Постанова № 83345873, 26.07.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/2220/19

Провадження №1-кс/487/4625/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2019 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Боброва І.В., при секретарі - Мазницької Н.Ю., за участю підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу ОСОБА_2 Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019161010000100 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 р. захисник підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_3 А ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення слідчого (прокурора) про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019161010000100 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в якій просив визнати незаконним та скасувати дане повідомлення про підозру. Вимоги мотивовані тим, що повідомлення про підозру є необґрунтованим та погоджено прокурором, який не уповноважений законом та Генеральним прокурором на здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні.

Скаржник Стельмах Є.А. до судового засідання не з`явився.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що відмовився від захисника Стельмаха Є.А., вимоги скарги підтримав, просив про їх задоволення.

Слідчий до судового засідання не з`явився, що відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особу про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дні повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст.277 вказаного закону.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно зі ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Суд критично ставиться до посилання скаржника на відсутність доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак будь-якого кримінального правопорушення та попередньої змови з ОСОБА_5 , оскільки перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри із врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Твердження підозрюваного ОСОБА_1 про погодження повідомлення про підозру прокурором, не уповноваженим на здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, як на підставу для скасування повідомлення про підозру, суд вважає помилковим, оскільки постановою Генерального прокурора України від 01.04.2019 р. визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні№42019161010000100 від 22.03.2019 р ., до якої входить, зокрема, прокурор військової прокуратури Одеського гарнізону Корнієнко Є.В., з яким було погодження повідомлення про підозру. Крім того, чинне законодавство України не передбачає неможливості включення прокурорів військової прокуратури до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні

23.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра відповідає вимогам ст.277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_1 висловив прохання надати та одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

На час повідомлення про підозру такими доказами були: заявою ОСОБА_6 про вчинення злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 23.03.2019; протоколом отримання грошових коштів від 22.03.2019; протоколом вручення грошових коштів від 22.03.2019; протоколом обшуку транспортного автомобіля марки «Мазда3» на території АЗС «ОККО» за адресою: Одеська область, Тираспольське шосе, 22Е від 23.03.2019; протоколом освідування ОСОБА_5 ; протоколом затримання ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду речових доказів; іншими матеріалами кримінального провадження.

Сукупність вказаних доказів була достатньою для переконання в тому, що саме ОСОБА_1 , будучи головним державним ревізором – інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеський області, за попередньою змовою з головним державним ревізором – інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеський області ОСОБА_5 , висловив прохання надати та одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

За таких обставин, слід дійти висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, тому подана скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 306, 307 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42019161010000100 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК Україн - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Заводського

районного суду міста Миколаєва І.В.Боброва