Ухвала суду № 83365183, 31.07.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6036/19

Провадження № 1-кп/727/286/19

У Х В А Л А

ІМЕНМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді: Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Ільчука М,В.

за участю учасників судового розгляду:

сторони обвинувачення - прокурора Ситенко О.Б.

сторони захисту - захисника Сторчак А.І.

- обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді засідань 2 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці клопотання про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України в кримінальному провадженні № №12019260000000253 від 23.05.2019 року

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260000000253 від 23.05.2019 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором Ситенко О.Б. заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначених судом при застосуванні запобіжного заходу обвинуваченому, а тому, з метою запобігання ризиків - впливу на свідків; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання останнього винним у скоєнні наведеного злочину переховування від суду та вчиненню іншого злочину, з посиланням на вимоги закону, зважаючи при цьому на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам, просить продовжити в установленому законом на 60 діб запобіжний захід останньому у виді триманні під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в його інтересах захисник Сторчак А. заперечували проти задоволення клопотання та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання в установленому законом порядку стороною захисту не подано.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню. Заявлене обвинуваченим та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

В силу ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є, з-поміж іншого, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Статтею 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, яка визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз`яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд на підставі ухвали скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права..

Встановлено, що термін дії запобіжного заходу застосованого судом відносно ОСОБА_1 спливає 09.08. 2019р.; судовий розгляд не завершено, не допитані свідки обвинувачення, не зазначено стороною обвинувачення докази до їх дослідження і не допитаний обвинувачений.

Обставини на які посилається обвинувачений та його захисник в обгрунтування підстав зміни запобіжного заходу не спростовують наявність ризиків передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, та не спростовують доводи прокурора про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ризики: - переховування від суду; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, враховується і ризик впливу обвинуваченого на свідків, які в судовому засіданні не допитані та вчинення нових кримінальних правопорушень та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує термін тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 діб., який не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Поряд з наведеним, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд, серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати з врахуванням обставин справи. Враховуючи наявність вище перелічених ризиків, суд, не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

При цьому, звертає увагу, що стороною захисту, пи висловлені доводів щодо наявності міцних соціальних зв`язків в обвинуваченого, не надано суду жодного посилання на докази, а також і щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Саме на це звернуто увагу і в Постанові N 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» врахування стану здоров`я обвинуваченого у разі необхідності стаціонарного лікування у зв`язку з тяжкими хронічними захворюваннями.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються вимоги п.п. 3 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

В рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…

Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п.3 ст. 183 КПК України, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80.000 грн.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 30 вересня 2019 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80.000 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок НОМЕР_1 . Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з свідками. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30.09. 2019 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора. У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.