Рішення № 83350104, 25.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2149/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Предибайло А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки).

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2019 № Ф-4928-50.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) Ф-4928-60 від 08.04.2019 є передчасною та має бути скасована, оскільки в момент її винесення узгоджений податковий борг був відсутній, а сама вимога була винесена без належних підстав. Зазначила, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

17.07.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача наполягав на тому, що 08.04.2019 в зв`язку із наявністю заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 18276,72 грн та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий борг" ГУ ДФС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4928-50 на суму 18276,72 грн. /а.с. 46-48/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві з 17.02.2005. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням здійснена 08.04.2019.

08.04.2019 в зв`язку із наявністю заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 18276,72 грн та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий борг" ГУ ДФС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4928-50 на суму 18276,72 грн. /а.с. 46-48/.

Позивач не погодилася із вказаною вимогою та оскаржила її суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Функція адміністрування єдиного внеску була покладена на Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику починаючи з 01 жовтня 2013 року з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 року № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 та підпунктів 1.3, 1.4 п.І розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449) платниками єдиного внеску є:

- фізичні особи-підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну; юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Тобто, законодавець сформував вичерпний перелік осіб, на які покладається відповідний обов`язок у тому числі й на фізичних осіб-підприємців.

Абз. 3 ч.8 ст. 9 Закону № 2464 (в редакції, яка була чинна до 01.01.2018) визначено, що платники єдиного внеску, зазначені в статті 4 Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені в статті 4 Закону № 2464 (в редакції, яка набула чинності з 01.01.2018 року), зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для платників, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Крім того, у ч. 12 ст. 9 Закону No 2464 наголошено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Обов`язок нарахування та сплати єдиного внеску, з огляду на норми абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 7, частини 12 статті 9 Закону №2464-VI, не залежав від отримання ним дoxoду (прибутку) від підприємницької діяльності у ці періоди та його фінансового стану.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед всіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Враховуючи зазначене, в інтегрованій картці по єдиному внеску (код платежу 71040000) станом на 08.04.2019 ФОП ОСОБА_1 (РНОКГТП НОМЕР_2 ) рахується заборгованість в сумі 18 276,72 грн.

Всупереч обов`язків платника єдиного внеску, ОСОБА_1 не нарахувала та не сплатила у встановлений строк єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску:

за 2017 рік у розмірі 8448 грн. (704 грн. х 12 міс.);

за І квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819, 06 грн. х 3 міс.);

за II квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819, 06 грн. х 3 міс.);

за ІІІ квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819, 06 грн. х 3 міс.);

за IV квартал 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819, 06 грн. х 3 міс.).

Внаслідок чого в облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та в інтегрованій картці платника відображено недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка склала 18276,72 грн.

Згідно із приписами пп.2.1 п.2 розділу IV Інструкції № 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, - які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону №2464).

Процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості органами доходів і зборів із страхувальників зі сплати коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає також Інструкція №449. У відповідності до п. 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. застосовуються заходи впливу та стягнення.

Також п. 3, 4 розділу 6 Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Пунктом 3 розділу VI Наказу № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику піл підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком б до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

На виконання вимог ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску, на виконання вимог п. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з п. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та на підставі даних ІТС контролюючих органів, 08.04.2019 по вказаному ФОП відповідачем правомірно сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 08.04.2019 № 4928-50. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 липня 2019 року.

Суддя А.Б. Головко