Ухвала суду № 83347703, 24.07.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5924/19

Провадження №1-кп/359/436/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

24 липня 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Пророченка О.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , та його захисника - адвоката Титаренка Д.М.,

за наслідками проведення підготовчого судового засідання у відкритому судовому засіданні в кримінальному провадженні №12019110100000880, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше засудженого за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, за вироком Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2004 року за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, до чотирьох років позбавлення волі, за вироком Апеляційного суду міста Києва від 06.07.2007 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 129, ч.2 ст. 15, п.8 ч.2 ст. 115 КК України до одинадцяти років позбавлення волі, та за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року за ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

розглянувши заявлені клопотання, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду та просив застосувати по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Долучив до матеріалів справи письмове клопотання відповідно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Титаренко Д.М. вважають за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили відмовити у його задоволенні та обрати інший запобіжний захід, більш м`який, не пов`язаний з позбавлення волі.

Інших клопотань сторонами в підготовчому провадженні не заявлялось.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

В підготовчому судовому засіданні, суд, в порядку ст.ст. 314, 315 КПК України, має право, серед іншого, вирішити питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, та питання пов`язані з підготовкою такого провадження до судового розгляду. Серед таких питань є і можливість продовження дії запобіжних заходів або їх зміна.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

Так, 29.05.2019 року ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.07.2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, наявність/відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий:

-вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-вироком Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2004 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-вироком Апеляційного суду м. Києва від 06.07.2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі;

-вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися, під впливом тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення. У обвинувачуваного ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки, не працевлаштований.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів, в тому числі проти власності громадян.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне обрати по відношенню до обвинуваченого даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим має схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Згідно відомих суду даних, ОСОБА_1 повинен відбувати покарання за попереднім вироком суду. Відсутність міцних соціальних зв`язків з цього приводу, впливає на можливість не вчинення ним нових кримінальних злочинів, тощо.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинувачуваному ОСОБА_1 належить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.

Зважаючи на те, що інших клопотань в підготовчому судовому засіданні не заявлено, а підстав, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, є всі підстави для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 242, 243, 244, 314-316, 331, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Закінчити підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12019110100000880, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, - на 14.30 год. 09.08.2019 року.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурорів групи прокурорів, обвинуваченого, його захисника, повідомити про час та місце розгляду потерпілого.

Клопотання прокурора Пророченка Олександра Сергійовича про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою - на 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 24.00 год. 21.09.2019 року.

Ухвала суду щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту оголошення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оскарженню ухвали суду не перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 26.07.2019 року.

Суддя: С.М.Вознюк