Ухвала суду № 83349536, 31.07.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"31" липня 2019 р. справа № 300/1606/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000223, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 26.07.2019 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000223.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчаючи позовну заяву та додані до неї матеріали суддею встановлено таке.

У відповідності до вимог частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано оригінал квитанції №0.0.1321958265.1 від 11.04.2019 про сплату судового збору у розмірі 768,40 гривень.

В той же час, зазначена квитанція за аналогічним номером, датою та розміром були надані позивачем до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за подання адміністративних позовів, матеріалам по яких присвоєно номера проваджень №300/809/19 та №300/1099/19 за позовними вимогами ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000223, що підтверджується довідкою Відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019.

Тобто, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за даним матеріалами позовної заяви (№300/1606/19) не відбулося.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог коментованих норм Закону судовий збір за квитанцією №0.0.1321958265.1 від 11.04.2019 у розмірі 768,40 гривень по матеріалах позовної заяви №300/809/19.

Слід звернути увагу, що позивач не позбавлений права повернення сплаченого судового збору в адміністративній справі №300/809/19 на підставі поданої ним заяви, в силу вимог частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, суддя вважає, що долучена позивачем до позовної заяви квитанція №0.0.1321958265.1 від 11.04.2019 не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду 26.07.2019 даної позовної заяви, оскільки вказані кошти сплачені за подання інших позовних заяв в адміністративній справі №300/809/19 і №300/1099/19.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору чи документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати останнього.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону №3674-VI).

Пунктом 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 за №2629-VIII, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921,00 гривня.

Із змісту позовних вимог слідує, що ОСОБА_1 просить прийняти рішення, яким визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000223, прийнятих Івано-Франківською митницею ДФС.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Суддя зазначає, що рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, та є юридичною підставою для виникнення у декларанта обов`язку по сплаті податку на додану вартість, акцизного збору та/або інших митних платежів у збільшеному розмірі. Відповідно рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.

Разом з цим, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

Враховуючи все вищенаведене, на переконання судді, безпосереднім наслідком оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації №UA206000/2019/000223 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 є зміна майнового стану позивача, а відтак, наведена позовна вимога за своїм змістом являється вимогою майнового характеру.

Така позиція судді відповідає висновку Верховного Суду в ухвалі від 04.12.2018 по справі №815/913/18 (К/9901/63097/18).

Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суддя вважає за необхідне зазначити.

Так, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 коментованого Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1 %.

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених контролюючим органом та позивачем. Такий висновок судді відповідає позиції Верховного Суду в ухвалі від 21.01.2019 по справі №826/5126/18 (К9901/983/19).

Згідно зі змістом матеріалів позовної заяви, митна вартість товару, визначена позивачем складає 195 509,70 гривень (6 400,00EUR х 30,54839 гривень за 1EUR), а визначена відповідачем - 309 669,029 гривень (10 137,00EUR х 30,54839 гривень за 1EUR), відтак різниця показників митної вартості товару становить 114 159,329 гривень (309 669,029 - 195 509,70).

З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову складає 1 141,59 гривень.

Таким чином, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру в розмірі 1 141,59 гривень.

Водночас, слід відмітити, що за змістом частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві, серед іншого, зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини 5 статті 160 КАС України).

В описовій частині позовної заяви ОСОБА_1 стверджує, що в березні 2019 року подав до відповідача митну декларацію про митне оформлення транспортного засобу Skoda Duperd TMBJJ73T6F9026154, і долучив при цьому ряд документів, які засвідчують дійсну митну вартість товару за ціною 6 400,00 Євро.

Втім, крім рахунку-фактури №2019-070 від 11.03.2019, квитанції про оплату від 11.03.2019, експортної декларації MRN 19BEE0000011456007 і технічного паспорта на автомобіль від 21.10.2014, позивач не подав інших документів, пред`явлених при митному оформленні.

Таким чином, за наявності вказаного недоліку, позовна заява не відповідає вимогам пункту 5 частини 5 статті 160, частини 3 статті 161 КАС України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 коментованого Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених пунктом 5 частини 5 статті 160, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000223/2 від 18.03.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/000223, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених пунктом 5 частини 5 статті 160, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України:

2.1. Необхідно надати до позовної заяви:

- квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору в розмірі 1 141,59 гривень;

- належним чином засвідчені копії всіх документів, поданих при митному оформленні транспортного засобу Skoda Duperd TMBJJ73T6F9026154, в тому числі копію самої митної декларації (крім рахунку-фактури №2019-070 від 11.03.2019, квитанції про оплату від 11.03.2019, експортної декларації MRN 19BEE0000011456007 і технічного паспорта на автомобіль від 21.10.2014).

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.