
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.000121
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулкевич І.З.,
секретар судового засідання Іванес Х.О.,
за участю : позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати Наказ № 4054 Головного Управління Національної поліції України у Львівській області від 26 листопада 2018 року в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майора поліції ОСОБА_3 Стефановича у вигляді звільнення зі служби в поліції.
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській № 855 о/с від 26 грудня 2018 року в частині звільнення заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майора поліції Лапчука Назара Стефановича
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції 26 грудня 2018 року.
- стягнути з Головного управління Національної поліції України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування сум обов`язкових до сплати податків та внесків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незаконне звільнення, оскільки підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, проте таку вину, на думку позивача, не доведено, у зв`язку із чим позивач вважає що відносно нього порушене конституційне право на працю, передбачене ст. 43 Конституції України. Отже, за результатами службового розслідування наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправно ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за п. 6. ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Також вказує, що постановою Стрийського міськрайонного суду провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав наведених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів представник відповідача зазначив, що наказ від 26.11.2018 року № 4054 в частині притягнення заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майора поліції ОСОБА_3 Стефановича до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції винесено у зв`язку з порушенням службової дисципліни, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського та вимог Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.2.5 Правил дорожнього руху, що виразилося у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та у подальшому у відмові від проходження медичного огляду.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Підставою застосування крайнього виду дисциплінарного заходу є те, що вчинення такого проступку поліцейським засуджується суспільством, позивач як правоохоронець мав не тільки утримуватись від таких дій, але і запобігати їх вчиненню іншими.
Таким чином при прийняті оскаржуваних наказів ГУНП у Львівській області діяло в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для їх скасування немає.
Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дія якого поширюється на працівників поліції до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», іншими нормативно-правовими актами.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом № 580-VІІІ.
Відповідно до вимог ст.1 цього Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 Закону № 580-VІІІ встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечень публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ч.1 ст.7 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VІІІ, відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 6 ч.1 статті 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Таким чином, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Встановлено, що 19.10.2018 року під час патрулювання автодороги сполучення Київ-Чоп, працівниками поліції УПП м. Львів 616км.+150м., за порушення ПДР (неосвітлений достатньо задній номерний знак в темну пору доби) був зупинений автомобіль «FIAT FIORINO» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія, заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майора поліції ОСОБА_1 .
Під час спілкування патрульними з ОСОБА_1 , останній відмовився від надання будь-яких документів на право керування та виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора «Драгер» відмовився, за що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВР №125208 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ВР №118370 за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно акту №294 від 19.10.2018 року 8-ї МКЛ м. Львова ОСОБА_1 відмовився від здачі біологічного матеріалу та зазначено, що водій за усіма ознаками перебуває у алкогольному сп`янінні, за що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 з приводу вищевказаної події надати пояснення відмовився, мотивуючи це тим, що усі пояснення надасть після рішення Стрийського міськрайонного суду та повідомив, що станом на 05.11.2018 року перебуває на стаціонарному лікуванні у Стрийській ЦРЛ.
За результатами проведеного службового розслідування беззаперечно встановлено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме транспортної, яка виразилась у порушенні Правил дорожнього руху у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.11.2018 року № 4054 «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників поліції Стрийського ВП ГУНП» за порушення службової дисципліни, ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у порушенні Правил дорожнього руху у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння на заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майора поліції ОСОБА_3 Стефановича накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.12.2018 року № 855 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Суд звертає увагу, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ № 3689 від 22.10.2018 року, яким призначено службове розслідування за фактом грубого порушення окремими працівниками Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.
За результатами вказаного розслідування складено висновок від 09 листопада 2018 року, затверджений начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області генералом поліції третього рангу В.В. Середа.
З висновку службового розслідування вбачається, що заступник начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 патрульної поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції майор поліції ОСОБА_4 Назар Стефанович 19.10.2018 року на автодорозі Київ-Чоп 616км.+150м керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції.
Так, судом досліджено відеозаписи вказаної події у судовому засіданні.
Зокрема з досліджених відеозаписів вбачається, що за кермом автомобіля «FIAT FIORINO» д.н.з. НОМЕР_2 , знаходився ОСОБА_1 із зовнішнього вигляду та розмови видно, що ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Зважаючи на висновок службового розслідування від 09.11.2018, суд зауважує, що опис події, яка сталась 19.10.2018 за участю позивача в цілому підтверджено дослідженими відео доказами.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністратитвне правопорушення серії ВР №125208 від 19.10.2018 року, поданням начальника Стрийського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції І.П. Малиш, поясненнями інспектора батальону №1 УПП у Львівській області ДПП Гирки Т.З., інспектора взводу №2, роти №1, батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП Сокальського М.С.
Згідно ст.19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну,адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Пунктами 4, 11 ч.1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані дотримуватися норм професійної і службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені правові норми суд зазначає, що факт керування поліцейським транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є вчинком, який дискредитує систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості, а відтак, є підставою для звільнення.
Що стосується посилань позивача на постанову Стрийського міськрайонного суду від 05.11.2018 року, яка набрала законної сили і згідно якої провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд, з врахуванням вимог ст.78 КАС України, акцентує увагу на тому, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Крім того, суд зазначає, що позивача звільнено з посади не у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява № 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції України здійснено Головним управлінням Національної поліції у Львівській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. А відтак, підстави для скасування оскаржених наказів відсутні.
Як наслідок, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як такі, що є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів. Отже, у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
Вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 31 липня 2019 року.
Суддя Гулкевич І.З.
Судове рішення № 83349982, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.000121. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: