
Єдиний унікальний номер справи 235/3581/16-к
Номер провадження 1-кп/235/47/19
У Х В А Л А
в порядку розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження
29 липня 2019 року м. Покровськ
Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: Клікунової А.С.,
суддів: Карабан І.І., Стоілової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
прокурора: Білобловського Р.В.,
обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених: адвокатів Очеретько Є.О., Добоша В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції об"єднане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляді суду знаходиться вказане кримінальне провадження.
29 липня 2019 року прокурором Білобловським Р.В. на адресу суду подано письмове клопотання про застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних з чіткою корисливою спрямованістю у складі організованої групи. З метою запобігання ризикам кримінального провадження, визначених ст. 177 КПК України, а саме прийняття обвинуваченими спроб переховування від суду з огляду загрози покарання за скоєні злочини, можливості перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілих, свідків, з метою переконання або змушення останніх змінити покази в вигідному для себе аспекті, а також продовження злочинної діяльності - прокурором ініційовані клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Розгляд клопотання призначено в порядку ст. 331 КПК України.
В судовому засіданні прокурор Білобловський Р.В. клопотання підтримав.
Захисник обвинувачених адвокат Добош В.А. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції) проти клопотання заперечував, висловив позицію не доведення прокурором реального існування будь-яких ризиків кримінального провадження, акцентував увагу, що після закінчення в травні 2019 року строку дії попередньо застосованих до підзахисних ОСОБА_3 , ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді поруки народного депутата та домашнього арешту в певний період доби, відповідно, - останніми без жодних додаткових приписів, вказівок, зобов`язань гарантовано виконують покладені ст. 42 КПК України процесуальні обов`язки. За таких обставин, обґрунтування заявленого клопотання виключно тяжкістю пред`явленого обвинувачення, за переконанням захисника, є неприпустимим.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечували, поклалися у розгляді клопотання на узгоджену з адвокатам Добошем В.А. позицію захисту.
Захисник обвинуваченого Очеретько Є.О. при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу просив врахувати, що за час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, - ОСОБА_1 жодного разу не було вжито спроб перешкоджання якимось чином встановленню істини по справі, що має свідчити про свідомість та розуміння всієї відповідальності наявного в останнього статусу обвинуваченого. Необхідності в обранні запобіжного заходу, за позицією адвоката немає.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, окремо заначив, що застосування відносного нього цілодобового домашнього арешту позбавить його можливості працевлаштуватися та заробляти грошові кошти для власного життя та надання матеріальної підтримки членам сім`ї, зокрема непрацездатній матері.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості клопотання про застосування запобіжного заходу, - приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Копії клопотань про застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вручено прокурором з дотримання положення ч. 2 ст. 184 КПК України.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які статтею 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
При наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, - суд враховує, висновки Європейського суду з прав людини та те, що на теперішній час по кримінальному провадженні ще триває судовий розгляд, тому вирішення обвинувачення по суті, з аналізом його обґрунтованості, належить до стадії постановлення вироку, що врегульовано ст. ст. 369, 371, 374 КПК України, викладення судом на стадії судового розгляду в будь-якій формі думки щодо обґрунтованості підозри може бути розцінене учасниками процесу як упередженість. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає існування фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. На думку колегії суддів, положення п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеним, і причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною, вагомість посилань прокурора на відповідні матеріали кримінального провадження не викликає наразі сумнів та є достатньою для застосування щодо обвинувачених обмежувальних заходів.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ризики кримінального провадження, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час є актуальними.
Так, згідно положення п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання винним в інкримінованому правопорушенні. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний/обвинувачениц може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 інкриміновано вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі ряду епізодів розбійного нападу у складі організованої групи з кваліфікацією дій за ч. 4 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання виключно в виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. З огляду на вказане, суд вважає, що тяжкістю покарання в сукупності з даними про особи обвинувачених, - підтверджується існування ризику ймовірності їх переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, колегією суддів досліджено питання наявності ризику кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме прийняття обвинуваченими перешкод відправлення правосуддя в спосіб прийняття спроб незаконного впливу (здійснення тиску шляхом погроз, умовляння, схилення до дачі неправдивих показань) на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом вживаються максимальні дії для забезпечення своєчасного, оперативного розгляду справи, - відповідно до ст. 349 КПК України визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню та встановлено порядок їх дослідження; в порядку ст. 353 КПК України проведено допит потерпілих; підлягають заслуховування показів свідків відповідно до ст. 352 КПК України, забезпечення прибуття яких в наступе судове засідання покладено на прокурора (відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України). Вказане свідчить, що ступінь оцінюваного ризику зменшено, однак продовжує існувати. Такий висновок узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі». Стосовно можливості вчинення тиску на свідків ЄСПЛ також переконує, що у справах зі значною кількістю обвинувачених ризик того, що небезпека тиску на свідків часто є досить висока (справа "Сокуренко проти Російської Федерації"). Незаконний вплив на свідків в цьому кримінальному провадженні пов`язаний із соціальними, індивідуальними та психологічними обставинами, що характеризують обвинувачених.
Також, колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість продовження злочинної діяльності, вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, - з огляду на характер пред`явленого обвинувачення.
З урахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку про наявність законних підстав для обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
При розгляді клопотань прокурора про обрання запобіжного заходу, колегією суддів, відповідно до ст. 178 КПК України, враховано, що:
1) обвинувачений ОСОБА_3 за сімейним станом: одружений, має неповнолітню дитину; за способом життя та економічним становищем: до затримання офіційно не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисливою працею не займався; за віком є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність; за місцем проживання характеризується позитивно; раніше судимий;
2) обвинувачений ОСОБА_2 : за сімейним станом: не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину; забезпечений родинними зв`язками, офіційно працевлаштований; за віком є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність; забезпечений постійним місцем проживання;
3) обвинувачений ОСОБА_1 : за сімейним станом: не одружений, даних про перебування на його на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб не має; не працевлаштований, за віком є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність; забезпечений постійним місцем проживання; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Статтею 176 КПК України визначено перелік запобіжних заходів, які застосовуються судом щодо обвинуваченого: особисте зобов"язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
При розгляді клопотання прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, колегія суддів визначає вид запобіжного заходу з позиції головної мети - спроможності та гарантії забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 процесуальних обов`язків. За переконанням колегії суддів, необхідності застосування відносно обвинувачених цілодобового домашнього арешту, який за правовою природою є обмеженням волі, та є другим за суворістю запобіжний захід після взяття під варту, - на теперішній час не виникає.
Відповідно до ст. 179 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Враховуючи характер і тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та дані про їх особи, які свідчать про відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували в тому, що вони не будуть ухилятися від переховування від суду, вчиняти тиск на потерпілих та свідків, а також не скоять нових кримінальних правопорушень, - колегія суддів вважає необхідним обрати запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів, вважає, що таким чином буде досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами обвинуваченими, передбаченими ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 цієї Конвенції, а втручання в особисту свободу пересування обвинувачених у цьому випадку являється пропорційним законній переслідуваній меті забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них ст. 42 КПК України процесуальних обов`язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 372, 392 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, з питань, що стосуються обставин кримінального провадження;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, з питань, що стосуються обставин кримінального провадження;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками, з питань, що стосуються обставин кримінального провадження;
4) докласти зусиль до пошуку роботи;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладення на обвинувачених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України два місяці, тобто до 29 вересня 2019 року включно. По закінченню цього строку, у разі не продовження дії, - запобіжний захід вважається скасованим.
Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що у разі невиконання покладених обов`язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні Білобловського Р.В.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Резолютивна частина ухвали надрукована в нарадчій кімнаті та оголошена в судовому засіданні.
Повний текст ухвали учасникам кримінального провадження оголошено 30 липня 2019 року о 16 годині 50 хвилин.
Головуючий суддя: ________ А.С. Клікунова
Судді: ________ І.І. Карабан
________ Т.В. Стоілова
Судове рішення № 83359028, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 29.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/3581/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: