Ухвала суду № 83354373, 30.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/400

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 липня 2019 року м. Київ № 640/10311/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №640/10311/19

за позовом ОСОБА_1

до Генеральної прокуратури України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Військова прокуратура Південного регіону України

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Генеральної прокуратури України (надалі - відповідач), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова прокуратура Південного регіону України (надалі - третя особа), адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Пироговська, будинок 11, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 06 травня 2019 року №325-вк "Про внесення змін до наказу Генерального прокурора України від 24 березня 2015 року №29-вк";

- поновити ОСОБА_1 на посаді військового прокурора Південного регіону України з 06 травня 2019 року;

- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування заяви позивачем не зазначено жодного аргументу щодо підстав для її задоволення, лише посилання на статтю Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право подачі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши заяву позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що необґрунтоване доводами клопотання позивача про призначення судового засідання не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, не вказано жодних причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова