Рішення № 83378148, 26.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2019 р. Справа № 911/1439/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Янченка А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міністерства оборони України

про стягнення 179 582,44 грн

За участю представників:

від позивача: Ковальчук Д.В. (керівник);

від відповідача: Бескишкий С.М. (дов. від 04.12.2018);

від третьої особи: Ковальчук Д.В. (дов. № 220/79/А від 11.01.2019).

Обставини справи:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (далі – позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР” (далі – відповідач) про стягнення 179 582,44 грн заборгованості, з яких: 160 980,90 грн основного боргу за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017, 15 083,61 грн пені, 2 260,96 грн інфляційних втрат та 1 256,97 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1439/19, залучено Міністерство оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 05.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 19.07.2019.

12.07.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 10.07.2019 (вх. № 15703/19 від 12.07.2019), згідно якого останній проти позову заперечив частково у зв`язку з сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 160 980,90 грн після відкриття провадження у даній справі (10.06.2019). Даний відзив прийнято судом.

19.07.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій від 19.07.2019 (вх. № 14120/19 від 19.07.2019), яке прийнято судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1439/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 26.07.2019.

У судовому засіданні 26.07.2019 представник позивача та третьої особи повністю підтримав задоволення позовних вимог та заперечив проти зменшення штрафних санкцій, представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій у зв`язку з негативним майновим станом відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промови (заключні слова) представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2017 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (далі – Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР” (далі – Сторона 2) укладено договір про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321, за умовами якого сторона 1 зобов`язалася забезпечити стороні 2 тепловою енергією для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона 2 – відшкодувати стороні 1 вартість теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договорів про закупівлю послуг харчування № 286/2/17/1 від 28.03.2017 (далі – договір з харчування) для кожної військової частини та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Сторона 1 зобов`язалася здійснювати відшкодовування вартості за спожиту теплову енергію відповідно до показників встановлених засобів обліку, розміру опалювальних площ, до яких має доступ сторона 2 або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції (п.п. 2.3., 2.3.2. договору).

Згідно п.п. 6.5., 6.5.1., 6.5.2. договору оплата вартості послуг за договором здійснюється стороною 2 в такому порядку: щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт для проведення остаточної оплати по договору. Остаточний розрахунок здійснюється за спожиту теплову енергію не пізніше 25 числа, місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених стороні 1 послуг за звітний місяць.

Відповідно до п. 9.1. договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків до повного здійснення останніх.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2017 до договору № 321 від 01.04.2017 продовжено строк дії договору № 321 від 01.04.2017 до 31.03.2018.

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2018 до договору № 321 від 01.04.2017 продовжено строк дії договору № 321 від 01.04.2017 до 31.12.2018.

Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з теплопостачання надано суду підписаний та скріплений печатками обох сторін договору акт про надання послуг з теплопостачання від 31.12.2018 на суму 160 980,90 грн та рахунок № 757 від 06.12.2018 (а.с. 124).

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію № 4/119 від 28.02.2019 (а.с. 125), яка отримана відповідачем 12.03.2019, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Укрпошти (а.с. 127).

Судом встановлено, що відповідач, після відкриття провадження у справі (10.06.2019) сплатив на рахунок позивача 160 980,90 грн боргу, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 92 від 14.06.2019 на суму 160 980,90 грн, у зв`язку з чим станом на момент прийняття судового рішення, борг відповідача перед позивачем відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 160 980,90 грн основного боргу за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017, 15 083,61 грн пені, 2 260,96 грн інфляційних втрат та 1 256,97 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що відповідач, після відкриття провадження у справі (10.06.2019) сплатив на рахунок позивача 160 980,90 грн боргу, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 92 від 14.06.2019 на суму 160 980,90 грн, у зв`язку з чим станом на момент прийняття судового рішення, борг відповідача перед позивачем відсутній.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 160 980,90 грн основного боргу за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017 нараховано 15 083,61 грн пені за період з 26.01.2019 по 30.04.2019.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.6. договору сторонами погоджено, що за порушення термінів відшкодування вартості спожитої теплової енергії сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені та відсутність заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 26.01.2019 по 30.04.2019 становить 15 061,64 грн. Відтак, вимога про стягнення 15 083,61 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 15 061,64 грн.

Також представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено суду існування правових підстав для зменшення пені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017, позивачем за період з 26.01.2019 по 30.04.2019 нараховано 2 260,96 грн інфляційних втрат та 1 256,97 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 26.01.2019 по 30.04.2019 становить загалом 2 260,96 грн інфляційних втрат та 1 256,97 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 2 260,96 грн інфляційних втрат та 1 256,97 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міністерства оборони України про стягнення 179 582, 44 грн задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР” (09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23; ідентифікаційний код 33882399) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1; ідентифікаційний код 08167863) про стягнення 160 980 (сто шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень) 90 коп. основного боргу за договором про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271) спожитого в процесі надання послуг з харчування № 321 від 01.04.2017 – закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродакорд ОР” (09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23; ідентифікаційний код 33882399) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, буд. 1; ідентифікаційний код 08167863) 15 061 (п`ятнадцять тисяч шістдесят одну гривню) 64 коп. пені, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят гривень) 96 коп. інфляційних втрат, 1 256 (одну тисячу двісті п`ятдесят шість гривень) 97 коп. 3 % річних та 2 693 (дві тисячі шістсот дев`яносто три гривні) 41 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 01.08.2019.

Суддя П.В.Горбасенко