Рішення № 83374373, 01.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року справа № 580/1879/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3177 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

13.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Військової частини А3177 (19631, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Дубіївка; код ЄДРПОУ 07742822) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.

Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період, що призвело до неотримання ним коштів. Позивач з посиланням на практику Європейського суду з прав людини стверджує, що відповідач порушив принцип належного урядування та позбавив його права на отримання цих коштів. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 24.06.2019, а відповідач - 27.06.2019.

01.08.2019 відповідач подав суду відзив, в кому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що фінансової можливості та правових підстав нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям у 2016 - 2018 роках у відповідача не було. З цього приводу посилається на лист директора Департаменту фінансів МО України від 26.03.2018 №248/1485.

Ухвалою від 01.08.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, з огляду на відсутність необхідності виклику та допиту свідків, призначення експертизи, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідно до наказу командувача Повітряних Сил ЗСУ від 17.09.2018 №70-РС позивача звільнено в запас з посади командира роти забезпечення живучості військової частини А3177. Наказом командира військової частини А3177 від 25.09.2018 №213 позивача виключено зі списків особового складу та проведено розрахунок.

З довідки відповідача від 01.08.2019 №350/143/206 суд встановив, що грошове забезпечення позивачу виплачувалось з 01.01.2016 до 25.09.2018. Про виплату індексації грошового забезпечення не зазначено. Базовим місяцем визначено грудень 2015 року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Для вирішення спору суд врахував, що відповідач у відзиві на позов не заперечує не нарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідач обґрунтовує невиплату позивачу індексації грошового забезпечення відсутністю бюджетних асигнувань на такі цілі. Однак він не довів жодним належним доказом вжиття ним заходів для отримання фінансових коштів для виконання вищевказаних вимог закону.

Оскільки іншого доводу, аніж відсутність фінансової можливості нарахування індексації за періоди, в яких її не було виплачено, відповідач не зазначив, суд врахував, що положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Крім того, бюджетне законодавство розрізняє поняття "нарахування" та "виплата".

Посилання відповідача у відзиві на позов щодо недостатності коштів на фінансування відповідача для таких цілей не підтверджені жодним належним та достовірним доказом.

Чинними у спірному періоді нормативно-правовими актами не ставиться право особи на отримання індексації її доходу у залежність від наявності (відсутності) коштів у роботодавця. Будь-які доручення та листи не можуть скасовувати дію чинних законів.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого відбувається фінансування, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Тому невиконання обов`язку з нарахування індексації на грошове забезпечення військовослужбовця в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, свідчить про недотримання вимог Закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Такого ж висновку дотримується судова практика Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17, який підлягає безумовному врахуванню судом на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Отже, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

За умови нарахування індексації грошового доходу у визначеному періоді та відсутності фінансових коштів на її виплату, у роботодавця мала би виникнути заборгованість.

Згідно з довідкою відповідача від 01.08.2019 №350/143/206 базовим місяцем для нарахування позивачу індексації є грудень 2015 року.

Суд врахував, що відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Отже, грошове забезпечення позивача підлягало індексації з квітня 2016 року.

Згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, внаслідок чого збільшилось грошове забезпечення всіх категорій службовців.

Отже, з березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача. Якщо у спірному періоді у календарному місяці величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації у 103 відсотка, за такий місяць індексація не нараховується.

Оскільки з березня 2018 року до часу звільнення позивача зі служби (вересень 2018 року) величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у 103 відсотка, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за цей період.

Отже, не нарахування та невиплата відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016 до 28.02.2018 є протиправною бездіяльністю. У період з 01.01.2016 до 31.03.2016 та з 01.03.2018 до 25.09.2018 індексація грошового забезпечення не нарахована та не виплачена позивачу правомірно.

Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення підлягає частковому задоволенню з урахуванням мотивів прийнятого рішення за період з 01.04.2016 до 28.02.2018.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для його повернення. Інших клопотань про розподіл судових витрат суду не заявлено.

Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини А3177 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3177 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.04.2016 до 28.02.2018.

Зобов`язати Військову частину А3177 (19631, Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка; код ЄДРПОУ 07742822) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 до 28.02.2018.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 01.08.2019.