Рішення № 83349949, 30.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3262/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьоїособи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко Сергія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ,м. Одеса. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкіська, 3, код ЄДРПОУ 03528552), за участю третьої особи на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81-б, код ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко Сергій Станіславович з позовом до Прокуратури Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2019 року №601к про застосування до прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення у вигляді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури в якому прокурор обіймає посаду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Прокуратурою Одеської області було проведено службове розслідуваня, висновок якого став підставою для дисциплінарного провадження розпочатого Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та винесення останніми рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 27.03.2019 року, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ.

Вищезазначеним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено, що прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Степаненко С.С., будучи керівником групи прокурорів у кримінальних провадженнях №42016161160000024, №12016160380002933 та №12017160380001949, всупереч вимогам статті 19 Закону У країни «Про прокуратуру», статті 24 та частини 7 статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, статей 2, 28, 216 та 218 КПК України відповідних заходів, які повинна здійснювати службова особа в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, не вжив, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.п. 1 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

В свою чергу позивач зазначає, що натяки, двобічно трактовані пропозиції та провокативну поведінку ОСОБА_3 щодо начебто надання йому неправомірної вигоди він реально не сприймав, не надавав висловам останнього у повній мірі значення, оскільки був впевнений у невідворотності притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , належному з боку ОСОБА_1 документуванні дій ОСОБА_3 , тощо.

Позивач також зазначає. що сам проступок, на думку прокуратури області, виявлено 21.02.2018 за результатами проведення НСРД, а рішення про накладення дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів ухвалено 27.03.2019.

Крім того, зазначеним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено, що прокурором Степаненком С.С. вчинений дисциплінарний проступок за п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки з моменту виділення матеріалів стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - 15.09.2017 ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 4 ст. 216 КПК України та п. 1 розд. XI «Перехідні положення» КПК України тривалий час не виносив постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42016161160000024 - до червня 2018 року. Такі обставини виникли з 15.09.2017 у прокурора Степаненка С.С., тобто виник службовий обов`язок щодо визначення підслідності кримінального провадження № 42016161160000024 за слідчими прокуратури Одеської області, проте прокурор не виконав цього обов`язку.

Щодо умисного затягування при винесенні постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42016161160000024 позивач зазначає, що відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України визначення підслідності у кримінальному провадженні це право прокурора, а не обов`язок.

Разом з цим позивач також зазначає, що обставини визначення підслідності у кримінальному провадженні, як зазначено в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів виникли з 15.09.2017, а рішення про накладення дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів ухвалено 27.03.2019.

Враховуючи викладене позивач вважає необґрунтованим та незаконним притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вказані два проступки, які, як в сукупності так і окремо кожне, не мали місце та сплинув строк протягом року, за що можливо було притягнути його до дисциплінарної відповідальності, якщо такі проступки мали би місце.

З навелених підстав позивач вважає, що наказ прокурора Одеської області від 08.04.2019 №601к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури в якому прокурор обіймає посад підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

03.07.2019 року від третьої особи надійшли пояснення, в яких КДКП вважає що позовна заява не належить до задоволення. В обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову третя особа зазначає, що 27 березня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів було прийнято рішення № 96дп-19 про накладення на прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення, яке у встановленому Законом порядку було направлено прокурору Одеської області для застосування дисциплінарного стягнення. На виконання вказаного рішення Комісії прокурором Одеської області і було видано оскаржуваний наказ.

Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що керівник регіональної прокуратури у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора. Цей обов`язок не належить до дискреційних повноважень і має бути безумовно виконаний.

Таким чином третя особа вважає, що прокурором Одеської області було прийнято законне, обгрунтоване і вмотивоване рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Крім того третя особа вважає, що звернення з позовною заявою до прокуратури Одеської області на цей момент є передчасним, оскільки у разі незгоди прокурора з накладеним дисциплінарним стягненням він повинен звернутися з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення Комісії до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції. Лише після ухвалення остаточного рішення Верховним Судом про задоволення позову у ОСОБА_1 з`являться правові підстави для оскарження відповідного рішення прокуратури Одеської області.

16.07.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що на підставі наказу прокурора області від 14.09.2018 № 177 прокуратурою області проведено службове розслідування щодо можливого використання прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Степаненком С.С. своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або інтересів третіх осіб, вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12017160380001949, розпочатому 15.09.2017 за фактом незаконного зайняття рибним промислом, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 249 КК України.

За результатами службового розслідування, висновки якого позивачем не оскаржувались, прокуратурою області 29.11.2018 стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. направлено дисциплінарну скаргу до КДКП, за якою рішенням Комісії від 10.12.2018 відкрито дисциплінарне провадження.

Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було прийнято КДКП 27.03.2019 року.

Відповідач зазначає, що законодавцем встановлена обов`язковість виконання рішення КДКП про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, та керівником прокуратури саме на підставі цього рішення до винного працівника застосовується відповідне дисциплінарне стягнення.

При цьому, на виконання вказаного рішення Комісії прокурором Одеської області і було видано оскаржуваний наказ.

З наведених підстав відповідач вважає, що прокурором Одеської області прийнято законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

25.07.2019 року від позивача надійшли відповідь на відзив та пояснення в яких він додатково зазначив, що на теперішній час рішення КДКП дійсно не скасоване, однак позивач оскаржує вказане рішення у Верховному суді Україні як в суді першої інстанції та скеровано відповідну скаргу до Вищої ради правосуддя.

Також, відповідач вказує про неоскарження позивачем висновку службового розслідування про наявність дисциплінарного проступку. Позивач зазначає, що Висновок складений за результатами проведення службового розслідування не є актом притягнення або накладення дисциплінарного стягнення на прокурора, у зв`язку з чим позивач не вживав заходів щодо його оскарження.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства, зокрема Закону України «Про прокуратуру» не вказано про прямий обовязок прокурора області виносити наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не зважаючи на винесення рішення КДКП поза межами строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності, що встановлений ст. 48 Закону України «Про прокуратуру».

В судовому засіданні 25.07.2019 року позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 25.07.2019 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

В судове засідання 25.07.2019 року представник третьої особи не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Від третьої особи 10.07.2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності третьої особи.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

На підставі наказу прокурора області від 14.09.2018 № 177 прокуратурою області проведено службове розслідування щодо можливого використання прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Степаненком С.С. своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або інтересів третіх осіб, вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12017160380001949, розпочатому 15.09.2017 за фактом незаконного зайняття рибним промислом, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 249 КК України.

За результатами службового розслідування, висновки якого позивачем не оскаржувались, прокуратурою області 29.11.2018 стосовно прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. направлено дисциплінарну скаргу до КДКП, за якою рішенням Комісії від 10.12.2018 відкрито дисциплінарне провадження.

Ршенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.03.2019 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко С.С. та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на 1 рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.

Зі змісту вищевказаного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вбачається, що опитаний під час службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що його неодноразово упродовж січня - лютого 2018 року викликав прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Степаненко С.С. для дачі пояснень і пропонував передати йому 3500 дол. США за не притягнення до кримінальної відповідальності. Не бажаючи виконувати незаконні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, зокрема в Службу безпеки України в Одеській області. У подальшому, були застосовані спеціальні засоби, телефон ОСОБА_3 прослуховувався. Утім, коли ОСОБА_3 прийшов до робочого кабінету ОСОБА_1 з визначеною сумою, прокурор повідомив, що кримінальне провадження стосовно нього передається до прокуратури Одеської області для подальшого проведення досудового розслідування.

Опитаний ОСОБА_1 заперечує пояснення ОСОБА_3 , вказуючи, що останній пропонував йому грошові кошти під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161160000024, і він вирішив шляхом документування реалізувати дачу останнім неправомірної вигоди. З цією метою ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого - провідного державного інспектора Одеського рибоохоронного патруля Рогачка І.В., якому запропонував посприяти в цьому. Утім в останній момент відмовився від задуманого, розуміючи безуспішність справи.

Таким чином, прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Степаненко С.С., будучи керівником групи прокурорів у кримінальних провадженнях №42016161160000024, №12016160380002933 та №12017160380001949, всупереч вимогам статті 19 Закону У країни «Про прокуратуру», статті 24 та частини 7 статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, статей 2, 28, 216 та 218 КПК України відповідних заходів, які повинна здійснювати службова особа в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, не вжив, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.п. 1 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, зазначеним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено, що прокурором Степаненком С.С. вчинений дисциплінарний проступок за п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки з моменту виділення матеріалів стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - 15.09.2017 ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 4 ст. 216 КПК України та п. 1 розд. XI «Перехідні положення» КПК України тривалий час не виносив постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42016161160000024 - до червня 2018 року. Такі обставини виникли з 15.09.2017 у прокурора Степаненка С.С., тобто виник службовий обов`язок щодо визначення підслідності кримінального провадження № 42016161160000024 за слідчими прокуратури Одеської області, проте прокурор не виконав цього обов`язку.

Ршення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.03.2019 року було направлено прокурору Одеської області для застосування дисциплінарного стягнення.

Наказом прокурора Одеської області від 08.04.2019 №601к застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури в якому прокурор обіймає посаду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон № 1679-VІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1679-VІІ, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, т зредбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1679-VІІ передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 1679-VІІ, Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 44 Закону № 1679-VІІ, дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.

Відповідно до положень частин 9-11 статті 46 Закону № 1679-VІІ, перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону № 1679-VІІ, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Відповідно до частини 1-5 статті 43 Закону № 1679-VІІ, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

Відповідно до п. 8 частини першої статті 11 Закону № 1679-VІІ, керівник регіональної прокуратури у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 08.04.2019 року №601к про застосування до прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення було Ршення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.03.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини орган влади, який не є судом держави, для виконання ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, може розглядатись як “суд” у змістовному значені цього терміну (рішення у справі Срамек проти Австрії (Sramek v. Austria), п.36).

Отже, “суд” може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженої кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства (Lithgow and Others v. United Kingdom), п.201).

У пункті 108 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Олександр Волков проти України” (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року суд розглядаючи цю справу зазначає, що ВРЮ та парламент виконували функцію розгляду справи щодо заявника та винесення обов`язкового рішення. Отже, спершу суд повинен розглянути, чи були дотримані принципи незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов`язкового для виконання рішення.

Тобто, з урахуванням зазначеного, ЄСПЛ визначає термін “суд” не тільки суди загальної юрисдикції, але й інші органи влади, які розглядають справи осіб, а тому повинні дотримуватись принципу незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов`язкового для виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням зазначеної позиції Європейського суду з прав людини, суд при розгляді цієї справи повинен встановити чи були дотримані Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів принципи незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду «справи» позивача та винесення нею обов`язкового для виконання рішення від 27.03.2019 року.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненка С.С. ухвалене 27.03.2019 року.

При цьому зі змісту зазначеного рішення вбачається, що прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Степаненко С.С., будучи керівником групи прокурорів у кримінальних провадженнях №42016161160000024, №12016160380002933 та №12017160380001949, всупереч вимогам статті 19 Закону У країни «Про прокуратуру», статті 24 та частини 7 статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, статей 2, 28, 216 та 218 КПК України відповідних заходів, які повинна здійснювати службова особа в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, не вжив, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.п. 1 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином судом встановлено, що зазначений дисциплінарний поступок було вчинено в лютому 2018 року.

Крім того, зазначеним рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено що прокурором Степаненком С.С. вчинений дисциплінарний проступок за п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки з моменту виділення матеріалів стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - 15.09.2017 ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 4 ст. 216 КПК України та п. 1 розд. XI «Перехідні положення» КПК України тривалий час не виносив постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42016161160000024 - до червня 2018 року. Такі обставини виникли з 15.09.2017 у прокурора Степаненка С.С., тобто виник службовий обов`язок щодо визначення підслідності кримінального провадження № 42016161160000024 за слідчими прокуратури Одеської області, проте прокурор не виконав цього обов`язку.

Таким чином зазначений дисциплінарний проступок вчинено 15.09.2017 року.

В свою чергу, як вже зазначалось судом, ршення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відносно позивача прийнято 27.03.2019 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ від 08.04.2019 року №601к про застосування до прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення.

Отже до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення більш ніж через рік із дня вчинення ним дисциплінарних проступків, в той час як таке рішення може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку.

Разом з цим Законом України «Про прокуратуру» не передбачено обовязок виносити наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не зважаючи на винесення рішення КДКП поза межами строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності, що встановлений ст. 48 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наказ від 08.04.2019 року №601к про застосування до прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення у вигляді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури в якому прокурор обіймає посаду прийнято не в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, у зв`язку з чим він належить до скасування.

При цьому суд не надає оцінку обставинам встановленим в ході дисциплінарного провадження, оскільки Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а тому оцінка доводів позивача щодо відсутності в його діях ознаків дисциплінарного проступку повинна надаватись Верховним Судом під час розгляду справи щодо оскарження відповідного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті справи не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко Сергія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ,м АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкіська, 3, код ЄДРПОУ 03528552), за участю третьої особи на стороні відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81-б, код ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасування наказ від 08.04.2019 року №601к про застосування до прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Степаненка С.С. дисциплінарного стягнення у вигляді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури в якому прокурор обіймає посаду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкіська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Степаненко Сергія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ,м. Одеса. Вул АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. та 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.07.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.