Рішення № 83365642, 16.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19096/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. Дніпровський райнний суд м.Києва

в складі головуючого судді - Гончарука В.П.,

за участю секретарів: Краснової І.В., Гриценко О.І.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача КМР - Солдатенко Л.М.,

представника відповідача ПАТ «Ощадбанк» - Литвин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування, суд

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовною заявою та відповідно до позовних вимог просив суд : встановити факт проживанн однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в період часу з 2012 року по 17 березня 2018 року ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на 13/100 частини квартири площею 17,04 м.2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності після смерті спадкодавця ОСОБА_4 в порядку спадкування на банківський вклад «Мій пенсійний депозит» , що знаходиться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 на підставі договору №1949344411 від 6 грудня 2017 року з відповідними процентами.

Свої вимоги представник позивача обгрунтовує тим, що у вищевказаній квартирі АДРЕСА_2 позивач ОСОБА_1 проживає з листопада 2012 року разом зі своєю сім`єю.

З моменту заселення до вказаної вище квартири у позивача та членів її сім`ї склалися гарні дружні стосунки з ОСОБА_4 .

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_4 рідних та близьких позивач та члени її родини допомагали ОСОБА_4 , доглядали за ним, купували ліки, продукти харчування, мали спільний побут та вели спільне господарство.

За життя ОСОБА_4 мав намір скласти заповіт на позивача, але у зв`язку з погіршенням стану здоров`я не зміг скласти вказаний заповіт та ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Поховання ОСОБА_4 також було здійснено за рахунок позивача та членів її сімі`ї.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, а саме на 13/100 частини квартири площею 17,04 м.2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на кошти, що знаходяться на банківському вкладі «Мій пенсійний депозит», депозитний рахунок № НОМЕР_1 .

При зверненні до нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій без підтвердження родинних зв`язків зі спадкодавцем ОСОБА_4 .

Свої вимоги обгрнутовуює посиланням на вимоги ст. 3 СК України та статтями 328, 1217-1219,1264 ЦК України, а також посиланням на ППВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволені позовних вимог в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві, при цьому стверджуючи, що позивач разом зі своєю сім`єю проживали однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_4 з листопада 2012 року, несли витрати на його утримання, догляд, несли витрати по його похованню.

Пресдтавник Київської міської ради в судове засідання надав відзив на позовну заяву в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 обгрунтовуючи це тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог.

Представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надав в судове засідання відзив на позовну заяву в якому заперечував щодо задоволеня позову. Обгрунтовуючи це тим, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх інтересів та в разі задоволення позовної вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем позивачу необхідно звернутися до суду, у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Представника третьої особи в зал судового засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про слухання справи у відсутність представника третьої особи та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як було встанволено в судовому засіданні, що позивач разом зі своєю сім`єю з листопада 2012 року стала проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою проживав ОСОБА_4 , якому на праві власності належало 13/100 частини вказаної вище квартири площею 17,04 м.2.

З моменту проживання у спірній квартирі у позивача та членій її родини зі спадкодавцем склалися дружні стосунки, позивач допомагала ОСОБА_4 у вирішенні побутових проблем, доглядала за останнім, купували ліки.

Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Похованням останнього також займалася позивач та члени її родини, вказана обставина була підтверджена в судовому засіданні.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з 13/100 частини квартири площею 17,04 м.2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та з коштів, що знаходяться на депозитному рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк» «Мій пенсійний депозит».

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом 15 серпня 2018 року але 19 вересня 2018 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що не надано документів, які підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем ОСОБА_4 .

Як убачається з матеріалів спадкової справи №806/2018 заведеною Десятою Київською нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 інших спадкоємців (по закону чи заповіту) крім позивача ОСОБА_1 не має.

Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена суспільства, громадянина держави. Ст. З Сімейного кодексу України дає визначення сім`ї, як первинного та основного осередку суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі:

- укладеного шлюбу;

- кровного споріднення;

- усиновлення;

- на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як було встановлено в ході судового розгляду що позивач та спадкодавець ОСОБА_4 проживали в одній квартирі, частина якої належала на праві власності померлому ОСОБА_4 , але належних та допустимих доказів, що позивач з членами своєї сімі`ї однією сім`єю проживали разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 в ході судового засідання надано не було.

В судовому засіданні було встановлено, що у позивача та ОСОБА_4 склалися дружні стосунки та позивач ОСОБА_1 надавала допомогу ОСОБА_4 у веденні господарства, купувала продукти харчування, ліки, тощо.

Відповідно до вимог статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

П.21 ППВСУ від 30.05.2008 р.№7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які

проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до

часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),

судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК

( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно

проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та

обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на

момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з

урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією

сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка

(чоловік),які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу,

таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно

проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали

взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки,

падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї,

тощо.

Правила статті 1264 ЦК (435-15) не стосуються дітей,

влаштованих у прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка

хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у

зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім`єю

жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них

права на спадкування за законом у першу чергу на підставі

статті 1261 ЦК

Згідно із ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до ст. 328 ЦК України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вказано вище спірне майно входить до спадкового майна, що належало спадкодавцю ОСОБА_4 та право власності на вказане майно набувається за правилами Глави 87 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень позивача та її представника, наданих письмових пояснень представників відповідачів, суд прийшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім`єю позивача зі спадкодавцем ОСОБА_4 , що в подальшому є підставою у відмові в задовіоленні позовних вимог в частині визнання права власності в порядку спадкування на спірне спадкове майно.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідгності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 328, 1261, 1264,1270 ЦК України, ст.ст. 3 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 липня 2019 р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 : адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ;

Відповідач: Київська міська рада ідентифікаційний код юридичної особи 22883141, адреса: м.Київ, вул.Хрещатик 36;

АТ «Державний ощадний банк України» ЄДРПОУ 00032129, адреса: м.Київ, вул. Госпітальна12 г;

Третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, ідентифікаційний код юридичної особи 02883162, адреса: м.Київ, вул. Бажова 13/9.

Суддя: