Рішення № 83350291, 31.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р. Справа № 480/1664/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Дружба 6" про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.05.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 неналежного відповідача Головне управління Держгеокадастру у Сумській області замінено належним Миколаївською селищною радою Білопільського району Сумської області (далі - відповідач).

Ухвалою суду від 09.07.2019 залучено Приватне підприємство "Дружба 6" до участі у розгляді справи № 480/1664/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.04.2017 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області. Враховуючи, що у термін більше, ніж місяць, Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області не надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою чи вмотивованої відмови у його наданні позивач вважає, що 16.05.2017 відповідно ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України отримав право на розроблення проекту землеустрою. На підставі договору № 72/17 від 16 травня 2017 року підрядною організацією розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області, який був погоджений висновком експерта державної експертизи Чабан В.Г. від 09.08.2017 № 8700/82-17.

21.05.2019 позивач звернувся з заявою про затвердження проекту землеустрою до Миколаївської селищної ради.

Проте, листом від 30.05.2019 № 855 відповідач повідомив позивача, що не може затвердити проект землеустрою, оскільки до нього не надходила заява ОСОБА_1 щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою, а від Головного управління Держгеокадастру в Сумській області не надходив запит на погодження виділення позивачу земельної ділянки. Також, листом повідомлено, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться в оренді у ПП "Дружба".

Не погоджуючись із такою відмовою позивач зазначає, що при наявності погодженого проекту землеустрою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, оскільки це є обов`язком, а не правом відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області, кадастровий номер: НОМЕР_1 , вказана земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці, яка на даний час перебуває в оренді ПП «Дружба 6», що підтверджується додатковою угодою від 07.12.2017 про поновлення договору оренди землі від 02.10.2007. Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про оренду землі» не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря. Відповідач зауважує, що у наданих матеріалах справи відсутня згода орендаря на відчуження земельної ділянки, як того вимагає ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду землі», а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зауважує, що додаткова угода до договору на яку посилається відповідач укладена 07.12.2017 в той час як позивач отримав право на розробку проекту землеустрою 16.05.2017. Крім того, позивач звертає увагу на те, що сторонами додаткової угоди від 07.12.2017 є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області та ПП "Дружба 6". Миколаївська селищна рада, яка є власником вказаної земельної ділянки, не є стороною додаткової угоди від 07.12.2017, а тому, на думку позивача, не може посилатися як на підставу відмови на договір оренди, не маючи жодного відношення до нього.

Третя особа у встановлений судом строк пояснень щодо позовної заяви до суду не подала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.04.2017 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області (а.с. 18).

Не отримавши у термін більше, ніж місяць, від Головного управління Держгеокадастру в Сумській області дозволу на розроблення документації із землеустрою чи вмотивованої відмови у його наданні, та вважаючи, що з 16.05.2017 відповідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України має право на розроблення проекту землеустрою, ОСОБА_1 замовила розроблення проекту землеустрою.

На замовлення позивача на підставі договору від 16 травня 2017 року № 72/17 ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області (а.с. 11-48), який був погоджений висновком експерта державної експертизи Чабан В.Г. від 09.08.2017 № 8700/82-17 (а.с. 42)На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до вказаних норм, прийнято від 27.09.2018 № 18-7569/16-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання-передачі від 27.09.2018 Миколаївській сільській раді Білопільського району Сумської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4613,1649 га, розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської об`єднаної територіальної громади (а.с. 64-65).

Як встановлено із додатку до вищезазначеного наказу, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, входить у масив з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 22, 1125 га. (зворотній бік а.с. 66).

20.05.2019 позивач звернувся до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населеного пункту на території Степанівської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с. 92).

Листом від 30.05.2019 № 855 за підписом селищного голови Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області І.Ігнатьєва позивача повідомлено, що керуючись ст. 122, ст. 123 Земельного кодексу України, відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України позивачу потрібно звернутись в ту місцеву раду чи орган влади, який надавав дозвіл на розробку проекту відведення для затвердження проекту землеустрою. Так як до Миколаївської селищної ради не надходила заява позивача щодо дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а від управління Держгеокадастру не надходив запит на погодження виділення земельної ділянки площею 2.0000 га, для ведення особистого селянського господарства що розташована за межами населених пунктів Товстянського старостату Миколаївської селищної ради, Білопільського району Сумської області селищна рада не може затвердити даний проект землеустрою. Додатково повідомлено, що на момент розробки проектної документації дана земельна ділянка знаходилась в оренді ПП «Дружба 6» та відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру від 01.09.2017 договір оренди був поновлений (а.с. 84).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, системний аналіз норм ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення щодо затвердження технічної документації для передачі земельної ділянки у власність повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.

Проте, жодних доказів того, що рішення з питання затвердження технічної документації, поданої ОСОБА_1 , приймалося Миколаївською селищною радою Білопільського району Сумської області на пленарному засіданні, відповідачем суду надано не було.

Суд зауважує, що письмова відповідь, надана позивачу за підписом селищного голови не може вважатися рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування за результатом розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що ним було належним чином розглянуто заяву позивача про затвердження проекту землеустрою і прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення, а тому позовні вимоги про зобов`язання Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Дружба 6" про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Миколаївську селищну раду Білопільського району Сумської області розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Товстянської сільської ради Білопільського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, ідентифікаційний код 39765885) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко