Рішення № 83349804, 31.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1080/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965)провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2019 року №КР 1411/388/АВ/ІП-ФС, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 10.04.2019 року №КР 1411/388/АВ/ІП-ФС.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в період з 21 березня 2019 року по 22 березня 2019 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області проводилось інспекційне відвідування. За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР1411/388/АВ від 22.03.2019 р. На підставі зазначеного акту відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн. Позивачка вказувала, що висновки базуються на помилковому розумінні інспектором норм права та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, оскільки у зв`язку із виявленими порушеннями законодавства про працю щодо позивача прийняті рішення про накладення штрафів.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року перейшов до розгляду справи №340/1080/19 за правилами загального позовного провадження (а.с.96).

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутністю.

Таким чином, на підставі ст. 194 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

На підставі листа Головного УПФ України в Кіровоградській області (інформація щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної) від 30.01.2019 №2277/05-02, інспектором відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Царенко Г .Л. складено службову записку, в якій вона просить прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 (а.с.59, 61).

20.03.2019 прийнято наказ Управління №468 та видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 №468/04.4, яким доручається головному державному інспектору Царенко Ганною Леонідівною з 21.03.19 по 22.03.19 провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю (трудовий договір та дотримання його умов, окремі питання робочого часу та часу відпочинку, оплата праці) у ФОП ОСОБА_1 (а.с.62-63).

За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР1411/388/АВ від 22.03.2019 року (а.с.15-17).

В акті перевірки зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що заробітна плата працівникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за час щорічної відпустки виплачена пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що приводе до порушення вимог ч.4 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки».

Так, продавцю непродовольчих товарів ОСОБА_6 надано щорічну відпустку з 05.01.2019 тривалістю 14 календарних днів, відповідно до наказу від 03.01.19 №1, заробітну плату за час відпустки у сумі 1933,12 грн. виплачено 04.01.2019, видатковий касовий ордер від 04.01.19 (а.с.27-28).

Працівнику ОСОБА_5 , яка працює на посаді бухгалтера, надано щорічну відпустку з 16.01.2019 тривалістю 14 календарних днів, відповідно до наказу від 10.01.19 №2, заробітну плату за час відпустки та нараховано суму 1990,10 грн., яку виплачено 23.01.2019 у сумі 1602,03грн. видатковий касовий ордер від 23.01.19 року (а.с.31-32).

26.03.2019 до Управління Держпраці у Кіровоградській області було подано заперечення до акту інспекційного відвідування (а.с.18).

27.03.2019 Управлінням було надано лист про розгляд вищевказаного зауваження (а.с.19).

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

28 березня 2019 року інспектором було винесено припис №КР1411/388/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (а.с.20).

На виконання вимог припису ФОП ОСОБА_1 надано лист вих. №б/н від 08.04.2019, відповідно до якого вимоги припису виконані у повному обсязі (а.с.21).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР1411/388/АВ/ІП-ФС від 10.04.2019, якою за порушення вимог частини 4 статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про відпустки" накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 4 173,00 грн. (а.с.33).

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом, згідно з Положенням про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011 є Державна інспекція з питань праці України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі - Порядок 295), визначена процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку 295 чітко визначені підстави проведення інспекційних відвідувань, зокрема: підпункт 6) за інформацією Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

Як вбачається з наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області №468 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019 №468/04.4 та направлення на проведення перевірки, перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена на підставі, листа Головного УПФ України в Кіровоградській області від 30.01.2019 про надання інформаційних відомостей, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для проведення перевірки.

Щодо виявлених при проведенні перевірки порушень частини 4 статті 115 КЗпП України та ст.21 Закону України "Про відпустки", суд зазначає наступне.

Право на відпочинок працівників гарантовано ст.45 Конституції України та реалізується відповідно до КЗпП (глава V), Закону про відпустки та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про відпустки» та ст.74 КЗпП України, право на відпустку мають громадяни України, а також іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні і перебувають у трудових відносинах з підприємством незалежно від його форми власності та виду діяльності. Право на відпустку мають і особи, які працюють у фізичної особи за трудовим договором.

Приписами ст.10 Закону України «Про відпустки» визначено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст.79 Кодексу законів про працю України.

Також ст.10 вищезазначеного Закону встановлено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

При цьому, суд зазнає, що форму графіка надання відпусток чинним законодавством не встановлено, тому підприємство може розробити його самостійно.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до трудових договорів між працівниками та фізичною особою, яка використовує найману працю - ОСОБА_1 , тривалість щорічної оплачуваної відпустки складає 24 календарних дні та час її надання відбувається за домовленістю (а.с.22-23).

Відповідно до п.10 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються і в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

26.12.2018 р. затверджений графік щорічних відпусток на 2019 рік, з яким ознайомлені всі працівники під підпис (а.с.24).

Відповідно до вищезазначеного графіка, чергова відпустка працівника ОСОБА_6 передбачена була в травні місяці 2019 року. Проте, 03.01.2019 р. ОСОБА_6 подав заяву про надання йому частини щорічної відпустки з 05.01.2019 р. не за графіком відпусток затвердженим 26.12.2018р. (а.с.25).

Наказом №1 від 03.01.2019 р. працівнику ОСОБА_6 надана частина щорічної відпустки на 14 календарних днів починаючи з 05.01.2019 р. та виплачена заробітна плата за час відпустки 04.01.2019 р. в сумі 1556,16 грн. відповідно до видаткового касового ордеру від 04.01.2019 р. №7 (а.с.27-28).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи чергова відпустка працівника ОСОБА_5 була передбачена в червні місяці 2019 року. Проте, 10.01.2019 ОСОБА_5 подала заяву про надання їй частини щорічної відпустки з 05.01.2019 р. (а.с.29).

Наказом №2 від 10.01.2019 р. ОСОБА_5 надана частина щорічної відпустки на 14 календарних днів починаючи з 16.01.2019 р. та виплачена заробітна плата за час відпустки 23.01.2019 р. в сумі 1602,03 грн. відповідно до видаткового касового ордеру від 23.01.2019 р. № 8 (а.с.31-32).

Статтею 21 Закону України "Про відпустки" передбачено, що заробітна плата за час відпустки (відпусткові) повинна виплачуватися не пізніше ніж за три дні до її початку.

Частиною четвертою ст.115 Кодексу законів про працю України також визначено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно з положеннями частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Положеннями ст.7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до положення параграфа 2 ст.7 Конвенції №132 "Про оплачувані відпустки" (переглянута у 1970 році) від 24.06.70 р., ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. №2481-ІІІ «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки», суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Крім того, Міністерство соціальної політики України своїм листом від 05 січня 2012 року №7/13/133-12 «Про виплату відпускних» надало роз`яснення щодо порядку та термінів виплати заробітної плати за період надання щорічної відпустки. В листі зазначено, що враховуючи положення зазначеної статті Конвенції та те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв`язку із сімейними обставинами, станом здоров`я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем. Такою угодою, зокрема, може бути заява працівника з проханням про виплату відпускних в інший, ніж передбачений законодавством, строк, погоджений з роботодавцем.

Приписами ст.81 КЗпП визначено, що якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Отже, враховуючи положення Конвенції i те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником i роботодавцем, за потреби отримання щорічної відпустки або її частини у стислі терміни в заяві працівник може висловити своє бажання одержати заробітну плату за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.

При цьому, під угодою сторін у такому разі, вважається написання працівником заяви про надання відпустки відповідного змісту i погодженої з роботодавцем.

У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки чи її частини у стислі терміни виплата заробітної плати за час такої відпустки у строки, визначені угодою сторін, не вбачається порушенням ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону України «Про вiдпустки».

Разом з тим, дослідивши зміст заперечення від 26.03.2019 року, подані позивачем на складений акт інспектування вбачається, що під час перевірки позивачем надавалися для ознайомлення затверджений графік щорічних відпусток від 26.12.2018 року та заяви про відпустки працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

За результатом розгляду заперечень відповідачем надана відповідь від 27.03.2019 року зі змісту якої судом встановлено, що відповідач оцінку зазначеним доказам та викладеним доводам не надав та по суті отриманих заперечень не відповів.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Аналіз наведених обставин в сукупності, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, необґрунтовано прийшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні порушення передбаченого ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 Закону України "Про відпустки".

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №156 від 25.04.2019 року (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 10.04.2019 року №КР 1411/388/АВ/ІП-ФС - задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 10.04.2019 року №КР 1411/388/АВ/ІП-ФС.

Присудити на користь Фізичної особи - підприємця Борис Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.07.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук