Ухвала суду № 83361194, 29.07.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3198/15-ц

провадження №6/619/73/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.,

за участі секретаря судового засідання - Суржкової В.В.,

розглянувши подання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В., звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа, громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження ВП№59418981з примусового виконання: ВП№59260733 на підставі вимоги №1214-23 виданої 09.11.2018 року ГУДФС про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУДФС грошової суми 37339,68 грн; ВП№55587057 на підставі виконавчого листа №820/3823/13-в від 04.07.2013 року виданого ХОАС про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУДФС грошової суми 13469,00 грн; ВП№59273651 на підставі наказу Господарського суду Харківської області №922/1901/17 від 10.07.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду державного майна України грошової суми 15233,10 грн; ВП№56472873 на підставі виконавчого листа№619/3198/15-ц виданого 27.01.2016 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошової суми 17662,51 грн.

За вказаними виконавчими документами боржником є – ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 24.05.2018 року за виконавчим провадженням ВП№56472873 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник одержав постанову особисто 27.05.2019 року. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 26.06.2019 року за виконавчим провадженням ВП№59273651 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник одержав постанову особисто 06.07.2019 року. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 26.06.2019 року за виконавчим провадженням ВП№59260733 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник одержав постанову особисто 06.07.2019 року. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 22.01.2018 року за виконавчим провадженням ВП№55587057 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності наявне а саме: транспортні засоби: 1) NISSAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): 1N4AZ0CP0DC410925 2) SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .

Державним виконавцем 27.06.2019 було винесено постанову про розшук транспортних засобів. Але досих пір вище вказані транспортні засоби не розшукані.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з`явився. Про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа підприємець, постійно перетинає кордон України, згідно відповіді на запит про перетин боржником державного кордону України. Має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

У судове засідання державний виконавець Шумейко К.В. не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні подання.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права громадянина.

В поданні державним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме, є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 "Свобода пересування" Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню боржником існуючого боргу.

Подання державного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов`язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладених на них рішеннями судів», а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов`язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України «Про виконавче провадження» у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Отже, державний виконавець повинен довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження та доказів про те, що боржник ухиляється від явки до державного виконавця, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що саме обмеження ОСОБА_1 у виїзді за кордон яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 313 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 247 ч.2, 260, 354, 441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ у Харківській області Шумейко К.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є. Р. Остропілець