Ухвала суду № 83380343, 01.08.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7509/19

УХВАЛА

Іменем України

01 серпня 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді – Реки А.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Гапич К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сватове заяву судді Сватівського районного суду Луганської області Реки Анни Сергіївни про самовідвід по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

До провадження судді Сватівського районного суду Луганської області Реки А.С. надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором після задоволення заяви судді Сватівського районного суду Луганської області Скрипника С.М. про самовідвід по вищевказаній справі.

Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 01 липня 2019 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження.

До розгляду справи по суті суддя Река А.С. заявила про самовідвід, оскільки відповідач по справі - ОСОБА_1 , є працівником Сватівського районного суду Луганської області та працює на посаді головного спеціаліста з інформаційних технологій з 21 лютого 2008 року.

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явився.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики та Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Радою суддів України від 04.02.2016 року, № 1 "Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики" неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Виходячи з аналізу змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), заява № 9186/80, рішення від 26 жовтня 1984 р. - «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Крім того, відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).

Аналогічні висновки містяться в Рішені Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» та Рішенні ЄС від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Частиною першою статті 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 9 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_1 працює в Сватівському районному суді Луганської області на підставі наказу № 6 від 21.02.2008 року на посаді головного спеціаліста з інформаційних технологій з 21.02.2008 року (а.с. 50).

Незважаючи на те, що вказані факти не свідчать про наявність упередженості у судді, але беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості складу суду, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, з метою об`єктивного розгляду даної справи, самовідвід є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39-41, 260 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву судді Сватівського районного суду Луганської області Реки Анни Сергіївни про самовідвід по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 426/7509/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати до канцелярії Сватівського районного суду Луганської області для визначення іншого судді, відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Река