг між сторонами не укладався.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з наданням позивачем комунальних послуг та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Доказів, які б спростовували зазначену суму заборгованості або обов`язок щодо її погашення, відповідачем не надані.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом статті 141 Цивільного процесуального кодексу України відшкодуванню підлягають судові витрати, заявлені позивачем до відшкодування.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 222, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут":

- 38535 (тридцять вісім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 63 коп. - суми основного боргу, які перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Харківгаз збут" із спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 , у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823;

- 11830 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять) грн 44 коп. - суми інфляційних витрат та 3275 (три тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 00 коп. - 3% річних, які перерахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у відділенні АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647, а всього,53641 (п`ятдесят три тисячі шістсот сорок одна) грн 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у відділенні АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 01 серпня 2019 року.

Позивач:- Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут", місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, б. 57/59, код ЄДРПОУ: 39590621.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: В.В. Шахова