Рішення № 83350161, 24.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2019 року м. Рівне №460/1269/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000555/2 від 02.05.2019;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204000/2019/00561.

Мотивуючи позовні вимоги зазначав, що подав через представника на Рівненську митницю ДФС митну декларацію від 18.04.2019 №UA204010/2019/213439 та пакет документів, необхідних для розмитнення автомобіля марки "Mitsubishi" модель Outlander, номер кузова НОМЕР_1 . Вказував, що в процесі здійснення митного оформлення декларанту направлено електронне повідомлення, де зазначено, що митниця володіє інформацією з електронного довідника SHCWACKE, що викликає сумнів у достовірності визначення вартості імпортованого товару, з огляду на що у декларанта витребувано додаткові документи. Оскільки всі наявні на момент митного оформлення документи були надані відповідачу, то додаткові документи декларантом не подавались. Проте, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю, в результаті чого складено картку відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом, внаслідок чого вартість автомобіля збільшена. На переконання позивача, такі рішення є незаконними та протиправними, оскільки посадовою особою митниці ДФС не було наведено жодної із передбачених Митним кодексом України конкретних підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи. Крім того, позивач наголошував на тому, що програмний продукт SHCWACKE не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження. Проте, відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з електронного довідника SHCWACKE та не врахував наявні пошкодження автомобіля марки "Mitsubishi" модель Outlander, номер кузова НОМЕР_1 . На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.07.2019 на 12:00 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти задоволення позову. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що при проведенні у відповідності до ст.54 Митного кодексу України контролю визначення митної вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 18.04.2019 №UA204010/2019/213439 (7150 євро), в результаті спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Вказував, що з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема, висновків про якісні та вартісні характеристики товару, касових та товарних чеків, ярликів, інших документів роздрібної торгівлі, виписок із бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості КТЗ. Також позивача було повідомлено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару – вартість імпортованого КТЗ згідно електронного довідника SHCWACKE становить 12150,00 євро. Враховуючи ненадання декларантом додаткових документів, витребовуваних митницею, прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару на підставі інформації, що міститься у формах митного контролю за індексом 105-2 та 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 12200 євро. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.51-55).

Ухвалою суду від 03.07.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 24.07.2019 на 11:15 год.

У судовому засіданні 24.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.07.2019 проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1 ч.1 ст.4 КАС України).

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі документи та з`ясовано наступне.

26.11.2018 фірмою JTI AUTOBEDRIJF V.O.F, Нідерланди сформовано рахунок №112130 НОМЕР_2 05630) на автомобіль марки "Mitsubishi", модель Outlander, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, за ціною 7100,00 євро (а.с.26-27).

ОСОБА_2 27.11.2018 на рахунок фірми JTI AUTOBEDRIJF V.O.F сплачено 7100,00 євро за вказаний вище автомобіль, що підтверджується долученим до позову платіжним документом (а.с.28). Оскільки даний транспортний засіб був у значно пошкодженому стані (пошкоджено ЛФП, передній бампер, переднє та заднє ліве крило, відсутні передні ліві двері, пошкоджено задні ліві двері, пошкоджений салон, спрацьовані подушки безпеки), впродовж періоду листопада 2018-квітня 2019 року автомобіль перебував на стоянці за кордоном.

16.04.2019 автомобіль на лафеті був доставлений на митну територію України для здійснення його митного оформлення, згідно Акту про проведення митного огляду на кордоні від 16.04.2019 № UA209060/2019/29290 зафіксовано його технічний стан та пошкодження, подано документи для оформлення (а.с.16-17).

18.04.2019 декларантом ОСОБА_3 до Рівненської митниці ДФС була подана митна декларація № UA204010/2019/213439 на автомобіль марки "Mitsubishi", модель Outlander, бувший у використанні, пошкоджений, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна – бензиновий гібрид, кількість місць для сидіння, включаючи водія – 5, колісна формула 4х4, календарний рік виготовлення – 2014, модельний рік виготовлення – 2014, тип кузова універсал, за заявленою митною вартістю за ціною договору в розмірі 7100,00 євро (а.с.13-14).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані, зокрема, наступні документи: Рахунок №112130 від 26.11.2018, митна декларація типу ЕЕ № UA204010/2019/16084, експортна митна декларація MRN 18NLJP9N1EAUY0WD57, Акт про проведення огляду товарів від 16.04.2019 №UA209060/2019/29290, експертна довідка №4609/19 від 18.04.2019, платіжне доручення від 27.11.2018, що підтверджує сплачену вартість автомобіля, довідку що підтверджує вартість перевезення з Нідерландів до п/п Рава-Руська/Хребенне б/н від 18.04.2019 (а.с.15-30).

У процесі здійснення процедури митного контролю, 18.04.2019 посадовою особою Рівненської митниці ДФС було направлено декларанту електронне повідомлення, згідно зі змістом якого, було поставлено вимогу про проведення митного огляду транспортного засобу, з метою перевірки його відповідності даним, зазначеним у митній декларації, з обов`язковим здійсненням цифрової фотозйомки (проведено, невідповідностей не виявлено) та зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості товарів – електронний довідник www. schwackenet.de, а саме – наявна вартість імпортованого товару в сумі 12150,00 Євро, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

Ця обставина стала підставою для витребування додаткових документів, передбачених ст.53 Митного кодексу України, зокрема у позивача витребувано: висновок про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією із врахуванням технічного стану КТЗ, касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості КТЗ (а.с.32-33).

Декларант, вважаючи, що всі наявні момент митного оформлення документи були подані, додаткових документів не подавав.

Відповідач, не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 02.05.2019 прийняв Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000555/2 (далі – Рішення) і Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204000/2019/00561 (далі – Картка відмови) (а.с.34-35, 36-37).

Підставою для прийняття Рішення, відповідно до його змісту стало наступне:

- декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком, зазначеним у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонуються з положенням статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

Митниця володіє інформацією яка призвела до виникнення сумніву у правильності визначення митної вартості товарів – електронний довідник www.schwackenet.de містить відомості стосовно вартості КТЗ на рівні 12150,00 Євро.

Пункт IV (абз.6 арк.2) Рішення містить наступні твердження:

-за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, (подібних) аналогічних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових митної вартості наданої виробником для обчислення митної вартості за методом додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Поданий до митного оформлення КТЗ комерційний рахунок від 26.11.2018 №112130 не містить відомостей стосовно аварійних пошкоджень імпортованого КТЗ. Митну вартість визначено на підставі цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел (електронний довідник www.schwackenet.de) з врахуванням пункту 7.53.9 Методики товарознавчої експертизи транспортних засобів та фактично понесених витрат на транспортування згідно довідки від 18.04.2019. Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 12200,00 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті становить 367 947,47 грн.

Статтею 55 Митного кодексу України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.55 Митного кодексу України, 11.05.2019 за митною декларацією №UA204010/2019/215902 товар випущено у вільний обіг із застосуванням ст.55 Митного кодексу України.

Суд враховує, що згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі – МК України) до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів може письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.

Суд погоджується із твердженням представника позивача, підтвердженим матеріалами справи, про те, що посадовою особою митниці ДФС не наведено жодної із передбачених МК України підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15.

Суд касаційної інстанції дотримується позиції, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.

Судом при розгляді даної адміністративної справи встановлено, що при здійсненні процедур митного контролю за митною декларацією від 18.04.2019 №UA204010/2019/213439 – посадовою особою митниці ДФС не наведено визначених статтею 53 МК України підстав для витребування додаткових документів, а лише зазначено про наявність у митниці інформації про вартість імпортованого товару в сумі 12150 Євро, взяту із електронного довідника www.schwackenet.de, що перевищує заявлену за основним методом визначення митної вартості товару митну вартість ввезеного автомобіля.

При цьому, узагальнена інформація, що надає Schwacke інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30 000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об`єктивної вартості транспортного засобу.

Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля та його пошкодження, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку. Водночас, ступінь пошкодженості автомобіля є чинником, що найбільше, в порівнянні з іншими чинниками, впливає на його вартість.

Наявність пошкоджень імпортованого автомобіля "Mitsubishi", модель Outlander, номер кузова НОМЕР_1 , підтверджено Актом огляду на кордоні та цифровою фотозйомкою в зоні митного контролю Рівненської митниці ДФС (а.с.16-23), а детальний опис товару у рахунку-фактурі не передбачений жодним нормативно-правовим актом. У рахунку за загальним правилом наводяться дані, які дозволяють ідентифікувати товар, у даному випадку це унікальний він-код автомобіля. А до комплекту документів митного оформлення декларантом долучено підтвердження проведення оплати даного товару у сумі, зазначеній в рахунку на платіжні реквізити фірми JTI AUTOBEDRIJF V.O.F, Нідерланди.

Таким чином, відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з електронного довідника www. schwackenet.de, та не врахував наявні пошкодження автомобіля, що істотно впливають на митну вартість вказаного товару.

Отже, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості автомобіля марки "Mitsubishi", модель Outlander, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, та коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Крім того, суд зазначає, що п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, встановлено, що орган доходів і зборів у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2019 №UA204000/2019/000555/2 даним вимогам не відповідає, обґрунтувань, джерел або докладної інформації про визначення митної вартості не містить.

Верховним Судом підтримується правова позиція, напрацьована Вищим адміністративним судом України, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на суб`єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Отже, враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку щодо відповідності вимог позивача чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень позивача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці ДФС при винесенні оскаржуваних рішень, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено свої доводи та вимоги.

Відповідно, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінали квитанцій про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи (а.с.4,45).

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Позивачем додано до матеріалів позову ордер серії РН-928 №002, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.06.2019 №1680, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2019 №03/10-07/19, договір про надання правової допомоги від 20.07.2019 №3/10-07/19, прибутковий ордер від 19.07.2019 №2/10-07/19 та квитанцію до прибуткового ордеру від 19.07.2019 №3/10-07/19 (а.с.66-67,72-76 ).

Таким чином, на дату постановлення рішення у справі документально підтвердженими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи сторін, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8000,00 грн.

Щодо відшкодування витрат на виготовлення перекладів документів у розмірі 620,00 грн., на підтвердження чого стороною позивача долучено рахунок від 20.05.2019 №16-19 (а.с.40), то на переконання суду такі витрати не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки доказів їх фактичного понесення суду надано не було.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Рівненської митниці ДФС ( вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA204000/2019/000555/2 від 02.05.2019.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204000/2019/00561 Рівненської митниці ДФС.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1536,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 липня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.