Рішення № 83350405, 25.07.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1252/19

25 липня 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Буняка Ю.І.

представника відповідача Головного управління ДФС у Тернопільській області Кущик А.Ю, довіреність №690/10/19-00-10-04-11/3539 від 14.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2019 №00001381302, №00001371302,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2019 №00001381302, №00001371302.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20.12.2018 по 27.12.2018 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області на підставі наказу №2358 від 06.12.2018 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 04.01.2019 №07/19-00-13-02/3037224132.

04.02.2019 позивач отримав винесені відповідачем оскаржувані рішення: податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 №00001381302, яким за порушення підпункту 13.2.2 пункту 13.2 статті 13, пункту 13.4 статті 13, пункту 14.1 статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 171328,12 грн., в тому числі штрафні санкції 34265,63 грн. та податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 №00001371302 яким за порушення пункту 14.1 статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.

Позивач не погоджується з даними рішеннями вважає їх необґрунтованими, протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки перевірка була проведена за відсутності підстав для її проведення. Позивач не отримував незадекларовані доходи в 2005 році, в нього не було обов`язку подавати податкову декларацію, задекларовані в його декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік кошти, були подаровані йому не в 2005 році, а пізніше в 2007, при цьому, матір`ю, а не дідусем, хоча фізично зберігались в останнього, в 2005 році позивач взагалі не отримував доходів.

Крім того, отримані в 2007 році кошти, як подарунок від батьків, не підлягали оподаткуванню та відображенню в податковій декларації.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі призначено судове засідання на 08.07.2019.

У строк встановлений судом від відповідача Головного управління ДФС у Тернопільській області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду 01.07.2019 поступив відзив на позовну заяву.

08.07.2019 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду представником позивача подано відповідь на відзив.

08.07.2019 в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 25.07.2019 за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні 25.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2019 просила відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

31.08.2018 до Головного управління ДФС у Тернопільській області надійшов лист прокуратури Черкаської області від 27.08.2018 №17-2117вих.18, за змістом якого у кримінальному провадженні №42017250000000211 від 15.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 368-2 КК України досудовим розслідуванням встановлено, що перший заступник начальника Черкаської митниці ДФС ОСОБА_1 за 2015 рік задекларував готівкові кошти в сумі 85 тис. доларів США, 30 тис. євро та 300 тис. гривень, хоча за наявною інформацією доходи ОСОБА_1 за 2014-2015 роки склали лише 14004,99 гривень. Вказані обставини вказують на можливе незаконне збагачення ОСОБА_1 .

Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_2 літом 2005 року, після закінчення університету, зазначені кошти йому подарував дід ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Нотаріально договір дарування не оформлений.

Однак, ОСОБА_1 в порушення чинного законодавства України декларацію про майновий стан і доходи за 2005 рік до органів податкової служби не подав.

Тому, керуючись статтями 40, 93 КПК України просили провести документальну перевірку з окремих питань щодо сплати податків з доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.12.2005.

23.10.2018 Головне управління ДФС у Тернопільській області на підставі пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.1 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та пунктами 10-12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010, листом №3446/19-00-13-02/21790 звернулося до ОСОБА_1 з приводу надання інформації, зібраної Черкаською обласною прокуратурою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017250000000211 від 15.09.2017 щодо декларування за 2015 рік отриманих у спадщину грошових коштів.

На згаданий лист 16.11.2018 позивачем надано відповідь, отриману Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 22.11.2018 №9484/7 про те, що у електронній декларації за 2015 рік ОСОБА_1 зобов`язаний був задекларувати усі належні йому готівкові кошти, незалежно від періоду набуття, з яких сплачені передбачені на той час чинним законодавством платежі, а тому підстав для проведення позапланової перевірки не має.

Однак, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2005 по 31.12.2005, керуючись нормами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статтею 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями Головним управлінням ДФС у Тернопільській області 06.12.2018 винесено наказ за №2358 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 .

На підставі цього наказу представником контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, яка оформлена актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб №07/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 04.01.2019.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- пункту 14.1. статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-ІV, у редакції на 07.07.2005, абзацу г) підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, щодо не подання декларації про майновий стан і доходи за 2005 рік до органів податкової служби;

підпункту 13.2.2. пункту 13.2. статті 13, пункту 13.4. статті 13, пункту 14.1. статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІV, у редакції на 07.07.2005 за рахунок чого не нараховано та не сплачено до бюджету податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2005 рік в сумі 137062,50 грн.

При цьому, суд зауважує, що при перевірці використано:

- матеріали у кримінальному провадженні №42017250000000211 від 15.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 368-2 КК України прокуратури Черкаської області;

- пояснення громадянина ОСОБА_1 б/н від 31.10.2017, надане в прокуратурі Черкаської області;

- електронну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої громадянином ОСОБА_1 на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції 17.02.2017 (12:53:11);

- базу даних ГУ ДВФ у Тернопільській області АІС "Податковий блок";

- відомості ЦБД ДРФО.

За результатами розгляду акту перевірки №07/19-00-13-02/ НОМЕР_1 від 04.01.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00001381302 від 31.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 171327,12 грн., з них 137062,50 за податковим зобов`язанням, 34265,62 за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00001371302 від 31.01.2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

З погоджуючись з винесеними спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно підпункту 19-1.1.2. пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України однією із функцій контролюючого органу є контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За нормами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; (підпункт 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України)

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. (підпункт 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України)

Згідно пункту 79.1. статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, (пункт 79.2 статті 79 ПК України)

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів. (пункт 82.2 статті 82 ПК України)

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 14.1. статті 14 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-ІV, у редакції на 07.07.2005 (далі Закон №889-ІV), кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Згідно з пунктом 13.4. статті 13 Закону №889-ІV, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до абзацу г) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III, (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з підпунктом 13.2.2. пункту 13.2. статті 13 Закону №889-ІV, об`єкти спадщини оподатковуються:

- при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об`єкта спадщини, крім визначених у підпунктах "а", "б" пункту 13.1 цієї статті, що успадковується членом сім`ї другого ступеня споріднення;

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 цього Закону ставка податку становить 15 відсотків від об`єкта оподаткування.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, відповідно до пункту 102.2 статті 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 Кодексу, якщо:

- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Зважаючи, що податковим органом доведено наданими до суду письмовими поясненнями та іншими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень від 31.01.2019 №00001381302, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 171327,12 грн., з них 137062,50 за податковим зобов`язанням, 34265,62 за штрафними (фінансовими) санкціями та №00001371302 від 31.01.2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, обґрунтованість в судовому засіданні представником відповідача висновків акту перевірки, та враховуючи відсутність надання до суду позивачем та його представником будь - яких доказів на підтвердження протиправності вказаних рішень щодо необґрунтованості нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності у податкового органу підстав для прийняття наказу від 06.12.2018 №2358 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Також суд вважає, що є безпідставними твердження позивача що задекларовані в його електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік кошти у вигляді подарунку на загальну суму у гривневому еквіваленті 913750,00 грн. (85000,00 доларів США, 30000,00 євро та 300000,00 грн.) були подаровані йому не в 2005 році, а пізніше в 2007 році, при цьому матір`ю, а не дідусем.

Дане твердження повністю спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема і поясненнями позивача ОСОБА_1 , даними ним особисто 31.10.2017 в прокуратурі Черкаської області.

При цьому суд критично оцінює долучені до матеріалів справи письмові пояснення позивача від 27.05.2019 та його матері ОСОБА_4 від 28.05.2019 з приводу отримання в якості подарунку грошових коштів, задекларованих в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, як таких, що дані з метою уникнення оподаткування.

Щодо строку проведення перевірки, то оскільки позивачем не подавалась декларація у встановленому законодавством порядку і строки, перевірка проведена поза межами 1095 днів, визначених ПК України.

Акт перевірки оформлено відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДФС України від 01.06.2017 №396.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а, отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2019 №00001381302, №00001371302 відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 39403535)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 липня 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя Мартиць О.І.