Рішення № 83349489, 23.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8763/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чернюка О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов"язати Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.

В обгрунтування позову зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби у податковій міліції. Листом від 20.12.2018 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із тим, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Ухвалою від 24.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 23.07.2019.

17.07.2019 надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначено, що позивач мав би право на отримання одноразової грошової допомоги, як працвник податкової міліції, у випадку встановлення інвалідності до 12.03.2015 на підстав постанови КМУ №707 від 12.05.2007.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував, проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Також, представник відповідача просив залучити до часті у розгляді справи третю особу без саомстійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Житомирській області.

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання відмовлення у задоволені даного клопотання, оскільки позивачем будь яких вимог до Головне управління ДФС у Житомирській області заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 08.10.1994 по 11.11.1997 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 11.11.1997 по 31.10.2016 в органах податкової міліції.

Наказом ДФС України від 17.10.2016 № 0030-о/д ОСОБА_1 звільнена з органів податкової міліції (через хворобу) з посади заступника начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Житомирській області згідно пп "б" п. 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29.07.1991 № 114 та п. 7 Положення про Державну фіскальну службу України від 21.05.2014 № 236.(а.с.12)

Згідно копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.11.2016 серія 12 ААА № 901149 ОСОБА_1 встановлена II група інвалідності з 21.10.2016 пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.(а.с.11)

Листом від 20.12.2018 Департамент кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України, розглянувши службову записку щодо виплати одноразової грошової допомоги працівнику податкової міліції ОСОБА_1 повідомив, що працівники міліції не належать до органів внутрішніх справ. Після втрати чинності Законом України "Про міліцію" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі або інвалідності працівника міліції здійснюється на виконання судових рішень. (а.с.13-14)

Вважаючи таку відмову протиправно, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ Податкового кодексу України.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565- XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".

На виконання ст.23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок №850).

Відповідно до п.2 Постанови №850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 (далі Порядок №707).

Таким чином, порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України Про міліцію №565-ХІІ від 20.12.1990, здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Судом встановлено, що ІІ група інвалідності була встановлена позивачу 11.11.2016 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тому порядок призначення одноразової грошової регулюється Порядком №850.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Тобто, працівник міліції для отримання одноразової грошової допомоги подає до керівника органу внутрішніх справ, де проходив службу заяву встановленої форми та визначений перелік документів. Керівник органів внутрішніх справ у 15-денний строк до МВС подає висновок щодо виплати грошової допомоги, який, у свою чергу, у місячний строк приймає рішення про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги, яке надсилає керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, оскільки позивач звільнений з посади заступника начальника міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління Головного управління ДФС у Житомирській області, тому позивач повинен був подати керівнику підрозділу, де він проходив службу, встановленої форми заяву з переліком документів на підставі яких складений висновок та документи щодо призначення позивачу одноразової грошової мають бути направлені до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення.

Таким чином, обов`язок складання висновку та його подання до ДФС України щодо виплати грошової допомоги покладено на керівника підрозділу, де позивач проходив службу. Тобто, лише за результатами розгляду висновку, ДФС приймає рішення про призначення або про відмову у призначення одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, лист від 20.12.2018 №2015/99-99-04-04-02-18 Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом, на який посилається позивач, не є рішенням про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідь надана за результатами розгляду службової записки, а не висновку, тобто рішення керівником ДФС не прийнято.

Вказане свідчить про те, що вимоги в частині визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов"язання Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу є передчасними, оскільки будь якого рішення з даного приводу відповідачем не приймалося.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м.Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 30 липня 2019 року