Рішення № 83350117, 31.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3617/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства (вул. Садова,10, м. Біляївка, Біляївський район, Одеська область,67601) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Біляївське житлово-експлуатаційне комунальне підприємство (далі Біляївське ЖЕКП) з позовом (а.с.7-10, 87-90) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0034695306 про застосування штрафу в сумі 59717,67 грн за затримку реєстрації податкових накладних.

Позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить посилання на акт перевірки від 19.11.2018 року №39931/15-32-53- 06/26471487, в той час як Біляївським ЖЕКП було отримано акт перевірки з іншим номером, а саме №39931/15-32-12-07.

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених ст.201 ПКУ, на яких відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Перелік податкових накладних із вказанням кількості днів порушення термінів їх реєстрації, сум податку на додану вартість та розміру штрафів у відсотках зазначено в таблиці 1 Акту перевірки.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0034695306 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлені строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.

Пунктом 120-1. 1 ст. 120-1 ПКУ встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації та встановлені розміри штрафу у залежності від порушення строку реєстрації.

Позивач зазначив, що він не заперечує факту реєстрації податкових накладних, перелік яких наведений в Акті перевірки від 19.11.2018 року, з порушенням встановлених законом термінів, однак, звертає увагу на те, що пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ виключена відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Передбачаючи для платника ПДВ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН законодавець переслідував мету захисту прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ, адже згідно абз.у 2 п. 201.10 ст. 201 ПКУ виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, у тих випадках коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, відповідна мета відсутня.

Крім того, згідно абз. 22 п. 201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. В той же час, контролюючим органом не встановлена неповнота декларування позивачем своїх податкових зобов`язань та порушення прав контрагентів позивача.

Позивач вважає, оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних з ПДВ в ЄРПН, позивачем сплачені податкові зобов`язання, а відтак бюджет не зазнав втрат, застосування до позивача штрафних санкцій не є доцільним.

Також позивач зауважив, що відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Представник відповідача подав відзив на позов (а.с.173-176), у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Біляївського ЖЕКП за звітний період січень - вересень 2018 року, за результатами якої складено Акт №39931/15-32-12-07/726471487від 19.11.2018. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПК України. Відповідальність платника податків за порушення, передбачена ст. 120-1 ПКУ.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПКУ). Тому, на згідно з вимогами п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ та на підставі акту перевірки №39931/15-32-12-07/726471487 від 19.11.2018р, винесено податкове повідомлення - рішення № 0034695306 від 10.12.2018 на загальну суму штрафу 59717,67 грн.

Представник відповідача зазначив, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Вказана позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018р у справі №816/1488/17 (К/9901/17).

Представник також звернув увагу на те, що відповідно до вимог п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307) щодо заповнення розділу «А» податкових накладних - «до розділу А податкової накладної (рядки І - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II - VIII не заповнюються».

Аналізуючи податкові накладні, складені Біляївським ЖЕКП за звітний період січень - вересень 2018 року, які були предметом перевірки (порядок їх заповнення), можна дійти висновку, що заповнення рядків розділу «А» податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в розрізі кодів ставок містять код ставки податку на додану вартість « 7» або « 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Представник відповідача стверджує, що податкове повідомлення-рішення № 0034695306 від 10.12.2018 на загальну суму штрафу 59717,67 грн, винесене ГУДФС в Одеській області є законним та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.06.2019 року позовна заява залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.80-82).

Ухвалою суду від 03.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Судом встановлено, що Біляївське ЖЕКП зареєстровано 30.12.2003р. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ, код ЄДРПОУ 26471487 (а.с.12-18).

19.11.2018 року ГУ ДФС проведена перевірка позивача, за результатами якої складений акт «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних Біляївське ЖЕКП (26471487)». Перевірка проводилась за період січень вересень 2018 року.

Актом перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації 9 податкових накладних, перелік яких наведений в Акті перевірки (а.с.103-104).

10.12.2018 року ГУ ДФС прийняте податкове повідомлення-рішення №0034695306 форми «Н», яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 59717,67 грн (а.с.105).

Дослідивши заяви по суті учасників справи та надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги Біляївського ЖЕКП задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 14.1.60 ст.14 ПКУ визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування (далі НП/РК), який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

201.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п.201.5 ст.201 ПКУ).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація ПН/РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН встановлено ст.120-1ПКУ у розмірах (відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК) в залежності від строку порушення реєстрації ПН/РК.

Позивач не заперечує факту реєстрації податкових накладних зазначених в Акті перевірки з порушенням строку їх реєстрації.

Спірним по справі є трактування диспозиція ст.120-1 ПКУ, тобто та частина вказаної норми, в якій називається склад податкового правопорушення та описуються його ознаки.

Статтею 120-1 ПКУ в редакції, яка діє з 01.01.2017 року, санкції встановлені для платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 ПКУ покладено обов`язок реєстрації ПН/РК в ЄРПН, за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Таким чином, ст.120-1 ПКУ встановлені виключення щодо відповідальності за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН для податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

На думку позивача вказаною нормою встановлені виключення для податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Саме таки податкові накладні вказані в акті перевірки як зареєстровані з порушенням строку їх реєстрації.

Проте суд вважає, що позивач помилково трактує вказану норму ПКУ, оскільки така податкова накладна не тільки повинна не надаватися платнику податку, а і повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Проте податкові накладні зазначені в Акті перевірки, копії яких надані позивачем до позову, складені на постачання не платнику податків.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17 зробив висновок, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 мт.120-1 ПКУ необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Позивач вважав, що передбачаючи для платника ПДВ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН законодавець переслідував мету захисту прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ, адже згідно абз.у 2 п. 201.10 ст. 201 ПКУ виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а тому у тих випадках коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, відповідна мета відсутня.

Проте вказана позиція є лише думкою позивача, яка не ґрунтується на системному аналізі норм ПКУ. При такій позиції позивача достатньо було зазначити у виключеннях податкові накладні, які не надаються платнику податків та не уточняти, які саме.

Пунктом 8 Порядку №1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини та зазначено 15 таких типів причини, серед яких наявні: 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Позивачем складені податкові накладні з помітками "X" та « 02». Проте законодавець визначив, що відповідальність за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН настає лише при податковій накладній, яка не надається платнику податків та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Така позиція законодавця є послідовною, оскільки метою є не тільки захист прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ та формують податковий кредит, а і дотримання податкового законодавства продавцями, які повинні своєчасно сплачувати податок на додану вартість. Саме при операціях звільнені від оподаткування такого обов`язку не настає, а тому реєстрація такої податкової накладної із запізненням не тягне негативних наслідків для державного бюджету зі сплати податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що він виконав свої обов`язки по сплаті податку на додану вартість та надав відповідні докази. Проте суд вважає, що це не звільняє позивача від обов`язку своєчасно зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН.

Помилка в номері Акту перевірки, якій зазначений в оскаржуваному податковому повідомлення – рішенні, враховуючи визнання позивачем обставин викладених у вказаному акті перевірки, не впливає на висновки суду та правомірність прийнятого податкового повідомлення – рішення.

Статтями 72,73,75,76 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, оцінивши надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Біляївського житлово-експлуатаційного комунального підприємства (вул. Садова,10, м. Біляївка, Біляївський район, Одеська область,67601, код ЄДРПОУ 26471487) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0034695306 про застосування штрафу в сумі 59717,67 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.