Ухвала суду № 83346758, 31.07.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/927/19

Провадження № 1-кп/280/323/19

У Х В А Л А

31 липня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Прищепи І. В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Присяжнюка О. Г., Єгорова С. О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які утримуються в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060190000326 від 03.06.2019,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, складений у кримінальному провадженні №12019060190000326 від 03.06.2019.

У судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор наголосив на тому, що обвинувачені мають постійні місця проживання за межами Житомирської області, офіційно не працевлаштовані, постійного джерела доходів не мають, товаришують з особами, які схильні до вчинення злочинів кримінального характеру та піддаються їх впливу, обвинувачений ОСОБА_2 має малолітню дитину на утримання якої необхідні грошові кошти, що може свідчити про продовження злочинної діяльності, після вчинення вказаного кримінального правопорушення, спільно з іншими учасниками злочину, зникли з місця події, можуть змінити місце свого проживання та переховуватися від суду, також у разі обрання обвинуваченим запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі останні можуть незаконно впливати на потерпілу, що в подальшому може перешкодити об`єктивному та повному судовому розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Єгоров С. О. у судовому засіданні заперечили проти продовження тримання під вартою, захисник вважає клопотання необґрунтованим,оскільки обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, одружений,має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є студентом 1 курсу Уманського державного педагогічного університету з державною основою навчання, є учасником бойових дій, просив змінити обраний запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Присяжнюк О. Г. у судовому засіданні заперечили проти продовження тримання під вартою, захисник вважає клопотання необґрунтованим та таким,що не підлягає задоволенню,оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження ризиків, викладених у клопотанні,зазначив,що обвинувачений був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни»,просив змінити обраний запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Також, судом при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжних заходів та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються положення законодавства, «Конвенції про захист прав людини», а також практика Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також враховує конкретні обставини по даному провадженню.

Згідно вимог діючого законодавства тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора з таких підстав.

Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - статтею 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудного.

Суд вважає, що прокурором не обґрунтовано неможливість застосувати більш м`якого запобіжного заходу, а саме посилання лише на тяжкість злочину, не є свідченням неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу та такі доводи прокурора щодо необхідності застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є достатньо переконливими й такими, що у сукупності свідчать про те, що встановлені щодо обвинуваченого ризики, передбачені ст. 177 КПК України можуть бути усунуті лише в такий спосіб, що узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 26.06.1991 у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначив, що тримання особи під вартою в кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Суд вважає, що подальше перебування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою буде суперечити п. п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, хоча і є співмірним з тяжкістю обвинувачення, однак останнє на даний час не є доведеним.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом. У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Тому, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, особи обвинувачених, які раніше не судимі, мають постійного місця проживання, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину, отже, має стійкі соціальні зв`язки, негативні характеристики відсутні, даних щодо зловживання наркотичними засобами та алкогольними напоями не надано, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши обвинуваченим залишати місце свого проживання у період часу з 21:00 години по 07:00 годину, а також покладення на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади; не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченими, покладених на них, процесуальних обов`язків визначених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Під час досудового розслідування та при проведенні підготовчого судового засідання від учасників кримінального провадження ініціативи про укладення угоди в порядку ст.ст. 468 - 475 КПК України до суду не надходило.

Кримінальне провадження підсудне Коростишівському районному суду Житомирської області.

Підстави щодо закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284 КПК України, а також для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Прокурор, обвинувачені, захисники в судовому засіданні вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

У відповідності до вимог ст.ст. 314-316 КПК України наявні підстави для призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників судового провадження.

Керуючись ст.ст. 314 -316,331, 372 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21:00 години по 07:00 годину.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, а саме: села Осички Савранського району Одеської області, без дозволу прокурора або суду;

повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

Змінити раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21:00 години по 07:00 годину.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, а саме: села Концеба Савранського району Одеської області, без дозволу прокурора або суду;

повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Строк дії ухвали визначити по 28 вересня 2019 року включно.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинувальним актом, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, на 07 серпня 2019 року о 10:00 годині у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 ,ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово - головуючий суддя Щербаченко І.В.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до відповідного органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених, тобто, до Савранського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно, оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Щербаченко