Вирок № 83374673, 01.08.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 340/556/18

Судове провадження № 1-кп/340/16/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

прокурора Рудого О.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Козлова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2018 за №12018090000000526, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Зеленодольськ, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_1 , 11.06.2018 року приблизно о 18.40 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги «Татарів - Кам`янець-Подільський», через присілок Грабовець в с Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, порушив чинні вимоги п.п. «б» п.2.3, п.10.1, п.12.1 Правил дорожнього руху України, що виразилося в тому, що він після проїзду заокруглення дороги у праву сторону, не обрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідним чином не стеживши за нею та не відреагував на її зміну, не врахував стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконався перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого не справився з керуванням транспортним засобом та виїхав за межі дороги праворуч вчинивши наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки із забоєм та розривом серця, розриву грудного відділу аорти, переломів 2 та 6 ребер справа, 2 та 10 ребер зліва, крововиливів в жирову клітковину переднього середостіння, які супроводжувалися постгеморагічним шоком важкого ступеня, які спричинили смерть ОСОБА_2 Таким чином скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав частково, вказав, що на початку червня 2018 року він приїхав із друзями відпочивати в Карпати та оселилися в с Красник, Верховинського району, Івано-Франківської області. 11.06.2018, протягом дня вони перебували в смт Верховина, де відпочивали в бані, та після 18.00 год. поверталися у с Красник. Поверталися вони транспортним засобом марки «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він керував взявши у користування у свого друга ОСОБА_5 . Окрім нього, в автомобілі знаходились ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Рухаючись по дорозі він дотримувався усіх Правил дорожнього руху, був тверезий, але раптово при повороті дороги в автомобілі заклинило кермо і автомобіль повело в праву сторону. Через 1-1,5 с, йому вдалося повернути кермо вліво, однак автомобіль уже з`їхав на узбіччя та його потягло в рів, де автомобіль зупинився. При цьому зазначив, що рухаючись по дорозі він не бачив людей перед автомобілем, а після з`їзду з дороги в автомобілі вистрілили подушки безпеки. Після зупинки транспортного засобу він вийшов з автомобіля та під лівою частиною його переднього крила побачив чоловіка, який частково знаходився під машиною, перед лівим колесом, притиснутий до стовпа. Він одразу зателефонував в поліцію, та з випадковим перехожим почав надавати першу допомогу потерпілому, зокрема, витягли його з під автомобіля та зафіксували шию в безпечному положенні. Приблизно через 2 хвилини приїхала поліція та швидка медична допомога. З працівниками поліції він поїхав проходити медичне освідчення, в результаті якого встановлено було, що він тверезий. І лише згодом він дізнався, що за результатами крові, яку він здавав на аналіз було встановлено у нього стан сп`яніння. Однак, вказані обставини він категорично заперечує, оскільки в цей день він жодного алкоголю не вживав. Крім цього зазначив, що під час руху транспортним засобом був уважним та не порушував Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода сталася не внаслідок його умисних дій, а через несправність автомобіля, незадовільної дорожньої обстановки. В той же час він розуміє, що доля вини в його діях є, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула людина, а тому в повній мірі відшкодував заподіяну шкоду потерпілій. Просить суворо не карати.

Не зважаючи на той факт, що обвинувачений винуватість у скоєному злочині визнав частково, така доведена наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні 03.12.2018 суду показала, що 11.06.2018 їй зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув її брат ОСОБА_2 . Про обставини пригоди їй нічого невідомо, лише зі слів слідчого про причетність до загибелі її брата обвинуваченого ОСОБА_1 . Крім цього, потерпіла заявила про наявність у неї претензій матеріального характеру до обвинуваченого. Однак, в наступному судовому засіданні 12.02.2019 потерпіла заявила суду про відсутність майнових претензій до обвинуваченого внаслідок повного відшкодування їй шкоди, заподіяної злочином, просила не застосовувати до обвинуваченого суворого покарання, зокрема пов`язаного із позбавленням волі, про що подала відповідну письмову заяву (а.с.166 том 2).

Показами свідка ОСОБА_3 , яка суду показала, що 11.06.2018 разом з співмешканцем ОСОБА_2 та своєю дочкою ОСОБА_4 знаходились біля житлового будинку її тітки в с Ільці, присілок Грабовець, Верховинського району, Івано-Франківської області, куди приїхали в гості. В момент настання дорожньо-транспортної пригоди, вона з ОСОБА_2 стояли на узбіччі дороги біля огорожі, на відстані приблизно 2 метрів від проїжджої частини, та пили воду, яку їм подавала дитина з території подвір`я. Моменту наближення транспортного засобу вона не бачила, оскільки була обернена спиною до дороги, як і не чула жодних звуків, в тому числі звуку гальмування автомобіля. Автомобіль обвинуваченого вона побачила, уже в момент самого наїзду на дерево, яке автомобіль вирвав із корінням, а потім на ОСОБА_2 . Крім цього, її та доньку також зачепило автомобілем, внаслідок чого вона отримала травму ноги, а донька травму голови. Після дорожньо-транспортної пригоди вона разом із обвинуваченим витягували ОСОБА_2 з-під автомобіля, однак він уже був мертвий. Також вказала, що після подій обвинувачений давав їм з дитиною кошти на лікування.

Показами свідка ОСОБА_6 , яка суду показала, що 11.06.2018 приблизно о 19.30 год. на автомобілі «Opel Vivaro», за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , поверталася з смт Верховина в с Красник. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Крім цього, позаду в автомобілі знаходилися їхні друзі ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Під час руху транспортного засобу, вона за дорогою не особливо слідкувала, але в якийсь момент відчула, як автомобіль почав різко маневрувати по дорозі та заносити в праву сторону. В цей час автомобіль став гальмувати, оскільки вона відчула різкий поштовх тіла вперед. Подивившись на дорогу, вона побачила перед собою дерево та багато зеленого листя, відчула удар знизу по автомобілі, а потім спрацювали подушки безпеки і автомобіль зупинився. Вийшовши з автомобіля через двері водія, вона побачила під передньою частиною автомобіля людину, яку ОСОБА_1 разом з якимось перехожим намагалися витягнути. Потім обвинувачений намагався надати першу медичну допомогу потерпілому, робив непрямий масаж серця, але їй здалося, що той вже ні нащо не реагував. Через декілька хвилин під`їхала швидка медична допомога та поліція. ОСОБА_1 забрали в лікарню, а вони з друзями залишилися давати покази. Також медичні працівники констатували смерть потерпілого. Крім цього зазначила, що їй відомо, що перед поїздкою ОСОБА_1 перевіряв технічний стан автомобіля і він був повністю справний. В день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не вживав алкоголю. Вживав його напередодні, під час сходження на «Говерлу», але небагато, десь приблизно 100 г коньяку, оскільки він взагалі не схильний до вживання алкоголю.

Показами свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що 11.06.2018 з друзями їхав в автомобілі «Opel Vivaro» з смт Верховина в с Красник. За кермом автомобіля був ОСОБА_1 , а він сидів позаду та користувався телефоном, за дорогою не слідкував. Через якийсь час, він відчув як автомобіль занесло в праву сторону при здійсненні маневру повороту. Після цього, автомобіль різко загальмував та заїхав в дерево, а він травмував ніс від удару головою. Вийшовши з автомобіля, він виявив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їхнім автомобілем було збито чоловіка, який лежав непритомний перед автомобілем, а ОСОБА_1 та інші люди намагалися надати першу медичну допомогу. Через деякий час приїхали медичні працівники та поліція, та стали оформляти пригоду. Зазначив, що ні він, ні ОСОБА_1 в цей день спиртних напоїв не вживали, вживали в невеликій кількості напередодні.

Показами свідка ОСОБА_11 , який суду показав, що в липні 2018 року відпочивав в Карпатах разом із обвинуваченим та іншими знайомими. 11.06.2018 вони їхали мікроавтобусом Opel з смт Верховина у с Красник, за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 . ОСОБА_12 сиділа збоку від водія на пасажирському сидіння, позаду них сидів інший пасажир, а він розташувався на третьому ряді сидінь. За дорогою він не слідкував, користувався мобільним телефоном. Однак, в якийсь момент руху він відчув, що автомобіль став різко маневрувати, його потягнуло в сторону та прижало до правої частини автомобіля. Після зупинки транспортного засобу він вийшов назовні та побачив потерпілого, якого ОСОБА_1 намагався витягнути з-під уламків та надавав допомогу. Після цього на місце події прибула поліція і обвинувачений поїхав на експертизу. Ствердив, що в цей день вони спиртних напоїв не вживали.

Показами свідка ОСОБА_13 , який суду показав, що він працює лікарем хірургом Верховинської ЦРЛ та 11.06.2018 під час чергування, проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, якого доставили йому працівники поліції Провівши огляд обвинуваченого по зовнішніх ознаках він ознак сп`яніння не виявив, а тому склав відповідний висновок. Крім цього, в момент огляду він відібрав у ОСОБА_1 зразок біоматеріалу - кров, який опечатав та відправив на токсикологічне дослідження у м. Івано-Франківськ. Які результати дослідження, йому невідомо.

Протоколом огляду місця події від 11.06.2018, складеному в період з 21.00 год. по 24.10 год. із схемою огляду місця події та фототаблицею (а.с.9-22 том 2), якими зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «OPEL VIVARO» на ділянці автодороги «Татарів - Кам`янець-Подільський», поблизу будинку №79 в присілку Грабовець, с Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, слід юзу (кочення) коліс автомобіля довжиною 13,7 м по узбіччю дороги після з`їзду із дорожнього покриття, розташування транспортного засобу по відношенню до дороги після дорожньо-транспортної пригоди на відстані 3 м від осі заднього лівого колеса та 4,5 м від осі правого переднього колеса, а також місце розташування, положення тіла ОСОБА_2 та поваленого дерева.

Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП з фототаблицями №4.2-404/18 від 06.08.2018 (а.с.47-51 том 2), згідно з яким на момент експертного огляду та дослідження рульове керування та ходова частина автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані. Робоча гальмівна система автомобіля знаходилась у стані відмови. Несправність робочої гальмівної системи автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виникла під час ДТП, а саме під дією значних по величині зусиль ударного характеру в передню частину автомобіля. Виявлена несправність робочої гальмівної системи автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не є наслідком конструктивних недоліків системи, не носить експлуатаційного характеру, а виникла під час розвитку ДТП, тому водій не мав можливості виявити її до настання дорожньо-транспортної пригоди.

Лікарським свідоцтвом про смерть №40 від 13.06.2018, згідно з яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на узбіччі дороги в с. Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2 №40 від 12.07.2018 з фототаблицею та додатками №1 та №2 до нього, актами судово-токсикологічного дослідження, судово-медичного дослідження (а.с 35-37, 38, 39, 40-42,т.2) яка розпочата 13.06.2018 та закінчена 12.07.2018, згідно яким смерть ОСОБА_2 настала внаслідок закритої травми грудної клітки забоєм і розривом серця, розривом грудного відділу аорти, із переломами 2-6 ребер справа та 2-10 ребер зліва, крововиливами в жирову клітковину переднього середостіння, яка супроводжувалася внутрішньою кровотечею (права плевральна порожнина - 250 мл, ліва 400 мл) та ускладнилася постгеморагічним шоком важкого ступеня. Враховуючи характер розвитку трупних ознак смерть ОСОБА_2 наступила в термін 24-48 годин до початку судово-медичної експертизи трупа в морзі.

У трупа ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки забоєм і розривом серця, розривом грудного відділу аорти, із переломами 2-6 ребер справа та 2-10 ребер зліва, крововиливами в жирову клітковину переднього середостіння, яка супроводжувалась внутрішньою кровотечею (права плевральна порожнина -250 мл, ліва-400 мл) та ускладнилась постгеморагічним шоком важкого ступеня, садна та крововиливи в м`які тканини грудної клітки та плечового пояса справа та зліва; закрита травма органів черевної порожнини із розривами тканини селезінки, печінки, яка супроводжувалась внутрішньою кровотечею (150 мл в черевній порожнині), непроникаюча забійно-рвана рана живота; закрита черепна-мозкова травма із вдавленим переломом правої скроневої кістки, забійна рана лівої виличної ділянки, синці та садна голови, забійна рана лівого ліктьового суглобу, синці в ділянках правої та лівої китиці, лівого стегна, лівої гомілки, садна в ділянках правого та лігового плечових суглобів, правого та лівого ліктьових суглобів, правої китиці, лівого плеча, лівого стегна та лівого колінного суглобу, які спричинені від дії твердих тупих предметів, незадовго до настання смерті. Тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки із забоєм та розривом серця, розривом грудного відділу аорти, із переломами 2-6 ребер справа та 2-10 ребер зліва, крововиливами в жирову клітковину переднього середостіння, яка супроводжувалась внутрішньою кровотечею (права плевральна порожнина - 250 мл., ліва-400 мл. ), які ускладнились постгеморагічним шоком важкого ступеня, садна та крововиливи в м`які тканини грудної клітки та плечового пояса справа та зліва; закрита травма органів черевної порожнини із розривами тканини селезінки, печінки, яка супроводжувалася внутрішньою кровотечею (150 мл в черевній порожнині), непроникаюча забійно-рвана рана живота; закрита черепно-мозкова травма із вдавленим переломом правої скроневої кістки, забійна рана лівої виличної ділянки, синці та садна голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

При судово-токсикологічній експертизі крові і сечі трупа ОСОБА_2 не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів.

Кров з трупа ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 26 від 11.06.2019 (а.с.24 том 2) та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2019 (а.с.23 том 2), згідно з якими в ході медичного огляду обстежуваного ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено.

За таких обставин, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному злочині доведена повністю. При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту про частковість вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення через раптову несправність автомобіля та блокування керма, оскільки такі обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовані дослідженими доказами.

Зокрема, з висновку автотехнічної експертизи вбачається, що рульове керування та ходова частина автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди були справними, а їх несправність виникла уже в ході самої дорожньо-транспортної пригоди внаслідок дії сили удару. А тому, в жодному випадку виїзд за межі дорожнього покриття та наїзд на пішохода на обочині не могли настати внаслідок виникнення несправностей автомобіля під час руху по дорозі.

До того ж, як зазначили свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по ходу руху спочатку вони відчули маневрування автомобіля, а його гальмування відбулося уже після заносу автомобіля в праву сторону перед самим зіткненням.

Встановлені обставини узгоджуються із протоколом огляду місця події, зі схеми якого вбачається, що після з`їзду з дорожнього покриття автомобіль рівно рухався юзом по узбіччі 13,7 м віддаляючись від дорожнього покриття в праву сторону в напрямку до огорожі.

Також не заслуговують на увагу доводи про наявність перешкоди для руху та обзору дерева, оскільки встановлено, що таке розташовувалося на узбіччі попри огорожу та було повалене автомобілем після з`їзду з дороги та продовження руху юзом.

А тому, суд вважає, що смерть потерпілого ОСОБА_2 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із винними діями ОСОБА_1 , які полягали у тому, що він після проїзду заокруглення дороги у праву сторону, не обрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідним чином не стеживши за нею та не відреагував на її зміну, не врахував стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконався перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого не справився з керуванням транспортним засобом та виїхав за межі дороги праворуч вчинивши наїзд на потерпілого.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він 11.06.2018, приблизно о 18.40 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги «Татарів - Кам`янець-Подільський», через присілок Грабовець в с Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, порушивши правила безпеки дорожнього руху здійснив наїзд на ОСОБА_2 , чим спричинив його смерть.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання є повне добровільне відшкодування шкоди потерпілій, відсутність претензій у потерпілої від злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому в ході судового розгляду не встановлено.

В той же час суд вважає, що інкримінована обвинуваченому органом досудового розслідування обтяжуюча обставина покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння підлягає виключенню із обвинувачення у зв`язку недоведеністю порушення обвинуваченим вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху, тобто його перебування у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення злочину.

Згідно статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.

У відповідності до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст.ст. 85, 86 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, у випадку здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

В ході судового слідства встановлено, що згідно з представленими висновком та актом огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на момент огляду не перебував.

Доводи органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ґрунтуються виключно на результатах токсикологічного дослідження №1219 від 13.06.2019 (а.с.28 том 2), згідно з яким, за результатами дослідження 13.06.2018 біологічного матеріалу «кров» особи на ім`я ОСОБА_1 , 1991 року народження, виявлено етанол, в концентрації 0,26% г/л.

В той же час, з відповіді Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру на запит суду від 22.07.2019 вбачається, що з Верховинської центральної районної лікарні біоматеріал ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у лабораторію Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру в період з 11.06.2018 по 05.07.2018 не доставлявся.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що представлені результати токсикологічного дослідження підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що ОСОБА_1 на момент скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки стосуються іншої особи. При цьому, стороною обвинувачення жодними доказами перед судом не доведено, що медичною установою проводилося дослідження саме крові ОСОБА_1 , а в довідці про результати дослідження допущено описку у написанні його прізвища. В той же час, сама медична установа вказала, що біоматеріал - кров ОСОБА_1 на дослідження не надходила.

А тому, представлений стороною обвинувачення доказ - результат токсикологічного дослідження №1219 від 13.06.2019 є неналежним доказом вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Більш того, в останньому судовому засіданні прокурор погодився із фактом недоведення стороною обвинувачення обтяжуючої обставини вчинення злочину і не заперечував щодо її виключення із обвинувачення.

Крім цього, суд зазначає про наявність порушень кримінально-процесуального законодавства в процесуальних діях органу досудового розслідування з отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження доказу перебування обвинуваченого в стані сп`яніння на момент скоєння злочину.

Зокрема, у відповідності до положень ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.241 КПК України, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.244 КПК України, у разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ч.1 ст.242 КПК України).

З наведеного випливає, що процедура встановлення факту перебування особи в стані сп`яніння у кримінальному провадженні є відмінною від процедури встановлення цього ж факту в справах про адміністративне правопорушення. Тому, відібрання зразків біоматеріалу з подальшим його дослідженням, яке потребує спеціальних знань, не може відбуватися лише в порядку визначеному Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, але з врахуванням чинних положень КПК України.

Тобто, відбір біологічних зразків в особи мають здійснюватися на підставі постанови прокурора про проведення освідування особи, а їх подальше дослідження виключно на підставі ухвали слідчого судді про призначення судово-медичної експертизи. За результатами такого дослідження складається висновок судово-медичної експертизи, який і буде належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

В той же час, до матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування долучено результати токсикологічного дослідження, що проводилися без відповідного на це дозволу слідчого судді у формі ухвали про призначення судово-медичної експертизи.

Крім цього, суд вважає, що органом досудового розслідування порушено процесуальний порядок долучення до матеріалів кримінального провадження самої довідки - результати токсикологічного дослідження №1219 від 13.06.2019, без відповідного дозволу слідчого судді.

Так, у відповідності до ст.40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Оскільки наведені відомості у представленій довідці №1219 від 13.06.2019 містять обставини про медичне обстеження особи, а відтак ці відомості слід відносити до таких, що становлять лікарську таємницю, і у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.162 КПК України належать до охоронюваної законом таємниці.

У главі 15 Кримінально-процесуального кодексу України визначено порядок та випадки залучення у кримінальному провадженні речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме у відповідності до ч.6 ст.163 КПК України на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з таким клопотанням до слідчого судді слідчий, прокурор не зверталися, ухвала про тимчасовий доступ до результатів токсикологічного дослідження №1219 від 13.06.2019 не постановлялася, а сама довідка долучена до матеріалів кримінального провадження лише на підставі запиту слідчого.

А тому, з наведених підстав вказаний доказ підлягає визнанню таким, що отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а відтак недопустимим доказом у кримінальному провадженні.

За таких обставин, оскільки єдиний доказ органу досудового розслідування про перебування обвинуваченого на момент скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння визнаний судом неналежним та недопустимим, а тому підстав для його врахування при призначенні покарання суд не вбачає.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого в ході призначення покарання, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, разом з тим раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце роботи, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, повністю відшкодував заподіяну потерпілій шкоду і та просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти його волі. Інші особи, що постраждали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, але характер та ступінь ушкоджень яких не були достатніми для визнання їх потерпілими у даному кримінальному провадженні, майнових вимог шляхом пред`явлення цивільного позову, до суду не заявили. В той же час, допитана в якості свідка постраждала ОСОБА_3 суду показала, що обвинувачений надавав матеріальну допомогу і їй, і її дочці у зв`язку із лікуванням від заподіяних травм в ході дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи наведені обставини, дані про особу винного, позицію потерпілої щодо несуворого покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, а тому суд обирає йому покарання передбачене санкцією статті у виді позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від обраного покарання із випробуванням з покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Крім цього, суд враховуючи обставини злочину та особу обвинуваченого, вважає за необхідне призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання про речові докази та відшкодування витрат за проведення експертиз суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України. Згідно з ч.4 ст.174 КПК України, вирішити питання про скасування арешту майна, оскільки судом засуджено обвинуваченого та призначено покарання не пов`язане із конфіскацією майна та/або спеціальною конфіскацією, а потерпілою, іншими особами цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з часу проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати - витрати пов`язані із залученням експерта в розмірі 1716 гривень 00 копійок (одну тисячу сімсот шістнадцять гривень нуль копійок).

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2018 року у виді накладення арешту з забороною на користування та розпоряджання автомобілем «Опель Віваро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на час ДТП керував водій ОСОБА_1 , власником якого являється ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 .

Речові докази: автомобіль марки «Опель Віваро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_5 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Бучинський А.Б.