Ухвала суду № 83371199, 01.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4275/19

(1-кп/199/430/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2019 року серпня місяця 01 дня місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дяченко І.В.,

суддів: Воробйова В.Л., Щербини-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання: Войнової В.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12019040630000298 від 28.02.2019 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України,

за участю: прокурора Федика О.Р., захисника Нестерчука С.В., обвинуваченої ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з Дніпровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт №12019040630000298 від 28.02.2019 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначення до судового розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Нестерчук С.В. не заперечували проти призначення справи до розгляду.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Практикою Європейського суду з прав людини визнано і про це, вказано в рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Олександр Смірнов проти України», що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.

Згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Перевіривши зміст обвинувального акту, суд вважає, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 неконкретним, а обвинувальний акт, у цій частині таким, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити серед іншого виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як слідує з вимог ст. ст.91,92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, наряду з іншим, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, обов`язок доведення яких покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з приводу виконання вимог ст. 32 КПК України, з метою встановлення підсудності даного кримінального провадження Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська констатує, що в тексті обвинувального акту не вказано місця вчинення злочинів.

Так, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.

Як слідує з тексту обвинувального акту ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 18/2010-к від 30.11.2010, виданого директором ТОВ «Агровектор Плюс» ОСОБА_2 була призначена з 01.12.2010 на посаду головного бухгалтера ТОВ «Агровектор Плюс», зареєстрованого за адресою: м. Дніпро, вул. Павла Ніринберга, З-Б, та, будучи службовою особою, виконувала адміністративно-господарські функції на вказаному підприємстві.

01.01.2018 ОСОБА_2 , будучи директором ТОВ «Портал ЮК», ТОВ «Агроновація», ПП «Адулар», ТОВ «Бюро інвентаризації нерухомості» , ТОВ «Арт-Ленд», ТОВ «Агростеп - 1», ТОВ «ТГ «Мартекс», видала довіреності головному бухгалтеру ТОВ «Агровектор Плюс» ОСОБА_1 , якими уповноважила останню строком на 1 рік здійснювати функції головного бухгалтера в ТОВ «Портал ЮК», ТОВ «Агроновація», ТОВ «Бюро інвентаризації нерухомості», ТОВ «Агростеп - 1», ТОВ «ТГ «Мартекс», і яка, перебуваючи у невстановленому місці, виконуючи свої службові обов`язки, вчинила інкриміновані їй дії щодо розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах та підробку документів на переказ грошових коштів, повторно, з використанням підробленого документу на переказ.

З вказаного слідує, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме в супереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не повністю викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, а саме органом досудового розслідування взагалі не встановлено місце вчинення правопорушення обвинуваченою ОСОБА_1 Обвинувальний акт таких відомостей не містить. Місце скоєння інкримінованих обвинуваченій злочинів в ньому не зазначено, а здійснення функції головного бухгалтера за довіреністю за адресою фактичного знаходження ТОВ «Портал ЮК», ТОВ «Агроновация», ПП «Адулар», ТОВ «Бюро інвентаризації нерухомості», ТОВ «Арт-Ленд», ТОВ «Агростеп-1», ТОВ «ТГ «Мартекс», де потерпіла ОСОБА_2 була директором вищевказаних підприємств, не свідчить про скоєння злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.185 та ч.1,2 ст. 200 КК України, за місцем розташування та знаходження підприємств, які очолювала ОСОБА_2 .

Суд не може брати на себе ініціативу доповнювати, уточнювати чи конкретизувати викладені в обвинувальному акті відомості, в тому числі і щодо місця вчинення кримінального правопорушення.

Встановлена судом невідповідність обвинувального акту вимогам КПК є суттєвою та такою, що унеможливлює не тільки в повній мірі сформувати позицію захисту обвинуваченому, а і не дає змоги перевірити підсудність розгляду даного провадження судом, оскільки в обвинувальному акті взагалі відсутні будь-які посилання про те, що злочин було вчинено саме на території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпро.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушення підсудності розгляду кримінального провадження є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, в тому числі і вироку.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Окрім того, Суд зазначає, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 року у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 01.03.2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Тому, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у обвинувальному акті в розділі «формулювання обвинувачення» в скоєнні злочинів за попередньою змовою групою осіб, де не зазначені особи, з якими обвинувачена скоювала злочини з корисливих мотивів, є також неконкретним, оскільки ОСОБА_1 інкримінуються вчинення злочинів з невстановленими особами, проте в обвинувальному акті дані про цих осіб не містяться, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості щодо вирішення питання стосовно невстановлених осіб, а саме про виділення в окреме провадження матеріалів стосовно цих осіб на підставі ч.3 ст. 217 КПК України, рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування відсутнє.

Окрім того, судом встановлено, що обвинувальний акт також містить посилання на численні висновки експертів, що є неприпустимим, оскільки це є посиланням на докази та суперечить положенням ч. 2 ст. 291 КПК України.

Суд вважає, що викладені обставини, а саме розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, фактично ставить вже на цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у зрівнянні зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, підлягає обов`язковому застосуванню.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

Вказане порушення та невідповідність вимогам процесуального законодавства в обвинувальному акті під час підготовчого засідання виправити не вбачається можливим, так само, як і не можливим є те, щоб призначити судовий розгляд.

В обвинувальному акті зазначені додатки у вигляді реєстру матеріалів досудового розслідування та розписки підозрюваної про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, але прокурором не вказана кількість аркушів на яких вони розташовані.

Також, в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 24.05.2019 затверджено заступником начальника слідчого відділу Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, але згідно самого тексту обвинувального акту обвинувальний акт підписано тільки старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - Федиком О.Р.

Суд також звертає увагу,що за повідомленням обвинуваченої ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні місцем виконання нею службових обов`язків, адміністративно-господарських функцій на посаді головного бухгалтера є приміщення, яке розташоване в ТРЦ «МОСТ-Сити» за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки № 2.

Таким чином, виявлені недоліки унеможливлюють встановлення підсудності та призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта, а розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення, у зв`язку з чим на підставі п.3 ч.3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Питання повернення обвинувального акту визначенні і в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України.

Наведені порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, на думку суду, під час судового розгляду будуть перешкоджати розгляду обвинувального акту по суті та унеможливлять, за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, а тому, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9 КПК України, суд визнає вказані порушення істотними .

Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040630000298 від 28.02.2019 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, - повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою вважати продовженим до 22 вересня 2019 року включно.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги протягом 7 днів з дня її проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

____ І.В. Дяченко _____ І.В. Щербина-Почтовик _____ В.Л. Воробйов

01.08.2019