Ухвала суду № 83380776, 31.07.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/201/2019

Справа № 537/3213/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В. І., за участю секретаря судового засідання – Гавриш А. Ю., прокурора – Карабаш Ю. О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Зварищука Е. С., законного представника обвинуваченого – ОСОБА_2 , потерпілого - ОСОБА_3 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12019170090002080 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.10.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 15 діб арешту. Відбув покарання 28.12.2018 року;

вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.04.2019 року за ч. 3 ст. 15. Ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука у судді Хіневича В.І. перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185. Ч. 2 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор вказав, що обвинуваченому слід обрати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою для запобігання спробам останнього переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Потерпілий - ОСОБА_3 підтримав думку прокурора.

Обвинувачений – ОСОБА_1 погодився з клопотанням прокурора відносно обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого Зварищук Е.С. прийняв позицію обвинуваченого, та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора відносно міри запобіжного заходу його підзахисного у виді тримання під вартою.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_2 не заперечувала щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з даних реєстру матеріалів досудового розслідування, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 15.07.2019 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 20 днів, строк якого закінчується 03.08.2019 року. До суду ж обвинувальний акт надійшов 30 липня 2019 року, тобто до закінчення строку дії запобіжного заходу.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року встановлено, що відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали чи можливо належним чином продовжити застосування на стадії досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції (п.74).

Обвинувачений раніше судимий, обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину проти власності, за які передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, офіційно не працює, що вказує на ризик продовження ними злочинної діяльності та переховування в суду.

Щодо незаконного впливу на свідків та потерпілих для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків та потерпілих вказаного злочину, які своїми показами викривають злочину діяльність ОСОБА_1 , тому останній з метою уникнення покарання, може вчиняти дії фізичного чи морального тиску з метою змін їх показань.

Медичних висновків що містять докази, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань суду не надано.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 20 х 1 921 грн. 00 коп., тобто 38420 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, суд –

постановив:

Обрати відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - а саме: з 31 липня 2019 року до 28 вересня 2019 року до 24 години.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 38420 грн. 00 коп. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять грн. 00 коп.), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області (розрахунковий рахунок: 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 821072, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу – запобіжний захід) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми, ОСОБА_1 – з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Кременчука Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд, про зміну місця свого проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 5 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В. І. Хіневич