Рішення № 83349864, 25.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000795

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Чабана О.С.,

свідка ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю – Фірма «Габен»

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки ТзОВ – Фірма «Габен» (код ЄДРПОУ 20832731) з питань повноти декларування податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016-2018 роки та складення Акту про результати камеральної перевірки даних податкових декларацій з плати за землю за 2016-2018 роки ТзОВ – Фірма «Габен» (код ЄДРПОУ 20832731) від 22.08.2018 № 171/13-01-12-23/20832731; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0248901223 від 13.09.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у Львівській області.

В аргументування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не повідомив позивача про проведення камеральної перевірки. Камеральна перевірки проведена після спливу строку, встановленого п.76.3 Податкового кодексу України (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи подані пізніше – за днем їх фактичного подання), оскільки податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік подано 03.02.2016, за 2017 рік подано 14.02.2017 та за 2018 рік подано 31.01.2018, а камеральна перевірка проведена 22.08.2018.

Позивач вказує, що відповідачем проведено камеральну перевірку з порушенням предмету проведення перевірки (не з тих питань, які віднесено до камеральних). Предметом камеральної перевірки не можуть бути питання повноти декларування податкових зобов`язань.

Позивач зазначає, що відповідачем в акті камеральної перевірки не наведено фактичних даних, документів та розрахунків в підтвердження висновків про заниження позивачем податкових зобов`язань. В акті камеральної перевірки відсутні розрахунки індексації орендної плати та не вказано коефіцієнтів індексації, що позбавляє можливості перевірити висновки відповідача про заниження податкових зобов`язань по орендній платі за землю в сумі 4365641,18 грн. Камеральна перевірка проводилась 22.08.2018 і в акті камеральної перевірки зроблено висновок про заниження задекларованих сум за 2018 рік з врахуванням коефіцієнта індексації за 2018 рік, тоді як такий коефіцієнт встановлюється після закінчення 2018 року, а відповідач у серпні 2018 року застосовує коефіцієнт, який ще не був встановлений.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н і дати (вх. № 9008 від 18.03.2019) зазначає, що згідно переліку договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, зареєстрованих в управлінні земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, між ТОВ - Фірма «Габен» та Львівською міською радою 29.07.2010 № С-1750 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 55708 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенівка,19 (термін дії договору до 03.06.2020) та додаткову угоду № С-2534 від 10.04.2013, річна сума орендної плати за рік із врахуванням коефіцієнтів індексації та 2016-2018 рр. становить: на 2016 рік – 3023608,61 грн.; на 2017 рік – 3205025,13 грн.; на 2018 рік – 3205025,13 грн.

Відповідач покликається на обставини встановлені під час камеральної перевірки з питань повноти декларування податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2016-2018 роки ТОВ – Фірми «Габен» та стверджує, що позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Позивач у запереченнях на пояснення відповідача зазначає, що сторони договору оренди землі ТзОВ – Фірма «Габен» та Львівська міська рада за взаємною згодою, шляхом внесення змін у договір оренди землі встановили розмір орендної плати за землю в розмірі 1689339,53 грн. в рік та з врахуванням коефіцієнтів індексації. В податкових деклараціях з плати за землю в розділі 2 «Розрахунок суми орендної плати» та в розділі 3 «Розрахунок податкового зобов`язання» вказано розміри орендної плати та податкового зобов`язання, виходячи з тих розмірів (цифр), які наведені в Договорі оренди землі від 29.07.2010, змінах від 10.04.2013 до договору оренди землі та в розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 15.03.2012.

Відповідач у додаткових поясненнях на адміністративний позов зазначає, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому виходячи з принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших акті в разі їх суперечності, який закріплений у пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Позивач також стверджує, що відповідач під час проведення камеральної перевірки не врахував положень абз.4 п.289.2, п.8 та п.9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Ухвалою від 25.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 21.03.2019.

Протокольною ухвалою від 21.03.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 16.04.2019.

16.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2019, у судовому засіданні 02.07.2019 – перерву до 18.06.2019. У судовому засіданні 18.06.2019 оголошувалась перерва до 02.07.2019, а 02.07.2019 – перерва до 25.07.2019.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.

25.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Головним управлінням державної фіскальної служби у Львівській області проведена камеральна перевірка даних податкових декларацій з плати за землю за 2016 – 2018 роки Товариства обмеженою відповідальністю – Фірма «Габен» (код ЄДРПОУ 20832731) за результатами якої складено акт № 171/13-01-12-23/20832731 від 22.08.2018.

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю згідно поданих за період 2016 -2018 роки податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 4365641,18 грн., порушення вимог пунктів 288.1, 288.4 статті 288, пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю - Фірма «Габен» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем – орендна плата з юридичних осіб у розмірі 5457051,48 грн., з яких 4365641,18 грн. зобов`язання за основним платежем, 1091410,3грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями, яке позивач оскаржує у даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у редакції на час проведення перевірки (далі також ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1.пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України у редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України у поточній редакції передбачає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Разом з тим підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню та верхню граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у його пункті 5.2 статті 5, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Правова позиція з вказаного питання наведена,зокрема у постанові Верховного Суду 13 грудня 2018 року, справа №810/1513/17, адміністративне провадження №К/9901/56038/18.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. (Абзац четвертий пункту 289.2 статті 289 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Суд встановив, що між ТОВ - Фірма «Габен» та Львівською міською радою 29.07.2010 № С-1750 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 55708 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.9 договору орендна плата становить 475634,90 грн., що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

10 квітня 2013 року ТОВ - Фірма «Габен» та Львівська міська рада внесли зміни до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 29.07.2010 за № С-1750, в Управлінні Держкомзему у місті Львів 02.06.2011 за № 461010004000196 зі змінами зареєстрованими у Львівській міській раді 02.07.2012 за № С-2417, зокрема, у пункті 9 договору змінено розмір орендної плати, що вноситься орендарем - 1689339,53 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до даних Податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) за 2016 рік, позивачем самостійно задекларовано суму платежу з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1689339,23 грн. на рік.

Відповідно до даних Податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) за 2017 рік, позивачем самостійно задекларовано суму платежу з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1689339,23 грн. на рік.

Відповідно до даних Податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) за 2018 рік, позивачем самостійно задекларовано суму платежу з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 1689339,23 грн. на рік.

Тобто позивачем задекларовано суми орендної плати у розмірі, визначеному у договорі оренди земельної ділянки від 29.07.2010 № С-1750 зі змінами від 10.04.2013 - 1689339,53 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, однак позивачем не включено до задекларованої суми коефіцієнт індексації, який повинен враховуватись при визначені бази оподаткування земельним податком.

Контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки встановив заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю згідно поданих за період 2016-2018 рр. декларацій. За даними відповідача розмір орендної плати на 2016 рік має становити 3023608,61 грн., на 2017 рік – 3205025,13 грн., на 2018 рік – 3205025,13 грн.

Розрахунки розміру орендної плати з врахуванням індексації у акті перевірки не наведено, проте до справи долучено лист Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради № 2400-934 від березня 2019 року з додатком, у якому наведено розрахунок недоотриманих коштів міським бюджетом від орендної плати за землю за договором оренди землі С-1750 від 29.07.2010 (зі змінами від 10.04.2013 № С-2534), який було враховано контролюючим органом при перевірці.

Суд встановив, що розмір належної до сплати позивачем орендної плати з врахуванням коефіцієнтів індексації інспектор визначив вірно відповідно до договору оренди зі змінами - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням застосованого кумулятивно коефіцієнта індексації, оприлюдненого у встановленому порядку.

З огляду на вищенаведені норми Податкового кодексу України, розмір орендної плати залежить від нормативно-грошової оцінки землі, котра підлягає обов`язковій індексації в силу приписів ПК України, тому її величина у грошовому виразі є змінною. У разі індексації нормативно-грошової оцінки землі у сторін виникає обов`язок внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки на час укладення правочину вони усвідомлювали, що вона буде змінюватись у грошовому виразі.

Суд вважає, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу і в разі зміни коефіцієнтів індексації підлягає коригуванню. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у його пункті 5.2 статті 5, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та врахуванням у визначеній сумі застосованого кумулятивно коефіцієнта індексації.

Таким чином, визначення позивачем розміру орендної плати без застосування коєфіцієнтів індексації у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) за 2016-2018 є помилковим.

Суд звертає увагу, що ТзОВ – Фірма «Габен» у податковій декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки) за 2019 рік самостійно задекларувало суму платежу з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 3205025,13 грн. на рік, тобто відповідно до договору оренди зі змінами - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням застосованого кумулятивно коефіцієнта індексації та в розмірі, який визначив інспектор за попередній рік, що підтверджує також правильність збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати ТзОВ Фірма «Габен».

Що стосується покликання позивача на порушення допущені при проведенні перевірки, то суд вважає, що зазначені доводи не є достатніми для визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При перевірці інспектор користувався виключно інформацією яка є загальнодоступною і перебувала у володінні контролюючого органу. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Камеральна перевірка проведена з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем позовні вимоги спростовано. Контролюючий орган правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0248901223 від 13.09.2018. Підстави для його скасування відсутні.

В задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що згідно ухвали від 25.02.2019 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, а в задоволенні позову відмовлено, з ТзОВ – Фірма «Габен» слід стягнути несплачену суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю – Фірма «Габен» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю – Фірми «Габен» (79011, м. Львів, вул. Персенівка,19) до бюджету 21131 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.07.2019.

Суддя Крутько О.В.