Рішення № 83349909, 30.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р. № 1440/2190/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у спрощеному в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м.Миколаїв,54025

до відповідача:Головне управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2018 № 00048241411, № 00048251411,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (надалі -позивач, ТОВ "Техноторг-Дон") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.06.2018 року № 00048241411, № 00048251411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, при прийнятті податкових-повідомлень рішень, які були складені на підставі Акту перевірки, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства, висновки акту не обґрунтовані та винесені без урахування усіх обставин, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 13.09.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 1440/2190/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що Управлінням правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення у зв`язку з невірним декларуванням позивачем товару у митній декларації від 14.04.2017 року №UA504170/2017/003238 та порушенням підприємством вимог класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Ухвалою від 30.10.2018 року суд призначив по справі № 1440/2190/18 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинив провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи Миколаївським відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

25.03.2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 1440/2190/18 з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 18-1038 від 22.12.2018 року від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз

27.03.2019 року суд поновив провадження у справі № 1440/2190/18.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, встановив наступне.

ТОВ "Техноторг-Дон" зареєстровано як юридичну особу Миколаївським міським управлінням юстиції 14.11.2001 року.

Позивач на підставі митної декларації від 14.04.2017 року №UA504170/2017/003238 здійснив ввезення (імпорт) на територію України телескопічного навантажувача, арт. TL35-70100 ІІІА, торгівельна марка - ВОВСАТ, фірма - виробник - ВОВСАТ (Франція).

Митне оформлення вказаного товару позивач здійснював за кодом 8429519900 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита при розмитненні товарів за цим кодом становить 0%.

В даному випадку митний контроль був завершений без жодних зауважень з боку органів доходів і зборів, у тому числі й щодо визначення коду товару, товар випущений у вільний обіг.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Техноторг-Дон" з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару, під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 14.04.2017 року №UA504170/2017/003238, за результатами якої складено Акт від 24.05.2018 року № 1311/14-29-14-11/31764816 (надалі -Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки перевіркою встановлено порушення: вимог статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року N584-VI1, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» щодо невірної класифікації товарів в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД від 14.04.2017 №UA504170/2017/003238 на суму 138 528, 09 грн.; пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 14.04.2017 № UА504170/2017/003238 на суму 27 705, 62 гривень.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач направив заперечення на акт перевірки від 24.05.2018 року № 1311/14-29-14-11/31764816 до відповідача.

14.06.2018 року відповідач надав відповідь щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки, згідно якої до вказаного акту змін не внесено.

18.06.2018 року Управлінням на підставі Акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: №00048241411, яким ТОВ "Техноторг-Дон" збільшено суму грошових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 207 792, 14 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 138 528, 09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 69 264, 05 грн.; №00048251411, яким ТОВ "Техноторг-Дон" збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 41 558, 43 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 27 705, 62 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 13 852, 81 грн.

26.06.2018 року ТОВ "Техноторг-Дон" подало до ДФС України скаргу на прийняті Управлінням податкові повідомлення - рішення від 18.06.2018 року.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 21.08.2018 року № 27046/6/99-99-11-03-03-25, яким податкові повідомлення - рішення від 18.06.2018 року № 00048241411, № 00048251411 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи вказані рішення протиправними позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

В силу приписів частини шостої статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Статтею 345 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

У даній адміністративній справі, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правильності визначення коду товару, що ввозився позивачем, згідно з УКТЗЕД, а також розміру митних платежів, що підлягають сплаті до Державного бюджету у зв`язку з розмитненням даного товару.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України".

Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТЗЕД, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару.

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами.

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Судом встановлено, що позивач здійснював ввезення товарних виробів - одноківшовий телескопічний навантажувач Bobcat TL35-70 100 ІІІА призначений для землерийних робіт в комунальному, сільському і складському господарстві.

Як вже зазначав суд, позивач визначив код товару за товарною підкатегорією 8429519900 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів і груп та визначальних для класифікації характеристик товару - 8429 5199 00 Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них. Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини. Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки: - лопати механічні, екскаватори та одноківшові навантажувачі: одноківшові фронтальні навантажувачі.

До цієї товарної позиції включаються землерийні машини і машини для ущільнення ґрунту, які докладно перераховані в назві і які мають одну загальну ознаку - усі вони є самохідними. Куди також включаються самохідні одноківшеві навантажувачі. Це колісні або гусеничні машини з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його.

Код вказаного товару, що визначений органом доходів і зборів (8427 2011 00) згідно з УКТ ЗЕД означає: механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення звуку, прилади для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них. Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням: інші навантажувачі самохідні: - з висотою підіймання 1 м або більше: штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату.

Наявним в матеріалах справи висновком Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №18-1038 від 22.12.2018 року (арк. справи 83-85), яким за результатами перевірки встановлено, що даний навантажувач за сукупністю вищезазначених параметрів, відсутність пристроїв для забезпечення роботи в умовах нерівної місцевості, наявність обладнання для навантаження ґрунту, слід віднести до навантажувачів, основне призначення яких використання для роботи з ґрунтом, а саме машини з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його. Тож його класифікація у відповідності до УКТ ЗЕД найбільшим чином буде відповідати коду 8429 5199 00, що спростовує доводи представника відповідача.

Вказане свідчить, що відповідач невірно класифікував вказаний товар згідно з УКТЗЕД, що призвело до прийняття незаконних рішень з приводу донарахування податкових зобов`язань.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо тощо.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м.Миколаїв,54025 КОД 31764816) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 КОД 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 18.06.2018 року № 00048241411.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 18.06.2018 року № 00048251411.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 31764816) судові витрати в розмірі 3740, 26 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник