Рішення № 83349766, 31.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2529/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, за яким він просить:

- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу пільгового та загального стажу роботи отриманого у період з 30.09.1982 по 31.08.2001 (записи №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 року заповнення), де періоди роботи з 30.09.1982 по 30.06.1983, з 19.06.1986 по 10.06.1988, з 29.11.1999 по 14.03.2000 не зараховано до загального стажу (записи трудової книжки №№ 1, 2, 3, 4, 10, 20, 21, 22) та періоди роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 07.09.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 - до пільгового (записи трудової книжки Ж№ 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 23, 24), при оформлені пенсії.

- зобов`язати відповідача перерахувати пенсію позивачу, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 заповнення та зарахувати пільговий та загальний стаж роботи у період з 30.09.1982 по 31.08.2001 (записи №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24 трудової книжки), де періоди роботи з 30.09.1982 по 30.06.1983. з 19.06.1986 по 10.06.1988. з 29.11.1999 по 14.03.2000 зарахувати до загального стажу (записи трудової книжки №№ 1, 2, 3, 4, 10, 20, 21, 22) та періоди роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986. з 05.09.1988 по 07.09.1999. з 04.08.2001 по 31.08.2001 (записи трудової книжки №№ 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15,16, 17, 19, 23, 24) - до пільгового стажу, з місяця в якому надійшла заява на оформлення пенсії.

В обґрунтування позову зазначає, що з метою оформлення пенсії, у березні 2019 року позивач подав заяву та відповідний пакет документів (паспорт, код, довідку внутрішньо переміщеної особи, військовий квиток, трудову книжку, диплом, свідоцтва про навчання) на вимогу представника відповідача для оформлення пенсії (розписка - повідомлення про отримання документів працівником пенсійного фонду додається).

При оформлені пенсії позивачу не враховано загальний та пільговий трудовий стаж у період з 30.09.1982 по 31,08.2001 (записи №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 заповнення), де періоди роботи з 30.09.1982 по 30.06.1983, з 19.06.1986 по 10.06.1988, з 29.11.1999 по 14.03.2000 не увійшли до загального стажу (записи трудової книжки №№ 1, 2, З, 4, 10, 20, 21, 22) та періоди роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986. з 01.09.1988 по 07.09.1999. з 04.08.2001 по 31.08.2001 - до пільгового (записи трудової книжки №№ 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 23,24).

Пільговий та загальний стаж, який не врахований під час оформлені пенсії, що записаний у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 29.09.1982 заповнення, позивач заробив на підприємствах, які на цей час знаходяться на не підконтрольній території українській владі та під час служби в армії. Перереєстрація підприємств на території України, де діють державні органи влади не проводилась.

З метою отримання офіційної відповіді про причину неврахування трудового стажу у період з 30.09.1982 по 31.08.2001 , яких з 30.09.1982 по 30.06.1983. з 19.06.1986 по 10.06.1988. з 29.11.1999 по 14.02.2000 - загальний та з 24.08.1983 по 12.06.1986 з 05.09.1988 по 07.09.1999. з 04.08.2001 по 31.08.2001 - пільговий, що записаний у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 року заповнення, позивачем направлено скаргу від 28.05.2019 до відповідача про перерахування пенсії.

Листом від 07.06.2019 № 226/Б-5 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, незважаючи на наявність у нього трудової книжки та відповідних записів, що підтверджують стаж роботи, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1028 «про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Ухвалою від 24.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду належним чином оформлений адміністративний позов, з дотриманням вимог статті 160 КАС України.

26.06.2019 від представника позивача надійшла заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Довідкою від 27.06.2019 встановлено, що у зв`язку з перебуванням судді Тихонова І.В. у відпустці з 26 червня 2019 року по 01 липня 2017 року (наказ від 14.06.2019 № 41-во), заява про усунення недоліків у справі № 360/2529/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області буде розглянута після виходу судді з відпустки та вирішено питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено на 17.07.2019 о 09 годині 00 хвилин (а. с. 1-3).

Судове засідання 17.07.2019 відкладено на 31.07.2019 у зв`язку із ненадходженням оригіналу відзиву.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 102-104), в якому зазначив, що 21.03.2019 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії. Для призначення пенсії позивачем до заяви про призначення пенсії було надано паспорт серія НОМЕР_3 , трудову книжку НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_4 , диплом Б№ НОМЕР_5 , довідку ВПО від НОМЕР_8, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.

За відсутності стажу роботи, встановленого ст.114, у період з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності загального стажу роботи не менше 22 років у чоловіків.

Згідно наданих позивачем документів та даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5) розрахунок загального стажу склав 24 роки 10 місяців 3 дні, пільговий стаж (список №1) склав 9 років 7 місяців 4 дні.

Періоди роботи відповідно до записів трудової книжки з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1998, з 04.08.2001 по 31.08.2001 зарахувати до стажу на пільгових умовах неможливо.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2019 №135, за наслідками розгляду подання про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, вирішено соціальні виплати позивачу призначити (копія додається).

На підставі цього управлінням було призначено та нараховано виплату пенсії позивачу, яка виплачується по теперішній час.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі (а.с. 6).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 86), причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копіями: паспорта громадянина України (а. с. 11-13), картки фізичної особи - платника податків (а. с. 14), довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.07.2018 № НОМЕР_9 (а.с.15).

21.03.2019 позивач подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (а. с. 112, 112 зв., 40).

На підставі наданих документів відповідачем призначено позивачу пенсію за віком з 21.03.2019 в сумі 3920,28 грн (а. с. 114).

З інформації, зазначеній в рішенні відповідача № 121630000913, загальний страховий стаж позивача за розрахунками відповідача складає 33 рок 10 місяців 3 днів, в тому числі за списком № 1 - 9 років 7 місяців 4 дні (а. с. 114 зв.).

28 травня 2019 року позивач подав до відповідача скаргу, в якій просив перерахувати пенсію відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_7 від 29.09.1982 року заповнення та зарахувати пільговий та загальний стаж роботи в повному обсязі (а. с. 34-35).

Відповідач листом від 07.06.2019 вих. № 226/Б-5 повідомив позивачу з посиланням на пункт 2 Прикінцевих положень Розділу XV Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній з 01.01.2018, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1028 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що періоди роботи згідно із записам трудової книжки з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1998, з 04.08.2001 по 31.08.2001 не можливо зарахувати на пільгових умовах (а. с. 36).

Згідно із інформацією, зазначеною у копії диплому від 02.07.1984 Б НОМЕР_5 , позивач у період з 16.01.1984 по 02.07.1984 навчався у профтехучилищі № 95 м. Перевальська Ворошиловградської області та здобув освіту за професію «електрослюсар підземний» (а. с. 29).

Згідно із записами у трудовій книжці позивача (а. с. 16-21) ОСОБА_2 :

- з 30.09.1982 по 07.01.1983 прийнятий на роботу в автоколону № 6 Олександрівського підприємства учнем слюсаря-авторемонтника (00.03.08);

- з 23.05.1983 по 30.06.1983 працював підсобний робітник на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» (00.01.08);

- з 24.08.1983 по 15.01.1984 працював підсобним робочим на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» (00.04.22);

- з 16.01.1984 по 01.07.1987 проходив курси підземним електрослюсарем (00.05.16);

- з 02.07.1984 по 04.08.1985 переведений поверхневим електрослюсарем 3 розряду (01.01.03);

- з 05.08.1985 по 12.06.1986 переведений підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею, звільнений у зв`язку з призивом до лав Радянської армії (00.10.08)

- з 19.06.1986 по 10.06.1988 - служба в рядах Радянської армії (01.11.22);

- з 05.09.1988 по 06.09.1988 - прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» (00.00.02);

- з 07.09.1988 по 30.09.1988 проходив курси підземним гірником (00.00.24);

- з 01.10.1988 по 19.10.1988 - переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею (00.00.19);

- з 20.10.1988 по 23.12.1988 - проходив курси підземним машиністом (00.02.04);

- з 24.12.1988 по 01.11.1992 - переведений машиністом підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею (03.10.08);

- з 02.11.1992 по 15.01.1993 - проходив курси підземним гірником з ремонту гірничих виробіток (00.02.13);

- з 15.01.1993 по 07.09.1999 - переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею; звільнений 07.09.1999 за власним бажанням (06.07.23);

- з 29.11.1999 по 14.03.2000 - працював скотарем в ПП «Єдинство», звільнений 14.03.2000 за власним бажанням (00.03.16);

- з 04.08.2001 по 31.08.2001 - працював гірником 3 розряду на відкритих гірничих роботах (00.00.28);

- з 06.10.2004 по 04.10.2006 - працював в ГУМНС України в Луганській області пожежним, з 18.04.2005 переведено на посаду командира відділення, з 04.10.2006 - звільнений у зв`язку з ліквідацією підприємства (01.11.29);

- з 05.11.2006 по 08.01.2007 - знаходився на обліку Лутугинського районного центру зайнятості (00.02.04);

- з 09.01.2007 по 05.12.2015 - працював в ВП «Шахта ім. XIX з`їзда КПСС» ДП «Луганськвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею (08.10.27).

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку стажу позивача, наданого відповідачем (арк. спр. 114 зв.), вбачається, що ОСОБА_1 зараховано до загального стажу такі періоди трудової діяльності позивача:

з 30.09.1982 по 07.01.1983 працював в автоколоні № 6 Олександрівського підприємства учнем слюсаря-авторемонтника;

з 24.08.1983 по 12.06.1986 працював на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» (00.04.22);

з 19.06.1986 по 10.06.1988 - служба в рядах Радянської армії

з 05.09.1988 по 07.09.1999 - працював на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля»;

з 29.11.1999 по 14.03.2000 - працював скотарем в ПП «Єдинство»;

з 04.08.2001 по 31.08.2001 - працював гірником 3 розряду на відкритих гірничих роботах;

з 06.10.2004 по 04.10.2006 - працював в ГУМНС України в Луганській області пожежним

з 05.11.2006 по 08.01.2007 - знаходився на обліку Лутугинського районного центру зайнятості

з 09.01.2007 по 05.12.2015 - працював в ВП «Шахта ім. XIX з`їзда КПСС» ДП «Луганськвугілля» підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею

У тому числі до стажу, що дає право на зниження пенсійного віку: робота за списком № 1 - 9 років 0 місяців 0 дні.

До пільгового стажу за списком № 1 зараховано такі періоди роботи позивача:

- частину періоду роботи на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» з 01.01.1999 по 07.09.1999;

- з 09.01.2007 по 05.12.2015 - в ВП «Шахта ім. XIX з`їзда КПСС» ДП «Луганськвугілля».

Також відповідачем не зазначено підстав для не зарахування до пільгового стажу позивача всіх інших періодів роботи позивача окрім двох зарахованих.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383)

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку № 21-1).

З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов`язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.

Щодо незарахування періодів роботи до загального стажу, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджено зарахування всіх періодів роботи позивача до загального стажу, окрім періоду роботи з 23.05.1983 по 30.06.1983 підсобним робочим на працював підсобний робітник на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля».

Основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, в п. 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до записів №№ 3,4 в трудовій книжці зазначено, що підставою внесення запису є трудовий договір, проте будь-яких його ідентифікуючих ознак договору не зазначено.

Довідку про підтвердження стажу роботи за вказаний період позивачем ані відповідачу, ані суду не надано.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що відповідачем обґрунтовано розраховано загальний стаж роботи позивача.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботи суд виходить з такого.

1. Періоди роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986 на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» та з 04.08.2001 по 31.08.2001 - працював гірником 3 розряду на відкритих гірничих роботах.

Так, позивач з 24.08.1983 по 15.01.1984 працював підсобним робочим на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля», з 16.01.1984 по 01.07.1987 проходив курси підземним електрослюсарем; з 02.07.1984 по 04.08.1985 переведений поверхневим електрослюсарем 3 розряду.

Згідно зі Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991, розділом XXIX «Відкриті гірничі роботи та роботи на шахтній поверхні» передбачено посаду слюсарі (електрослюсарі) чергові та з ремонту обладнання, механізмів, водяних і повітряних магістралей, зайняті на шахтах, в розрізах і кар`єрах.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Так, позивач відповідно до запису № 5 в трудовій книжці працював підсобним робочим, що не є роботою за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Згідно із записом № 6 в трудовій книжці позивач проходив курси підземним електрослюсарем (за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників), але після навчання (запис № 7) працював поверхневим електрослюсарем 3 розряду, що є роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників (список № 2).

Таким чином, відповідачем обґрунтовано не зараховано до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача з 24.08.1983 по 12.06.1986 та 04.08.2001 по 31.08.2001.

При цьому, приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 2 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період навчання на курсах з 16.01.1984 по 02.07.1984 та період роботи з 02.07.1984 по 04.08.1985.

2. Період роботи з 05.08.1985 по 12.06.1986 підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля».

Згідно з Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за вказаний період, який підтверджує факт роботи позивача на відповідній посаді з повним робочим днем, що роботою за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - список № 1 (а.с. 17). Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.

При цьому з урахуванням вимог положень Порядку № 383 до 20.08.1997 записів у трудовій книжці, які містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею є достатнім для вирішення питання щодо зарахування таких періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу за Списком № 1, та підтвердження додатковими документами не потребують.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано відмовив в зараховуванні до пільгового стажу за списком № 1 період роботи позивача з 24.08.1983 по 12.06.1986.

3. Період з 19.06.1986 по 10.06.1988 позивач проходив службу в рядах Радянської армії, а з 05.09.1988 прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля», з 07.09.1988 по 30.09.1988 проходив курси підземним гірником, з 01.10.1988 - переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 20.10.1988 по 23.12.1988 - проходив курси підземним машиністом; з 24.12.1988 - переведений машиністом підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею; з 02.11.1992 по 15.01.1993 - проходив курси підземним гірником з ремонту гірничих виробіток; з 15.01.1993 - переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею; звільнений 07.09.1999 за власним бажанням.

Відповідачем до пільгового стажу зараховано лише період з 01.01.1999 по 07.09.1999.

Статтею 56 Закону № 1788-XII визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із записами у трудовій книжці позивача, позивач 05.08.1985 по 12.06.1986 працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею на шахті ім. XIX з`їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» до призову на строку службу.

Крім того, записами в трудовій книжки підтверджено, що позивач після курсів з 07.09.1988 по 30.09.1988, з 20.10.1988 по 23.12.1988, з 02.11.1992 по 15.01.1993 наступного дня починав працювати за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників (список № 1).

Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, виконання позивачем на момент призову до лав Радянської армії робіт за професією, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період навчання на курсах 07.09.1988 по 30.09.1988, з 20.10.1988 по 23.12.1988, з 02.11.1992 по 15.01.1993 та період строкової служби з 19.06.1986 по 10.06.1988.

Згідно з Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.).

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Крім судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за вказаний період, який підтверджує факт роботи позивача (05.08.1985-12.06.1986, 05.09.1988-07.09.1988, 01.10.1988-20.10.1988, 24.12.1988-02.11.1992, 15.01.1993-31.12.1998) на відповідній посаді з повним робочим днем, що роботою за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - список № 1 (а.с. 17,18). Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.

При цьому з урахуванням вимог положень Порядку № 383 до 20.08.1997 записів у трудовій книжці, які містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею є достатнім для вирішення питання щодо зарахування таких періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу за Списком № 1, та підтвердження додатковими документами не потребують.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано відмовив в зараховуванні до пільгового стажу за списком № 1 період роботи позивача з 05.08.1985 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 07.09.1988, з 01.10.1988 по 20.10.1988, з 24.12.1988 по 02.11.1992, з 15.01.1993 по 31.12.1998.

Як вже вище зазначено, позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 28.05.2019, в якій він серед іншого просив перерахувати йому пенсію (а. с. 34-35).

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідачем жодного рішення за наслідками вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії не прийнято, відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідачем викладено в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5 (а. с. 10).

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

У листі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 07.06.2019 № 226/Б-5 зазначено, що періоди роботи згідно із записам трудової книжки з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 не можливо зарахувати на пільгових умовах.

При цьому взагалі не зазначено обґрунтування причин та підстав, з яких відповідач вважає не можливим зарахувати періоди з 01.09.1980 по 22.10.1994, з 17.04.1995 по 31.05.1999 до пільгового стажу.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості прийнятої відповідачем відмови за результатами розгляду скарги позивача від 28.05.2019, виконання яких є запорукою доведення до заявника суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення та передбачуваності для заявника наслідків прийняття такого рішення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, до повноважень яких, зокрема, віднесено функції щодо перерахунку пенсії, та зобов`язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні зарахування періодів трудового стажу з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах, викладена в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5 є протиправною та такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту прав позивача та визнати таку відмову відповідача протиправною, як наслідок, зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача в частині вимоги про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позивач в позовній заяві зазначає, що йому не зарахований до загального стажу періоди роботи з 30.09.1982 по 30.06.1983, з 19.06.1986 по 10.06.1988, з 29.11.1999 по 14.03.2000.

Однак відповідно до інформації, зазначеної у розрахунку стажу позивача, наданого відповідачем, вбачається, вказані періоди роботи позивача зарахований до загального стажу роботи позивача.

Тобто, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу загального стажу роботи, отриманого у періоди роботи з 30.09.1982 по 30.06.1983, з 19.06.1986 по 10.06.1988, з 29.11.1999 по 14.03.2000 є необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та відповідно задоволенню не належать.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 02.07.2019 відстрочено позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 384,20 грн. стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача та 384,20 грн. - з позивача у справі.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21792459) про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, викладену в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5, у зарахуванні періодів трудового стажу з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 08 квітня 2019 року в частині звернення за перерахунком пенсії та зарахування до пільгового та загального стажу періодів роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 з урахування висновків суду, викладених в судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов