Рішення № 83350479, 31.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р. справа № 520/6555/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 30.05.2019 №4220-02/23 Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (112019)";

- зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (112019), справа № 3-14/2019(402/19. 1737/19).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Чугуївському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію як особа, віднесена до 1-ї категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи від Чорнобильської катастрофи. Так, позивач вказав, що був призваний в 1987 році на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 83279 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 21 березня 1987 року по 20 травня 1987 року та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1), що підтверджується військовим квитком НОМЕР_4, довідкою Державного архіву МОУ від 17.09.1999 №51/1/12440. На думку позивача, починаючи з 25.04.2019 року відповідачем неправильно нарахована та виплачується пенсія, в зв`язку з чим позивач 14.05.2019 року звернувся до відповідача з заявою встановленого зразку, щодо проведення перерахунку пенсії відповідно ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19). На заяву позивача від 14.05.2019 року відповідачем надано рішення від 30.05.2019 року № 4220-02/23, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на те, що оскільки він був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження строкової служби, право на проведення перерахунку пенсії з 25.04.2019 року відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відсутнє. Позивач вважає вказані дії (рішення) відповідача незаконними та такими, що порушують його права.

Ухвалою суду від 05.07.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача 26.07.2019 року надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності IIІ групі в розмірі відшкодування фактичних збитків, внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року. Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 під час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період 21.03.1987 року по 20.05.1987 року виконував військовий обов`язок перебуваючи на спецзборах, а не під час проходження дійсної строкової служби, а тому не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв`язку з тим, що постанова Кабінету Міністрів України №543 від 26 червня 2019 року "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" набрала чинності 01 липня 2019 року, пенсії проводяться за бажанням військовослужбовцям, зокрема військовозобов`язаним, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження, військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Таким чином проводяться перерахунки та виплати пенсій виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови КМУ № 543 від 26 червня 2019 року, а відтак і позивачу. З огляду на викладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, категорія 1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 та вкладки до посвідчення.

Позивач також є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.01.2002 року.

ОСОБА_1 був призваний в 1987 році на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 83279 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 21 березня 1987 року по 20 травня 1987 року та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1), що підтверджується військовим квитком НОМЕР_4, довідкою Державного архіву МОУ від 17.09.1999 №51/1/12440.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААВ № 630012 позивачу безстроково встановлена третя група інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Чугуївському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

14.05.2019 позивач звернувся до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 4220-02/23 від 30.05.2019 року позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви, оскільки позивач був призваний на військові збори та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не в період проходження дійсної строкової служби.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем щодо перерахунку пенсії позивача, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відтак, повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача відноситься до компетенції відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вивчаючи рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262) військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Частиною першою статті 11 Закону №2262 передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 11 Закону №2262 як військовослужбовцю, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на умовах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульовано статтею 59 Закону №796.

Стаття 59 Закону №796 в редакції, яка діяла до 01.10.2017, передбачала, що: пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону (частина перша); військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону (частина друга); особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (частина третя).

Відтак, стаття 59 Закону №796 передбачала призначення пенсій із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати одній категорії осіб: військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Натомість всім іншим військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пенсії призначались на умовах, передбачених статтею 54 Закону №796.

В свою чергу, стаття 54 Закону №796 передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша); в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга); умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з пунктом 7 якого пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 01.10.2017 статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою частиною третьою передбачалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, Законом України від 03.10.2017 №148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 1 жовтня 2017 року було розширено перелік категорій осіб, на яких розповсюджується норма щодо обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону №796 передбачала, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширювалась на осіб, які відповідали наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникало у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Однак, Рішенням Конституційного суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, визнане неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України зазначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак, враховуючи Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати поширюється на позивача з 25.04.2019 (з моменту його ухвалення).

Тому рішення відповідача від 30.05.2019 № 4220-02/23, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, а пенсія позивача підлягає перерахунку з 25.04.2019 згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідній виплаті.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення витрат на правову допомогу понесені позивачем в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Так, правовідносини щодо розподілу судових витрат унормовані приписами ст.ст.132, 134,139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАСУ). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зауважує, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунку (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише визначенням попереднього розрахунку вартості правової допомоги, оскільки такий розрахунок має бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі - приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

На підтвердження витрат сплати правової допомоги позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги від 10.06.2019 року із адвокатом Кужелєвою С.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000712 від 16.01.2017, копію додаткової угоди № 1 від 10.06.2019 року, акт № 1 приймання - передачі послуг від 22.06.2019 року, квитанцію № 928668 від 22.06.2019 року.

Разом з тим, досліджуючи надані документи, суд зазначає, що по-перше, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019р. провадження у справі відкрито за правилами ст.262 КАС України, без призначення судового засідання, таким чином зазначена справа відноситься законодавством до справ незначної складності; по-друге, позивачем взагалі не надано до матеріалів справи доказів оплати за послуги професійної правничої допомоги у сумі 1000,00 грн.

Зокрема, з наданої квитанції № 928668 від 22.06.2019 року. не вбачається обставини саме сплати ОСОБА_1 на користь адвоката Кужелєвої С.В. витрат на правову допомогу, тобто позивачем не доведений факт сплати витрат на правничу допомогу на суму 1000 грн.

Відтак у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем витрат, оскільки позивачем не надано необхідне коло підтверджуючих доказів для визначення розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (112019)" від 30.05.2019 №4220-02/23.

Зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (112019), справа № 3-14/2019(402/19. 1737/19).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.