Вирок № 83371656, 01.08.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/8399/18

1-кп/212/650/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040730001856 від 04 липня 2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алма-Ата, Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні немаючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України,

Сторони та інші учасники судового провадження: прокурор Унжаков Б.М., обвинувачений ОСОБА_1 , представник потерпілого Разумов О.Ю.

встановив:

ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання виконати послуги з представництва інтересів ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005) у торгівельних точках за письмовим договором про надання послуг від 23.01.2017 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАКОРТ» (далі - ТОВ «ДАКОРТ»), код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - 36394005 (далі - ЄДРПОУ 36394005), та ОСОБА_1 .

Згідно змісту договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та не розголошення комерційної таємниці, укладеного 23.01.2017 між ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005) та ОСОБА_1 , останній як торгівельний представник прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому ТОВ «ДАКОРТ» матеріальних цінностей та грошових коштів, тобто ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою перед ТОВ «ДАКОРТ».

Так, у ОСОБА_1 , який перебував відповідно до договору про надання послуг від 23.01.2017 у трудових відносинах із ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005), а саме - працював торгівельним представником з повною матеріальною відповідальністю за забезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів не пізніше 17.00 години 29.03.2017 (точний час не встановлено під час судового розгляду), раптово виник злочинний умисел, направлений на привласнення ввірених йому грошових коштів за реалізовану продукцію.

З метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, направленого на привласнення ввірених йому грошових коштів, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, виконуючи свої трудові обов`язки в свій робочий час, не пізніше 17.00 години 29.03.2017 перебуваючи на території ринку, розташованого на мкр. 7-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., отримав від контрагента ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005) - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. грошові кошти в розмірі 1748 грн. 88 коп. купюрами різного номіналу в якості оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності згідно видаткової накладної № ДКР-041760 від 22.03.2017 та в розмірі 3300 грн. 83 коп. в якості оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності згідно видаткової накладної № ДКР-033852 від 08.03.2017 для подальшої їх здачі до каси ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005), розташованої по вул. Електрозаводська 23А в Покровському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Однак, ОСОБА_3 після закінчення робочої зміни, а саме до 18.00 годин 29.03.2017, нехтуючи встановленими службовими обов`язками, що передбачені посадовою інструкцією торгівельного представника ТОВ «ДАКОРТ», зокрема - суворо дотримуватися встановлених термінів і порядку надходження матеріально-грошових коштів за реалізовану продукцію, діючи умисно, з корисливих мотивів, не передав грошові кошти в розмір 5049,71 грн. до каси ТОВ «ДАКОРТ», привласнивши вказані грошові кошти, належні ТОВ «ДАКОРТ», які йому були ввірені цією юридичною особою.

Розбіжність між даними контрагентів та даними ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005), встановлена за актом ревізії діяльності торгівельного представника ТОВ «ДАКОРТ» (ЄДРПОУ 36394005) ОСОБА_3 , підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово- економічної експертизи № 5429/5430-17 від 18.12.2017.

Таким чином, ОСОБА_1 завдав ТОВ «ДАКОРТ» майнову шкоду на загальну суму 5049,71 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та пояснив, що між ним та ТОВ «ДАКОРТ» було підписано договір про повну матеріальну відповідальність та нерозголошення комерційної таємниці. Відповідно до договору він збирав на торгівельних точках грошові кошти, які потім передавав в касу підприємства. 29.03.2017р. він отримав від контрагента ТОВ «ДАКОРТ» - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1748 грн. 88 коп. та в розмірі 3300 грн. 83 коп., згідно видаткової накладної № ДКР-033852 від 08.03.2017р. для подальшої їх здачі до каси ТОВ «ДАКОРТ». Однак, зазначені кошти до каси підприємства не передав, привласнив їх і використав на власний розсуд. Визнає, що його діями підприємству нанесено матеріальну шкоду та не заперечує проти позовних вимог.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 191 КК України за ознаками привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

При призначенні покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пом`якшуючою покарання обставиною, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відносяться до категорії середньої тяжкості, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше несудимий, офіційно непрацевлаштований, за місцем мешкання характеризується позитивно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалідом не являється.

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому у виді штрафу без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю.

У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 ст.69 КК України про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 2476,00 гривень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

До початку судового розгляду ТОВ «ДАКОРТ» було пред`явлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 38643,18 грн.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілого ТОВ «ДАКОРТ», суд керується положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої якщо процесуальні відносини, які виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди. При цьому тягар доказування наявності шкоди та її розміру закон покладає на потерпілого.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що діями обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода ТОВ «ДАКОРТ» у розмірі 5049,71 гривень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст.ст.128-129 КПК України, у зв`язку з чим слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДАКОРТ» завдану матеріальну шкоду на загальну суму 5049,71 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень), без позбавлення права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОРТ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКОРТ» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмір 5049,71 гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів 2476,00 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя О. Н. Борис