Вирок № 83371764, 01.08.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1024/19

Номер провадження № 1-кп/194/141/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

секретаря судового засідання Стасовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2019 року за № 12019040400000226 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17 серпня 1999 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 140, ст. 46-1 КК України (1960) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки, штраф 200 грн.;

- 26 лютого 2002 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України (1960) до 2 років 6 місяців позбавлення;

- 22 квітня 2005 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст. ст. 69, 70 ч. 1 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 12 червня 2009 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 06 лютого 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (судимість погашена);

- 17 квітня 2018 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 75,76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Ніколайчук В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02 травня 2019 року приблизно о 11-00 год., знаходячись в гостях в квартирі АДРЕСА_2 у ОСОБА_2 , де по раптово виниклому умислу, направленому на незаконне збагачення, шляхом викрадення чужого майна, з метою доведення свого умислу до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_2 була відсутня в квартирі, а її чоловік ОСОБА_2 в цей час знаходився без свідомості, в зв`язку з чим не міг спостерігати за діями ОСОБА_1 , умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з тумби, яка знаходиться в спальній кімнаті зазначеної квартири викрав мобільний телефон марки «Bravis Wide C281», вартість якого складає 360 грн., а також із зальної кімнати вищевказаної квартири викрав мобільний телефон марки «Acer Liquid Z520» вартість якого складає 1633,33 грн., спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1993,33 грн., після вчиненого ОСОБА_1 з місця пригоди зник та викраденим розпорядився на свій розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, та пояснив, що в травні 2019 року був в гостях в квартирі у ОСОБА_2 по вул. Лермонтова в м. Тернівка , де викрав там два мобільні телефони, при цьому його ніхто не бачив. Один телефон заклав в ломбард та кошти витратив на свої потреби, а другий телефон загубив. В скоєнні злочину розкаюється, з сумою викраденого згоден.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, протоколом огляду, довідкою про вартість експертизи, договором, висновком експертизи, дослідженням речових доказів, та даних, які характеризують його особу.

Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому діянні знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:

Із висновку судово-товарознавчої експертизи № 43/12.1/345 від 17 травня 2019 рокувбачається, що вартість викраденого майна: мобільного телефону марки «Bravis Wide C281», складає 360 грн., мобільного телефону марки «Acer Liquid Z520» складає 1633,33 грн.

Як вбачається з протоколу огляду предмета від 20 травня 2019 року, був оглянутий мобільний телефон марки «Bravis Wide C281», чорного кольору, який добровільно надав для огляду ОСОБА_3 .

Як вбачається з договору позики №1.2189 від 02 травня 2019 року, позичальник ОСОБА_1 заклав в ПТ "Ломбард Роял Кредит" телефон марки «Bravis C281».

Речовими доказами по справі, яким визнано: мобільний телефон марки «Bravis Wide C281», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 .

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми та допустимими, та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєному злочині.

Даючи юридичну оцінку його діям, суд вважає, що він винний в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, а також особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий за корисливі злочини, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює.

Крім того, із досудової доповіді про обвинуваченого, підготовленої 30 липня 2019 року Павлоградським міськрайонним відділом філії державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, не працює, характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. Застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом`якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд вважає, що у обвинуваченогоОСОБА_1 щирого каяття не має, оскільки така обставина носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням обвинуваченого щодо щирого каяття, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений бажав відшкодувати збитки потерпілій.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, та відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обставин, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, думки потерпілої, яка просить призначити покарання на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру не має та з урахуванням досудової доповіді про обвинуваченого, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства,суд вважає, що для його виправлення та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, але не в максимальній межі.

Оскільки злочин обвинувачений ОСОБА_1 скоїв після постановлення відносно нього вироку Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Тернівського міського суду від 17 квітня 2018 року, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Клопотань щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 не заявлено.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки сім місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

Строк відбування покарання засудженому обчислювати з моменту фактичного затримання під час виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м. Дніпро/Шев.р./24060300, номер рахунку: 31111115004008, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП)), на проведення судово-товарознавчої експертизи № 43/12.1/345 від 17 травня 2019 року у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази по справі, якими визнано - мобільний телефон марки «Bravis Wide C281», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 , залишити за належністю ОСОБА_2 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.О. Корягін