Вирок № 83345286, 31.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23534/17

Провадження № 1-кп/127/659/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2019 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання:

Руда В.В., Гордієнко О.О., Алексюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2017 р. за № 12017020020003050 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, непрацюючого, розлученого, громадянина України, раніше судимого:

11.02.2003 року апеляційним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років;

22.09.2015 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком апеляційного суду Вінницької області від 11.02.2003 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Чернова А.В., Бібляка М.Ю.,

представника юридичної особи, яка є потерпілим, Державної установи

«Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України

по Вінницькій області» Рябцева Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.06.2017 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», що розташована за адресою Перший провулок Ботанічний, буд. 38 у м. Вінниці, помітив на території установи секції паркану з чорного металу, що перебували на позабалансовому рахунку Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», та у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав 8 секцій паркану з чорного металу загальною вагою 400 кг, а саме: одну секцію паркану розміром 2 х 3 м вагою 107 кг, чотири секції паркану розміром 2 х 2 м вагою по 42 кг кожна, дві частини великих металевих секцій вагою по 75 кг та 50 кг відповідно, які були сперті на адміністративну будівлю установи. Відповідно до висновку експерта № 4710/17-21 від 10.08.2017 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи ринкова вартість брухту чорного металу станом на 19 червня 2017 року складала 1 656 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» матеріальну шкоду на суму 1 656 грн. 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав та показав, що в 2017 році йому зателефонував його знайомий на прізвище ОСОБА_2 та запитав чи можливо здати металобрухт, оскільки є багато секцій металобрухту, він відповів, що в нього є знайомий на металобазі. 18-19 червня 2017 року знайомий знову зателефонував та сказав приїхати в район «П`ятничани» в м. Вінниці щоб перевезти металобрухт. Після чого він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3 і на автомобілі ОСОБА_3 вони приїхали в район «П`ятничани» в м. Вінниці. Секції паркану лежали складені одна на одну на березі річки, хто їх там склав йому не відомо. Вони з водієм загрузили металобрухт на кузов автомобіля і здали на пункт прийому металобрухту. Він не запитував ОСОБА_4 , чий це металобрухт. За зданий металобрухт він отримав 1 600 грн., 800 грн. віддав Українцю, а 200 грн. - водію. Вважає, що його дії кваліфіковано не вірно та доказів того, що він вчинив крадіжку немає.

У судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілим у кримінальному провадженні, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», Ряб ОСОБА_5 пояснив, що він працює заступником начальника установи. Територія установи розташована за адресою Перший провулок Ботанічний, буд. 38 у м. Вінниці, з вулиці територія огороджена парканом, а з іншої сторони парк, де гуляють мешканці. В 2017 році вони демонтували металевий паркан біля лікарні та ставили новий. Зняті секції паркану складали неподалік. Влітку 2017 року він виявив, що декількох секцій паркану не вистачає та викликав працівників поліції. Оскільки на вулиці є камери відеоспостереження, то на відео помітили вантажний автомобіль і на наступний день викрадене майно їм було повернуте. Скільки секцій паркану було викрадено не пам`ятає, дане майно належало установі. Претензій майнового характеру до обвинуваченого юридична особа, яка є потерпілою, не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він займається підприємницькою діяльністю, а саме перевезеннями, має вантажний автомобіль. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час, до нього зателефонував обвинувачений, з яким він був знайомий, та попросив перевезти металобрухт та здати його, сказав що він не крадений. Він під`їхав до місця, яке вказав обвинувачений, а саме на кінцеву зупинку в районі «П`ятничани» в м. Вінниці, там його чекав обвинувачений, який сказав куди саме слід їхати. Коли вони приїхали на місце, яке вказав обвинувачений, неподалік містка при дорозі він побачив декілька секцій старого демонтованого паркану. Обвинувачений попросив його допомогти повантажити дані секції на машину, вони повантажили 5-6 секцій та поїхали на пункт прийому металобрухту по вул. Гонти в м. Вінниці, де обвинувачений здав металобрухт. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції та він їм повідомив, де проживав обвинувачений та на який пункт прийому він здав металобрухт.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що працює на посаді сестри-господарки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», що розташована за адресою Перший провулок Ботанічний, буд. 38 у м. Вінниці. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, вона прийшла на роботу та виявила, що не вистачає декількох секцій металевого паркану, який був демонтований та складений неподалік установи.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він займається підприємницькою діяльністю. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час, до нього прийшов працівник поліції та попросив переглянути камеру відеоспостереження, яка направлена на вулицю ОСОБА_8 у м. Вінниці. На відео він побачив, як вантажний автомобіль з білою кабіною їхав по дорозі, в кабіні було дві особи. Неподалік знаходиться Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області».

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що працює приймальником у ТОВ «Індустрія Енергії» по вул. Гонти, 35 в м. Вінниці. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, до нього на пункт прийому здали металеві решітки паркану вагою 300-400 кг. Металобрухт привезли на вантажному автомобілі. Оскільки пройшов тривалий час, достеменно сказати не може чи здавав їх обвинувачений, ніби пригадує обвинуваченого.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 21.06.2017 р. за № 12017020020003050.

Відповідно до висновку експерта № 4710/17-21 від 10.08.2017 року за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи ринкова вартість брухту чорного металу станом на 19 червня 2017 року складала 1 656 грн. 00 коп.

З протоколу огляду предмета від 22.06.2017 року, вбачається що об`єктом огляду являвся металобрухт загальною масою 400 кг, який знаходився на території ТОВ «Індустрія Енергії» по вул. Гонти, 35 в м. Вінниці, а саме: одна секція паркану пофарбована у чорний колір розміром 2 х 3 м вагою 107 кг, чотири секції паркану пофарбовані у чорний колір розміром 2 х 2 м загальною вагою 168 кг, одна частина секції паркану пофарбована у чорний колір розміром 2 х 1, 5 м вагою 50 кг, одна частина секції паркану пофарбована у чорний колір розміром 2 х 2 м вагою 75 кг.

Згідно постанови про визнання предмету речовим доказом від 22.06.2017 року металобрухт загальною масою 400 кг, а саме: одну секцію паркану розміром 2 х 3 м вагою 107 кг, чотири секції паркану розміром 2 х 2 м загальною вагою 168 кг, одну частину секції паркану розміром 2 х 1, 5 м вагою 50 кг, одну частину секції паркану розміром 2 х 2 м вагою 75 кг, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до розписки від 22.06.2017 року передано на відповідальне зберігання представнику Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» Рябцеву ОСОБА_10 В.

Суд зазначає, що диспозиція ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України передбачає, зокрема, відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно.

При цьому, відповідно до п. 1 примітки до ст. 185 Кримінального кодексу України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Крадіжку потрібно вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Відповідно до положень кримінального закону крадіжка майна вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа повністю реалізувала умисел щодо заволодіння майном. Заволодіння передбачає такий перехід майна до винного, який надає йому навіть початкову реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. При цьому докладне визначення цього моменту в кожному конкретному випадку залежить від характеру майна, навколишньої обстановки щодо вчинення крадіжки, наявності реальної можливості використати майно за особистим розсудом винного.

Що стосується тверджень обвинуваченого про те, що він злочину не вчиняв та жодних доказів вчинення ним злочину не має, суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Зокрема, у судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілим у кримінальному провадженні, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», Ряб ОСОБА_5 пояснив, що територія установи розташована за адресою Перший провулок АДРЕСА_3 буд. 38 у м. Вінниці, з вулиці огороджена парканом, а з іншої сторони парк, де гуляють мешканці. В 2017 році вони демонтували металевий паркан біля лікарні та ставили новий. Зняті секції паркану складали неподалік. Влітку 2017 року він виявив, що декількох секцій паркану не вистачає та викликав працівників поліції. Оскільки на вулиці є камери відеоспостереження, то на відео помітили вантажний автомобіль і на наступний день викрадене майно їм було повернуте.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні, зокрема, показав, що в 2017 році, точної дати не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час, до нього зателефонував обвинувачений, з яким він був знайомий, та попросив перевезти металобрухт та здати його, сказав що він не крадений. Він під`їхав до місця, яке вказав обвинувачений, а саме на кінцеву зупинку в районі «П`ятничани» в м. Вінниці, там його чекав обвинувачений, який сказав куди саме слід їхати. Коли вони приїхали на місце, яке вказав обвинувачений, неподалік містка при дорозі він побачив декілька секцій старого демонтованого паркану. Обвинувачений попросив його допомогти повантажити дані секції на машину, вони повантажили 5-6 секцій та поїхали на пункт прийому металобрухту по вул. Гонти в м. Вінниці, де обвинувачений здав металобрухт. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції та він їм повідомив, де проживав обвинувачений та на який пункт прийому він здав металобрухт.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні, зокрема показала, що працює на посаді сестри-господарки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» за адресою Перший провулок Ботанічний, буд. 38 у м. Вінниці. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, вона прийшла на роботу та виявила, що не вистачає декількох секцій металевого паркану, який був демонтований та складений неподалік установи.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, зокрема, що в 2017 році, точної дати не пам`ятає, до нього прийшов працівник поліції та попросив переглянути камеру відеоспостереження, яка направлена на вулицю ОСОБА_8 у м. Вінниці. На відео він побачив, як вантажний автомобіль з білою кабіною їхав по дорозі, в кабіні було дві особи. Неподалік знаходиться Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області».

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що працює приймальником у ТОВ «Індустрія Енергія» по вул. Гонти, 35 в м. Вінниці. В 2017 році, точної дати не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час, до нього на пункт прийому здали металеві решітки паркану вагою 300-400 кг. Металобрухт привезли на вантажному автомобілі.

Крім того, допитаний в судовому засіданні обвинувачений не заперечував той факт, що 18-19 червня 2017 року на автомобілі ОСОБА_3 вони приїхали в район «П`ятничани» в м. Вінниці та з водієм загрузили металобрухт на кузов автомобіля і здали на пункт прийому металобрухту.

Наведені вище показання обвинуваченого, представника потерпілого та свідків узгоджуються між собою, крім того, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 узгоджуються також з показаннями самого обвинуваченого та спростовують доводи обвинуваченого про те, що крадіжки він не вчиняв.

Суд не вбачає підстав недовіряти свідкам, та зазначає, що їх показання, в силу ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України, є джерелом доказів.

При цьому, показання обвинуваченого стосовно подій 19.06.2017 року суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження.

Зокрема, суд допитав представника потерпілого, свідків, обвинуваченого, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина доведена наданими доказами.

За таких обставин, враховуючи докази здобуті під час судового провадження в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Суд також зазначає, що представник юридичної особи, яка є потерпілою, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області», в судовому засіданні зазначив, що будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого юридична особа, яка є потерпілою, не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4710/17-21 від 10.08.2017 року в розмірі 198 грн. 00 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні - металобрухт загальною масою 400 кг, а саме: одну секцію паркану розміром 2 х 3 м вагою 107 кг, чотири секції паркану розміром 2 х 2 м загальною вагою 168 кг, одну частину секції паркану розміром 2 х 1, 5 м вагою 50 кг, одну частину секції паркану розміром 2 х 2 м вагою 75 кг, які постановою слідчого про визнання речових доказів від 22.06.2017 року визнано речовими доказами та відповідно до розписки від 22.06.2017 року передано на відповідальне зберігання представнику Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» Рябцеву Є.В., залишити у розпорядженні власника - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області».

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя