Ухвала суду № 83379889, 01.08.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5571/17

Провадження 1-кп/524/42/19

УХВАЛА

01.08.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Хім`як І.М.

за участю прокурора: Магди В.Л.

захисника Шудрі В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення , передбаченого ст. 121 ч.1,2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

01.08.2017 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170090001776 від 16.05.2017 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення , передбаченого ст. 121 ч.1 КК України .

27.12.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018170090003866 від 24.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, який був розподілений судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейніковій Г.М.

30.01.2019 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука матеріали кримінального провадження №12018170090003866 від 24.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України об`єднані в одне провадження з кримінальним провадженням №12017170090001776 від 16.05.2017 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення , передбаченого ст. 121 ч.1 КК України.

11.06.2019 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 09.08.2019 року включно.

У зв`язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 12.08.2019 року , так як по справі не допитані усі свідки, не досліджені письмові докази, а у обвинуваченого ОСОБА_1 09.08.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, захисника Шудрю В.І., який заперечує проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , так як прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені , також суду не надано доказів того, що обвинувачений може ухилитись від явки до суду,у зв`язку з чим просить суд обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримує думку свого захисника , приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.06.2019 року спливає 09.08.2019 року.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у завданні тяжкого тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_2 , та у завданні тяжкого тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_3 , що спричинило смерть останнього .

За даним кримінальним провадженням, суд враховує обсяг пред`явленого обвинувачення, всі ризики, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні.

ЄСПЛ наголошує у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994», що при визначенні «ступеня підозри» підставою для отримання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні «особливої категорії злочинів», а у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010р. визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Суд, виходячи з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п. 1,3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній вчинив тяжкі злочин проти життя та здоров`я особи, у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання від 5 до 5 років позбавлення волі за ст. 121 ч. 1 КК України , від 7 до 10 років позбавлення волі за ст.. 121 ч.2 КК України, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності , на шлях виправлення не встав , порушив умови раніше застосованого відносно нього ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 02.11.2018 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту , тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоювати інші злочини, можливості незаконно впливати на свідків.

Вирішуючи клопотання захисника Шудрі В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на цілодобовий домашній арешт , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів, а саме з 01.08.2019 року до 29.09.2019 року включно .

Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .

Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_1 вчинений із застосування насильства , то суд вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372,392 КПК України, суд , -

У х в а л и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 01.08.2019 року по 29.09.2019 року включно .

У задоволенні клопотання захисника Шудрі В.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду , через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова