Рішення № 83350732, 31.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2101/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Шашери М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомОСОБА_1 до Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській областіпро визнання протиправною та скасування постанови У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі також – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.07.2019 № 59487182 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець, всупереч вимогам законодавства, відкрив виконавче провадження за виконавчим документом, який надійшов до нього з пропущенням встановленого законом строку пред`явлення до виконання, а відтак постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач при відкритті виконавчого провадження діяв у межах чинного законодавства з дотриманням строків вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.07.2019 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на зазначене, з урахуванням належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце судового розгляду та враховуючи скорочені терміни розгляду для даної категорії адміністративних справ, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у прибуток держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень (а.с. 13-14).

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18.10.2017 року постанову Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності залишено без змін (а.с. 16-19).

Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10.11.2017 відстрочено виконання постанови Новгород-Сіверського районного суду від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до 01.07.2018 та зупинено перебіг строку давності виконання постанови в частині стягнення у вигляді штрафу до 01.07.2018 (а.с. 15).

Відповідно до інформації, наданої відповідачем, після закінчення терміну відстрочення виконання постанови Новгород-Сіверського районного суду від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 виконавчий документ, а саме вищезазначена постанова, була пред`явлена до виконання 10.10.2018 (а.с. 43).

Остання відмітка про повернення виконавчого документа датована 29.11.2018 (а.с. 39).

Повторно виконавчий документ пред`явлений до виконання 06.02.2019 (а.с. 40).

Відповідно до інформації, наданої відповідачем, виконавчий документ було внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження 08.07.2019.

Головним державним виконавцем Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Голуб Ганною Михайлівною винесено постанову від 09.07.2019 № 594871828 про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі також – Закон № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання або надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним зазначити таке.

Як встановлено судом, постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10.11.2017 виконання постанови Новгород-Сіверського районного суду від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було відстрочено до 01.07.2018.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII, перебіг строку пред`явлення постанови Новгород-Сіверського районного суду від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 до виконання починається 02.07.2018.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII для виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, строк пред`явлення до примусового виконання становить три місяці.

Оскільки постанова Новгород-Сіверського районного суду від 22.09.2017 у справі № 739/1203/17 була пред`явлена до примусового виконання 10.10.2018, суд доходить висновку про пропущення тримісячного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, повторно виконавчий документ був пред`явлений до виконання 06.02.2019, однак його внесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження відбулось 08.07.2019.

На думку суду, невнесення виконавчого документа до Автоматизованої системи виконавчого провадження протягом п`яти місяців суперечить принципу розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій, в той час як позивач навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь позивача підлягають відшкодуванню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Голуб Ганни Михайлівни від 09.07.2019 № 59487182 про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Новгород-Сіверський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, вул. Свободи, буд. 12, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 34258104.

Дата складення повного рішення суду - 31.07.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб