Ухвала суду № 83349899, 31.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/1409/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу № 812/1409/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа

22 липня 2019 року позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено як ІІ-ий відповідач - Головне управління ДФС у Луганській області (т.2 арк. спр. 172-176).

Представником позивача 30 липня 2019 року подано клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності (т.2 арк.спр. 181-182).

Представником відповідача 17 липня 2019 року подано відзив на позовну заяву (т.2 арк. спр. 150-152).

26 липня 2019 року подано клопотання про перенесення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відео конференції (т.2 арк. спр. 179-180).

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Таким чином, суд вважає за можливе підготовче судове засідання провести за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною третьою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У ході підготовки справи для розгляду її по суті судом встановлено таке.

Позивачем у позовній заяві зазначено як ІІ-го відповідача Головне управління ДФС у Луганській області, тобто по суті позивачем заявлено клопотання про залучення ІІ-го відповідача.

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VІІІ), яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Так, підпунктом 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 26 Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статуту узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунку для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно із пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

У зв`язку зі змінами до Податкового кодексу України, внесеними Законом № 1797-VІІІ, для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Податкового кодексу України встановлено окремі функції.

Так, відповідно до статті 19-3 Податкового кодексу України «Функції державних податкових інспекцій» державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно з підпунктом 14.1.226-1 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

В той же час, відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1); здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість (підпункт 19-1.1.6.); формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи (підпункт 19-1.1.9).

На думку суду, вжиття територіальним органом Державної фіскальної служби України певних заходів щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість є складовою такої функції контролюючого органу, як здійснення адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2017 року № 503, Головне управління ДФС у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює адміністрування податків і зборів та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів.

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 зазначеного Положення ГУ ДФС у Луганській області здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників подків, Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб, Реєстру отримувачів бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», реєстрів, банків та баз даних, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Підпунктами 45, 54, 59 пункту 4 Положення визначено, що ГУ ДФС у Луганській області здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; проводить відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку), у тому числі після проведення митного контролю та митного оформлення; організовує збір податкової інформації та вносить її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Як зазначає відповідач у відзиві на адміністративний позов, з 04.01.2018 матеріали облікової справи ПАТ «Луганськтепловоз» передані на облік до ГУ ДФС у Луганській області.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з частиною четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Зважаючи на те, що на час розгляду адміністративної справи функції з адміністрування позивача податком на додану здійснює ГУ ДФС у Луганській області, суд вважає за необхідне залучити його до участі у справі як другого відповідача.

Крім того, оглядом позовної заяви встановлено, що стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування має відбуватися через ГУ ДКСУ у Луганській області, відповідно, цей орган є належним співвідповідачем.

Згідно з частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість (підпункт 2 пункту 4 Положення № 215); здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення № 215).

Згідно з пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі Порядок № 845), цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 23 Порядку № 845 визначено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи приписи частини третьої статті 48 КАС України, суд вважає, за необхідне залучити ГУ ДКСУ в Луганській області до участі у справі як співвідповідача.

Щодо клопотання про відкладення підготовчого засідання та проведення в режимі відеоконференції, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до частини третьої статті 173 КАС України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина четверта статті 173 КАС України).

Частиною другою статті 180 КАС України визначено перелік питань, які вирішуються у підготовчому засіданні.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 181 КАС України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Підготовче провадження у даній справі триває 29 дні, питання, зазначені у частині другій статті 180 КАС України, повністю судом не вирішені.

Ураховуючи зазначене, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Відповідно до частин першої та другої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно із частиною сьомою статті 195 КАС України, у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина восьма статті 195 КАС України).

З системного аналізу вищевикладеного слідує, що задоволення клопотання про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду та постановлення відповідної ухвали можливе лише за умови, що суд, в приміщенні якого буде проводитись відеоконференція, зможе організувати її виконання.

За результатом підготовчих дій, спрямованих на забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судом встановлено, що відповідно до графіку проведення судових засідань в режимі відеоконференції з сайту «Бронювання систем відеоконференцзв`язку» наведених у переліку судів, місцезнаходженням яких є місто Київ, встановлено, що технічна можливість забезпечення проведення в режимі відеоконференції судового засідання, призначеного на 03.09.2019 о 14 год. 00 хв., наявна у Ленінському районному суді м. Харкова (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 6).

Враховуючи, що клопотання представника позивача у повній мірі відповідає вимогам статті 195 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

Зважаючи на залучення до участі у справі другого відповідача та співвідповідача, необхідністю надання зазначеним учасникам справи часу для підготовки відзиву на позов та доказів, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись статтями 48, 173-183, 195, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі Головне управління ДФС у Луганській області як другого відповідача.

Залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області як співвідповідача.

Запропонувати Головному управлінню ДФС у Луганській області та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області надати до суду протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали суду відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Луганській області протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати суду:

- довідку про залишок боргу позивача за спірний період.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області та Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати суду:

- копії листів (витягів з листів) від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року, якими Державну казначейську службу України зобов`язано зупинити операції з бюджетними коштами на користь публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз».

Роз`яснити Головному управлінню ДФС у Луганській області та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення – протягом 10 календарних днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Продовжити строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 812/1409/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії на тридцять календарних днів.

Відкласти підготовче судове засідання у справі.

Наступне підготовче судове засідання призначити на 03 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18.

Доручити Ленінському районному суду м. Харкова (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 6) забезпечення проведення відеоконференції судового засідання, призначеного на 03 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв.

Представнику Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС прибути 03 вересня 2019 року о 14 год. 00 хв. до Ленінського районного суду м. Харкова (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 6) для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Копію ухвали невідкладно надіслати до Ленінського районного суду м. Харкова (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 6) та учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі подається до суду апеляційної інстанції через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду про залучення другого відповідача окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяК.О. Пляшкова