Ухвала суду № 83354022, 31.07.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №344/16510/18

Провадження № 1-кп/345/118/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:

головуючого-судді Онушканича В.В.

суддів Миговича О.М., Якиміва Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017090000000089 про обвинувачення:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 28, ст. 198, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 358 КК України;

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 28, ст. 198, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України;

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України;

ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Орищенка І.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників Лопуха З.Я., Коваленко О.В., Антошко Р.В., Шніцара А.О., Желізняк Л.Б., Мазурика С.В.

в с т а н о в и в:

На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В порядку ст. 35 КПК України у даному провадженні визначено колегію у складі суддів Онушканича В.В., Миговича О.М., Якиміва Р.В.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Шніцар А.О. заявив відвід колегії суддів, обґрунтовуючи тим, що колегією суддів на даному етапі порушено процедуру обрання, зміни, скасування і продовження запобіжного заходу на стадії підготовчого провадження та судового розгляду, що свідчить про упередженість колегії суддів.

Обвинувачені та їх захисники підтримали заяву адвоката Шніцара А.О. про відвід суддів та просять її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, оскільки відсутні підстави для відводу колегії суддів.

Вивчивши заяву про відвід, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Підстави відводу судді вказані у нормах ст. 75 КПК України. Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Європейський Суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "De Cubber проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Castillo Algar проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року та справі «Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.

Водночас самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість захисник не надав суду обґрунтованих та достатніх даних, які би, з огляду на вказане, давали підстави для задоволення заяви про відвід колегії суддів. Обставини, на які посилається захисник, як підстави відводу, не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості суддів, і відповідно виключають їх участь у кримінальному провадженні. Прийняття чи не прийняття процесуальних рішень у відповідності до приписів КПК України не може бути підставою для відводу суддів.

Крім того, суд звертає увагу, що вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді в Калуському міськрайоннному суді з 16.10.2018 року. Питання про наявність відводу суддів неодноразово, напротязі 9 місяців, ставилося на обговорення під час проведення судових засідань. При цьому жодного разу жоден із учасників кримінального провадження не висловлював сумніву з приводу упередженості колегії суддів. За таких обставин надумане клопотання адвоката Шніцара А.О. про відвід колегії суддів суд розцінює, як зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами з метою затягнути розгляд справи.

У відповідності до ст.6 ч.1 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Згідно ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь який спосіб забороняється.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви адвоката Шніцара А.О. про відвід колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст.75, 80, 81 КПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шніцара А.О. про відвід колегії суддів у складі суддів Онушканича В.В., Миговича О.М., Якиміва Р.В. від участі у вказаному кримінальному провадженні № 12017090000000089 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя

Судді