Рішення № 83350628, 31.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1883/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №990 ГДРІ від 02.05.2019 Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області, щодо проведення перевірки ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ); 2) визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області, щодо проведення перевірки ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі наказу №990 ГДРІ від 02.05.2019; 3) визнати акт перевірки № 0316/22-01/13-07/ НОМЕР_1 від 20.05.2019, що складений на ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) недійсним, та таким що не породжує правових наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.06.2019 на відділенні пошти позивач отримав рекомендований лист від ГУДФС у Хмельницькій області, в якому містився наказ № 1051 від 10.05.2019 про продовження строку проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 на два робочих дні з 11.05.2019.

Позивач вказує, що з моменту отримання даного листа 11.06.2019, останній дізнався про те, що в травні 2019 року працівниками ГУДФС у Хмельницькій області відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб, самозайнятих осіб управління податків і зборів фізичних осіб проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, однак станом на 12.06.2019 позивач так і не отримав акт вказаної перевірки.

На адвокатський запит представника позивача ГУ ДФС у Хмельницькій області 20.06.2019 року, надало копію акту перевірки від 20.05.2019 та супровідний лист.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 , не було жодним чином повідомлено про початок проведення позапланової невиїзної перевірки працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області, про дату її початку, місце проведення та безпосередньо підстави такої перевірки. Позивач не отримував копії наказу та письмового повідомлення, шляхом поштового відправлення чи особистого вручення, також не отримував представник позивача жодних відомостей щодо запланованої перевірки. що свідчить про відсутність переконливих і зрозумілих мотивів прийняття індивідуального акта.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає такий наказ на проведення перевірки та акт перевірки №0316/22-01/13-07/ НОМЕР_1 від 20.05.2019 протиправними та такими що підлягають скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в частині визнання акту перевірки №0316/22-01/13-07/ НОМЕР_1 від 20.05.2019, що складений на ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) недійсним, та таким що не породжує правових наслідків - відмовлено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 15.07.2019 надійшов відзив, в якому останній зазначає, що на виконання доручення ДФС України №1766/7/99-99-13-04-03-17 від 18.01.2019 щодо проведення аналізу на предмет здійснення платниками податків - фізичними особами систематичної реєстрації/перереєстрації об`єктів житлової нерухомості, ГУ ДФС у Хмельницькій області направлено запит ОСОБА_1 листом від 30.01.2019 №3744/10/22-01-58-06, який платнику не вручено (повернуто за закінченням встановленого строку зберігання). На виконання вказаних вище доручень ДФС України №1766/7/99-99-13-04-03-17 від 18.01.2019 та №5342/7/99-99-13-04-03-17 від 19.02.2019 щодо проведення аналізу на предмет здійснення платниками податків-фізичними особами систематичної реєстрації/перереєстрації об`єктів житлової нерухомості 27.03.2019 на підставі наказу від 26.03.2019 за №719 розпочато документальну позапланову виїзну перевірку позивача, зокрема було здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_1 , проте здійснити контрольно-перевірочні заходи було неможливо з причин не встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи.

Працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться багатоповерховий будинок. Під час спілкування із мешканцями вказаного будинку стало відомо, що в даній квартирі проживав ОСОБА_1 , який користувався мобільним номером телефону НОМЕР_2 . Під час телефонного спілкування із ОСОБА_1 стало відомо він являється фізичною особою-підприємцем та зареєстрований за вище вказаною адресою і в той час перебував, за межами Хмельницької області та надав номер мобільного телефону ОСОБА_2 - НОМЕР_3 . В ході спілкування з вказаною особою стало відомо, що всі документи, які стосуються ведення податкового та бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 знаходиться в неї і остання готова надати їх для проведення перевірки.

Таким чином, позивача завчасно було повідомлено про подальше призначення та проведення перевірки, яка проведена згідно оскаржуваного наказу.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній звертає увагу суду, що на підтвердження вказаних обставин наведених у відзиві, відповідачем не надано жодних доказів до відзиву в яких містилась би інформація, що підтверджує вказані твердження, окрім того, в супровідному листі відповідача від 11.07.2019, зазначено що ним надано копію листа № 3744/10/22-01-58-06 від 30.01.2019 до матеріалів справи № 560/1883/19, однак даний лист в матеріалах справи відсутній, а також відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення, яке за твердженням відповідача було повернуто за закінченням терміну зберігання. В матеріалах справи також відсутні докази щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача 26.03.2019, з відзиву позивач вперше дізнався про те, що щодо нього проводилась також виїзна перевірка, звісно ні наказу ні повідомлення про її проведення, що передбачено вимогами ст. 81 Податкового кодексу України позивач не отримував, а відповідачем не направлялися.

Представник позивача зазначає, що ГУ ДФС України, фактично проводило "слідчі дії", стосовно начебто розшуку ОСОБА_1 , використовуючи при цьому не методи передбачені Законом, а проводячи опитування мешканців будинку в якому проживає ОСОБА_1 , що є не припустимим для контролюючого органу, суперечить принципам і засадам на яких ґрунтується вся діяльність ДФС України.

ОСОБА_1 , не було жодним чином повідомлено про початок проведення позапланової виїзної та невиїзної перевірки працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області, про дату її початку, місце проведення та безпосередньо підстави такої перевірки. Позивач не отримував копії наказу та письмового повідомлення, шляхом поштового відправлення чи особистого вручення, також не отримував представник позивача жодних відомостей щодо запланованої перевірки.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25/07/2019, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.02.2004, основним видом діяльності є : 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області на підставі повідомлення від 02.05.2019 №190 та Наказу від 02.05.2019 №990 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з 03.05.2019 по 13.05.2019 тривалістю 10 діб, за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

В зв`язку з не наданням в повній мірі всіх документів до перевірки, було прийнято рішення про продовження документальної невиїзної перевірки, про що було повідомлено платника, яким в подальшому було частково надано документи до перевірки.

На підставі Наказу від 10.05.2019 №1051 "Про продовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця Попова Анатолія Анатолійовича" продовжено строк проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на 2 робочі дні з 11.05.2019.

Вказані вище наказ №990 та направлення були направленні позивачу на адресу ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернулось на адресу відповідача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено Акт від 20.05.2019 №0316/22-01/13-07/2721102816 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з "01" січня 2016 року по "31" грудня 2018 року.

Позивач не погодившись з наказом на проведення перевірки №990 ГДРІ від 02.05.2019, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам , суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень п.п.62.1.3, п.п.62.1.4 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Право контролюючих органів на проведення перевірки платників податків закріплено в п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як було зазначено вище, суд під час огляду матеріалів адміністративної справи встановив, що ГУ ДФС у Хмельницькій області відповідно до вимог статті 42 ПК України направлено ОСОБА_1 02.05.2019 на адресу згідно Витягу ( АДРЕСА_2 З0), копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.05.2019 №990 та письмове повідомлення від 02.05.2019 №190, зокрема засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто на адресу відправника з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Крім того, на адресу позивача в подальшому було направлено копію Наказу від 10.05.2019 №1051 "Про продовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ", який останнім було отримано у відділенні поштового зв`язку.

Наведене вище вказує про неотримання позивачем поштової кореспонденції, зокрема Наказу №990 та повідомлення №190 у відділенні поштового зв`язку з причин, що не залежали від відповідача, оскільки останній свій обов`язок щодо належного повідомлення ОСОБА_1 здійснив.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що «...за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й пісня реалізації вичерпують свою дію».

Згідно п.5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9- рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскільки, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, тому задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача.

Суд звертає увагу позивача, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на вчинення певної дії. При цьому, перевірка згідно вказаного наказу фактично відбулась, що підтверджується актом від 20.05.2019 №0316/22-01/13-07/2721102816, який складено за результатами такої перевірки, а отже спірний наказ, вичерпав свою дію в часі, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Отже, контролюючим органом фактично була ревізована компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку із чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а отже задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, а після проведення вказаної перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про дотримання відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому оскаржуваний наказ №990 ГДРІ від 02.05.2019 прийнятий в межах чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч.2. ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визнано судом таким, що прийнятий в межах норм чинного законодавства України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказ №990 ГДРІ від 02.05.2019 Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області, щодо проведення перевірки ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та визнання протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Хмельницькій області, щодо проведення перевірки ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі наказу №990 ГДРІ від 02.05.2019 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 39492190)

Головуючий суддя О.П. Шевчук