Вирок № 83365638, 31.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3392/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі судових засідань Мовчан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100040000289 від 12 січня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Закарпатської області, не працюючого, не одруженого, який перебуває на обліку у філії Центру обліку бездомних осіб як особа, яка не має постійного місця проживання, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), раніше не судимого, в провадженні Солом`янського районного суду в м. Києві знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурорів Мовчанюка О.С.,

Новицького М.І.

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Трилевича О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

перекладача Густея В.П.,

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2019 року близько 12 годин 30 хвилин ОСОБА_1 перебував біля буд. 6 пр-т Ватутіна в м. Києві, де помітив раніше незнайому йому жінку похилого віку, ОСОБА_2 , у якої на спині висів рюкзак.

В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов зі спини до потерпілої та, розстібнувши рюкзак, побачив всередині мобільний телефон марки «Xiaomi 5-А», який вирішив забрати. Засунувши руку в рюкзак, він дістав мобільний телефон моделі «Xiaomi 5-А», ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 3000 гривень. Саме в цей час ОСОБА_2 обернулась та викрила злочинні дії ОСОБА_1 Вона почала кричати та звати на допомогу, просила повернути мобільний телефон. Однак, ОСОБА_1 схопив мобільний телефон та почав тікати в сторону вул. Райдужна, маючи можливість розпорядитися викраденим майном.

Того ж дня, близько 17 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 8, група швидкого реагування, відпрацьовуючи район за заявою потерпілої ОСОБА_2 , побачили чоловіка схожого з орієнтуванням, підійшли до нього та запитали чи має він при собі викрадені речі, на що ОСОБА_1 повідомив, що викрав мобільний телефон у жінки.

Під час допиту у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив покази, які в судовому засіданні надавала потерпіла, та показав, що проживає у місті Києві з 11 років. Останній час проживав у хостелі, працював найманим робітником, володіє тільки розмовною угорською мовою. 12 січня 2019 року близько 12 годин 30 хвилин він біля буд. 6 по пр-ту Ватутіна в м. Києві, спускався по сходам до підземного переходу. На зустріч йому піднімалась, раніше йому незнайома потерпіла ОСОБА_2 , на спині у якої знаходився рюкзак. Він зустрівся з нею поглядами, пройшов повз неї. В цей час він вирішив її пограбувати. Підійшов ззаду до потерпілої, він відчинив блискавку на кишені рюкзаку та забрав звідти мобільний телефон. Потерпіла несподівано повернулася до нього та побачила його дії. Вона почала кричати: «Поверни телефон!», але він хотів продати цей телефон, тому схопив його та побіг. За ним побігли декілька хлопців, але його не наздогнали. Він прибіг додому, де згодом дуже пожалкував про вчинене. Приблизно через три години він вирішив повернутися на місце вчинення злочину та повернути потерпілій мобільний телефон. Коли він прийшов, то потерпілої не було. Того ж дня, ввечері, його затримали працівники поліції, викрадений у потерпілої мобільний телефон був при ньому, він не встиг його продати. Він розкаювався у вчиненому та просив вибачення у потерпілої. Він визнав, що забрав мобільний телефон, який потерпіла показала в судовому засіданні, повністю погоджується з сумою вартості цього телефону, яку зазначила потерпіла, а саме 3000 гривень.

Згодом, ОСОБА_1 змінив свої покази та зазначив, що потерпіла не могла бачити його дії, вона повернулася коли він вже сховав її мобільний телефон до кишені свого одягу. При цьому, не заперечував, що в цей час на сходах та переході крім них нікого не було. Наполягав, що його дії неправильно кваліфіковані за ст. 186 КК України, оскільки він вчинив крадіжку. У виступі в дебатах ОСОБА_1 повідомив, що більше не буде вчиняти крадіжок, що його навчили красти друзі, які мають на нього негативний влив.

Обвинувачений ОСОБА_1 частково визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, однак його винність підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових доказів та показами потерпілої.

Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що раніше обвинуваченого вона не знала. 12 січня 2019 року близько 12 годин 30 хвилин вона підіймалась по сходам у підземному переході біля буд. 6 по пр- ту Ватутіна в м. Києві та відчула, що її штовхнули. Вона одразу повернулась та побачила, що незнайомий хлопець, як вона тепер знає ОСОБА_1 , правою рукою кладе її мобільний телефон до кишені свого одягу. Вона закричала: «Тримайте його!», але за хлопцем не побігла, бо було дуже слизько. Також вона просила повернути її мобільний телефон. За ОСОБА_1 побігли два хлопці, але не змогли наздогнати. Цей мобільний телефон їй подарували діти у 2018 році на день народження, в магазині він коштував 4 000 гривень, а діти купили його по акції за 3000 гривень, тому саме таку суму вартості мобільного телефону вона вказала. Додала, що її телефон був заряджений і якщо б ОСОБА_1 хотів його повернути, то міг би набрати любий номер та спитати як знайти власника. Натомість, зі слів працівників міліції вона знає, що ОСОБА_1 затримали коли він ніс мобільний телефон здавати до ломбарду.

Крім того, як вбачається з даних, що містяться:

- у протоколі прийняття заяви про вчиненнякримінального правопорушення від 12 січня 2019 року, о/у СВ Дніпровського УПГУНП у м. Києві лейтенант поліції Кримовський І.С. прийняв усну заяву у ОСОБА_2 , про те, що 12 січня 2019 року близько 12 години, за адресою: м. Київ, пр-т Ватутіна, 8 невідома особа відкрито заволоділа її мобільним телефон марки «Xiaomi 5-А»;

- у протоколі обшуку від 12 січня 2019 року, про те, що за адресою: м . Київ, вул. Райдужна, 6 затримано особу чоловічої статі, який представився як ОСОБА_1 , який повідомив, що має при собі мобільний телефон, марки «Xiaomi 5-А», який він напередодні викрав шляхом відкритого заволодіння;

- у протоколі огляду речей від 13 січня 2019 року про те, що 13 січня 2019 року, в службовому кабінеті № 307 Дніпровського УПГУНП у м. Києві по вул. Червоноткацькій, 2, оглянуто поліетиленовий пакет «Слідчий підрозділ Національна поліція» № INZ 1015961 біло-синього кольору, всередині якого знаходиться мобільний телефон марки «Ксіома», моделі 5А, ІМЕІ НОМЕР_1 , з сім картою всередині, який був вилучений у ОСОБА_1

- у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 січня 2019 року: потерпіла ОСОБА_2 на фотознімку №3 впізнала чоловіка, який забрав в неї мобільний телефон. Під № 3 знаходиться фотознімок ОСОБА_1 ;

- у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 січня 2019 року: свідок ОСОБА_3 впізнав на фотознімку №3 чоловіка, який забрав в потерпілої мобільний телефон. Під № 3 знаходиться фотознімок ОСОБА_1 ;

- у протоколі проведення слідчого експерименту від 13 січня 2019 року під час якого потерпіла ОСОБА_2 показала та розказала де, як, та за яких обставинах ОСОБА_1 заволодів її мобільним телефон марки «Xiaomi 5-А»;

- у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13 січня 2019 року: слідчий СВ Дніпровського УПГУНП у м. Києві Кучерявий В.В., 13.01.2019 року о 00 годині 30 хвилин, затримав особу, підозрюваного ОСОБА_1 , та у протоколі пред`явлення йому підозри у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;

- у повідомленні про підозру від 02 лютого 2018 року: слідчий Солом`янського УП ГУНП в м. Києві лейтенант поліції Герасименко Ю.М. 02 лютого 2018 року повідомила ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України;

- у повідомленні по те, що в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України;

- у постанові про визнання речовим доказом від 13 січня 2019 року: мобільний телефон марки «Ксіаомі», моделі 5-А, ІМЕІ НОМЕР_1 , який всередині має СІМ-карту «Водофон», який під зберігальну розписку переданий потерпілій ОСОБА_2 - визнано речовим доказом;

- у зберігальній розписці від 13 січня 2019 року про те, що потерпіла ОСОБА_2 , отримала від слідчого СВ Дніпровського УПГУНП у м. Києві Кучерявого В.В. мобільний телефон марки «Ксіаомі», моделі 5-А, ІМЕІ НОМЕР_1 .

Оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Враховуючи вищенаведене, суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 , які він змінив у судовому засіданні, і вважає, що вони надані з метою уникнення кримінальної відповідальності за реально вчинене кримінальне правопорушення, а саме в тій частині, що потерпіла не могла бачити його дії, а тому їх необхідно кваліфікувати за ст. 185 КК України.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 послідовно, логічно та детально розповіла про події, які відбулися 12 січня 2019 року, в тому числі, в який спосіб та за яких обставин ОСОБА_1 відкрито заволодів її майном, мобільним телефоном марки «Xiaomi 5-А». Ці покази підтверджуються та узгоджуються із зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому, у суду немає підстав ставити їх достовірність під сумнів, в тому числі, і ті покази, у яких потерпіла стверджує, що коли вона відчула поштовх, то обернулася та побачила, що ОСОБА_1 тримає в руці її мобільний телефон, який дістав із кишені її рюкзака, та кладе його до своєї кишені і тікає, не реагуючи на її крики та прохання повернути мобільний телефон. Крім того, у суду немає підстав ставити під сумнів покази потерпілої в частині вартості її мобільного телефону.

Той факт, що ОСОБА_1 втік з місця події з мобільним телефоном, не вживав заходів до його повернення, через великий проміжок часу був затриманий з чужим мобільним телефоном, свідчить про те, що ОСОБА_1 мав корисливий умисел на заволодіння чужим майном. Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав той факт, що мобільний телефон, з яким його затримали працівники поліції, належить саме потерпілій.

Крім того, згідно вимог діючого законодавства, дії розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утриманням, належить кваліфікувати як грабіж.

Щодо тверджень адвоката про те, що ОСОБА_1 не було надано копій обвинувального акту, оскільки згідно довідки зі Слідчого ізолятору в період з 27 лютого по 01 березня 2019 року працівники правоохоронних органів, адвокати, захисники Тейфел Т.Т. не відвідували, то, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_1 за участю перекладача були надані слідчим матеріали кримінального провадження та копії обвинувального акту українською та угорською мовами, про що свідчать їх підписи у розписці. Цей факт в судовому засіданні підтвердили сам обвинувачений та перекладач Густея В.П. , зазначаючи, що не пам`ятають конкретну дату цієї дії.

Пояснюючи це ОСОБА_1 повідомив, що він отримував від слідчого копії обвинувального акту, ознайомлювався з ними, перекладач перекладав його зміст, який йому був зрозумілий.

Крім того, в судовому засіданні 11 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомив, що загубив копію обвинувального акту. Тому, прокурором було повторно надано обвинуваченому копії обвинувального акту для підготовки до захисту своїх прав та виступу в судових дебатах. В цей час, ОСОБА_1 повідомив, що він не вміє читати угорською мовою, тільки розмовляє. При цьому ці покази він надавав українською мовою та не заперечував того факту, що кримінальне провадження щодо нього в Солом`янському районному суді м. Києва розглядається на державній мові, без участі перекладача.

Також, суд визнає необґрунтованим доводи адвоката про те, що відсутність вироку Солом`янського районного суду м. Києва про засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, унеможливлює винесення вироку за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочину повторно.

Оскільки, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7, повторністю злочинів, відповідно до вимог ст. 32 КК України, визначається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони передбачені різними статтями Особливої частини Кримінального Кодексу України і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст.186 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що він фактично визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні, але не погоджується з кваліфікацією його дій, дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше не судимий, не має постійного місця проживання, перебуває на обліку у філії Центру обліку бездомних осіб, на час вчинення кримінального правопорушення у поліції знаходилось кримінальне провадження щодо нього за обвинуваченням у вчиненні корисливого злочину, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, від його дій не настало тяжких наслідків, вчинив злочин щодо особи похилого віку, у справі не заявлений цивільний позов, потерпілій працівниками поліції повернутий мобільний телефон.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку, що відповідно до вимог ст. 67 КК України, є обставиною, яка обтяжує покарання. Однак, як вбачається зі змісту обвинувального акту, при формулюванні ОСОБА_1 обвинувачення ця обставина зазначена, а при визначенні обставин, що обтяжують його відповідальність, ця обставина вказана не була. А тому суд вважає, що ОСОБА_1 не захищався від цього обвинувачення і визнання цієї обставини такою, що обтяжує його покарання, призведе до погіршення його становища та порушення його права на захист. Суд враховує обставину вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, як характеризуючи його данні.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, саме таке покарання буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.

Строк відбуття покарання рахувати з 12 січня 2019 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ у справі - мобільний телефон марки «Xiaomi 5-А», який під зберігальну розписку переданий потерпілій ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст. 124 КПК України, - необхідно залишити у власності ОСОБА_2 .

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді утримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 12 січня 2019 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ у справі - мобільний телефон «Xiaomi 5-А», який під зберігальну розписку переданий потерпілій ОСОБА_2 , - залишити у власності ОСОБА_2 .

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, адвокату, потерпілій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же термін з моменту отримання копії вироку.

Суддя Л.А. Мельниченко