Рішення № 83349483, 29.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/7944/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретаря судового засідання Добровольської Н.А.,

за участю представника позивача Яромов М.М .,

представника відповідача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , Третя особа: Романівська районна державна адміністрація Житомирської області, про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання за власний рахунок провести перебудову господарської будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у відповідність до вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Ухвалою суду від 07.06.2019року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.07.2019року закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник Позивача, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що в ході перевірки за зверненням ОСОБА_3 05.04.2017року уповноваженою особою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було встановлено, що ОСОБА_2 , Відповідач по справі, будівництво господарської будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , здійснює з істотними відхиленнями від вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", що виразилися в недотриманні протипожежної відстані від стін багатоквартирного будинку.

Вказані порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності стали підставою для внесення йому Припису №32/17-к від 05.04.2017року про усунення виявлених порушень при виконанні будівельних робіт на вказаному об`єкті. Вказаний припис Відповідач не оскаржив. Відповідачу надався час для добровільної перебудови. В ході позапланової перевірки 04.03.2019року було встановлено, що Відповідач не виконав вимоги Припису №32/17-к від 05.04.2017року про усунення виявлених порушень при виконанні будівельних робіт на вказаному об`єкті, не здійснив такої перебудови, що стало підставою для подачі даного позову.

Представник Відповідача, ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що дійсно Позивачем при будівництві спірної будівлі не дотримана відстань до сусіднього багатоквартирного житлового будинку, яка передбачалася в паспорті на таку забудову. На думку представника Відповідача, така незначна зміна зовнішнього розташування спірної будівлі не може вважатися істотним відхиленням від проекту.

Більш того, представник Відповідача вважає, що Позивачем пропущено тримісячний строк для звернення з даним позовом, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник Третьої особи, Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, в судове засідання не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо наслідків будівництва об`єкта з істотним відхиленням від проекту або з істотним порушенням будівельних норм та державних стандартів і правил регулюються правовими нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N3038-VI (надалі - Закон N3038-VI) та ст. 367 Цивільного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 20 травня 1999 року N 687 XIV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що за зверненням ОСОБА_3 05.04.2017року уповноваженою особою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві господарської будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 , Відповідач по справі, здійснює вказане будівництво з істотними відхиленнями від вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Згідно ст.5 Закону N3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Вказані порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності стали підставою для внесення йому ( ОСОБА_2 ) Припису №32/17-к від 05.04.2017року про усунення виявлених порушень при виконанні будівельних робіт на вказаному об`єкті.

Вказаний припис Відповідач не оскаржив.

Одночасно Відповідач був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді 170,00грн. штрафу за порушення вимог ст.5 Закону N3038-VI щодо обов`язковості дотримання вимог містобудівної документації та вимог Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Як зазначається в актах позапланових перевірок від 15.07.2017року та від 04.03.2019року, проведеної уповноваженими особами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, Відповідач не виконав вимоги Припису №32/17-к від 05.04.2017року про усунення виявлених порушень при виконанні будівельних робіт на вказаному об`єкті.

Така протиправна бездіяльність Відповідача стала підставою для звернення Позивача до суду щодо зобов`язання Відповідача за власний рахунок провести перебудову господарської будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у відповідність до вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Зі змісту наведених норм випливає, що будівництво будівлі, яке здійснено Відповідачем з істотними порушеннями будівельних норм і правил тягне за собою правові наслідки - зобов`язання особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Суд враховує, що у справі N 522/5487/17 Велика Палата Верховного Суду прямо зазначила, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для того, щоб контролюючий орган мав можливість звернутися до суду.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду спір, предметом якого є вимога управління державного архітектурно-будівельного контролю про зобов`язання привести житловий будинок у первісний стан, не пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом приведення до первинного стану житлового будинку. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі N 826/12543/16 (провадження N 11-520апп18).

В судовому засіданні представник Відповідача не заперечує, що Відповідачем будівництво спірної господарської будівлі здійснено з відхиленням від вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні паспортом №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та актами перевірок, проведеної уповноваженими особами Позивача.

Так, як зазначено в паспорті на вказану спірну будівлю, вказана господарська будівля підлягала розміщенню на відстані 6,01м. від стіни багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_3 (а.с.49-51).

Всупереч вказаним вимогам Відповідачем спірна господарська будівля побудована на відстані 5,50м. від стіни багатоквартирного житлового будинку.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, що таку незначну зміну зовнішнього розташування спірної будівлі не можна вважати істотним відхиленням від проекту (будівельного паспорту) з огляду на таке.

По-перше, суд враховує, що в листі Вищого адміністративного суду України від 01.07.2015року "Огляд практики розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності" прямо зазначено, що відхилення від проекту забудови об`єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, зокрема відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо також можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об`єкта нерухомості.

Тобто, на думку суду навіть незначне відхиленням від установленого проектом розміру площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо є істотними відхиленнями та можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову об`єкта нерухомості.

По-друге, вимога щодо розміщення спірної будівлі на відстані не менше 6,00м. від стіни багатоквартирного житлового будинку передбачена в Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Така вимога зумовлена необхідністю забезпечення дотримання протипожежних вимог для таких будівель.

Суд вважає безпідставними також доводи представника Відповідача щодо відмови в задоволенні позову з підстав пропуску Позивачем тримісячного строку для звернення з даним позовом.

По-перше, положення чинного Кодексу адміністративного судочинства України не містять такої підстави для відмови в задоволенні позову як порушення строку звернення з позовом.

По-друге, так правопорушення з боку Відповідача є триваючим. Суд також враховує доводи представника Позивача, що Відповідачу надавався строк для самостійного здійснення відповідної перебудови ще на стадії будівництва. Про нездійснення Відповідачем самостійної перебудови спірної будівлі Позивачу стало відомо за наслідками позапланової перевірки, що мала місце 04.03.2019року, а позов був поданий 22.05.2019року, тобто в передбачений тримісячний термін.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідають обставинам справи і ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки,26, ЄДРПОУ 37471912) задовольнити, зобов`язати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за власний рахунок провести перебудову господарської будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 у відповідність до вимог будівельного паспорту №76.21 від 01.10.2016року на вказану забудову та положень Додатку 3.1 до ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 31 липня 2019 року