Ухвала суду № 83345916, 31.07.2019, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1069/16-ц Провадження № 2/478/29/2019

У Х В А Л А

31 липня 2019 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді: Томашевського О.О.

за участю:

секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Калімана А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області питання щодо допуску до участі представників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: ПОПС «Злагода» Новобузького району Миколаївської області про встановлення факту членства в КПСП, визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: ПОПС «Злагода» Новобузького району Миколаївської області, про встановлення факту членства в КПСП, визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року провадження у справі відкрито, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.07.2019 року було замінено первинного відповідача у справі на належного відповідача – Новоюр`ївську сільську раду Новобузького району Миколаївської області.

05 липня 2019 року від Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області до суду надійшов відзив, де окрім заперечення проти позовних вимог, відповідач ставить питання щодо відсутності підстав для допуску представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до участі у даній справі, яка за своєю складністю, обсягом доказів та тривалістю розгляду не є малозначною, а тому не можуть приймати участь і представляти інтереси позивача на підставі раніше виданих довіреностей, оскільки відповідно до змін внесених у Цивільний процесуальний кодекс України та Конституцію України представництво у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року здійснюють виключно адвокати.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 доводи щодо відсутності у представників позивача повноважень для участі в судовому засіданні підтримав, просив суд врахувати обставини, вказані у відзиві на позов. Позивач та його представник проти усунення від участі у справі заперечували, зазначили, що представництво позивача здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей.

Представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованою адресою місцезнаходження та повідомленою суду адресою електронної пошти. Причин своєї неявки суд не повідомив.

Суд заслухавши думки позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши заявлене відповідачем питання щодо представництва позивача не повноважними особами, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особ. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У пункті 16-1 підпункту 11 Розділу ХV Конституції України зазначається, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Як вбачається із матеріалів справи, з позовною заявою до суду позивач звернувся 06.10.2016 року. Представниками позивача на підтвердження своїх повноважень під час участі в судових засіданнях були подані довіреності, строк дії останньої закінчується в квітні 2021 році.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку повинно застосовуватись правило представництва в суді, діюче до відповідних змін до ЦПК України, що відповідає приписам пункту 16-1 підпункту 11 Розділу ХV Конституції України.

За наведених обставин, оскільки представництво інтересів позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпочали ще в 2016 році на підставі діючої на той час редакції процесуального закону, то усунення їх від участі у справі у зв`язку із змінами процесуального закону є відповідним обмеженням права позивача на справедливий суд та її справедливий розгляд судом, права на правову допомогу та захисті порушених прав та інтересів.

При цьому, суд також звертає увагу, що сам по собі факт проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження не виключає автоматично її малозначність. Так, із набранням чинності новим ЦПК України «малозначні справи» є правовою категорією, яка підлягатиме застосуванню за правовими критеріями.

Частина 1 ст. 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: 1) малозначні справи; і 2) справи, що виникають з трудових відносин, а згідно ч. 2 цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України суду надано повноваження для того, щоб вирішити, чи розглядати справу в порядку спрощеного провадження, адже встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас ч. 4 ст. 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Таким чином, процесуальне законодавство у тих випадках, коли за своїм критерієм цивільна справа не підлягає обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження, надає суду дискреційні повноваження на визначення порядку розгляду справи, незалежно від того, малозначна справа чи ні, головне, враховувати норми ч. 3 ст. 274 ЦПК України (ціну позову, складність справи, обсяг та характер доказів тощо).

Відтак, суд вирішуючи питання щодо того, в якому порядку вирішувати дану справу, встановив, що обсяг доказів, який підлягає встановленню та дослідженню під час судового розгляду по справі датується періодом 19 – ти річної давності їх складання, у зв`язку з чим, прийшов до висновку щодо доцільності проведення підготовчого провадження розглянувши справу в порядку загального позовного провадження. Наведене не змінює того факту, що категорія справи за ціною позову, значенням для сторін, способом захисту, складністю, характером та обсягом доказів, кількістю свідків та учасників процесу тощо, є малозначною.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 58, 60, 62, 274 ЦПК України, пунктом 16-1 підпункту 11 Розділу ХV Конституції України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Допустити до участі у справі представників позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі довіреностей від 18 квітня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський