Ухвала суду № 83344131, 31.07.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5617/19

Провадження № 6/500/339/19

УХВАЛА

31 липня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Павлова В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,-

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження №54003414 з виконання виконавчого напису №4161 виданого 23.09.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 11318,58.

У зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим написом №4161 виданим 23.09.2016 року, старший державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Павлов В.В. звернулася до суду з поданням, про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.

В судове засідання старший державний виконавець Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Павлов В.В. не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та наполягав на задоволенні подання.

Судом встановлено, що 23.09.2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Багате Ізмаїльського району Одеської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи – невідоме, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи:14360570, к/р НОМЕР_2 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299, невиплачених в строк відповідно до умов Генеральної угоди від 26 червня 2015 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 01.08.2016 року, грошових коштів у сумі 11318 грн. 58 коп.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем 23.05.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є невиконані зобов`язання.

Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Згідно ч.5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Таким чином, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння; (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження» - за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України – тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З матеріалів подання встановлено, що згідно акту державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, встановлено, що грошові кошти для сплати боргу в повному обсязі відсутні, майно, яке належить боржнику, що підлягає опису й арешту відсутнє.

Згідно відомостейПенсійного фонду України інформації про отримання пенсії та про останнє місце роботи, не знайдено.

Згідно відповіді УПФУ боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

Відповідно до відомостей з Державної податкової служби України розрахункові рахунки у боржника відсутні.

Згідно відповіді РЕВ УДАІ на боржника транспортних засобів не зареєстровано.

Крім того, встановлено, що боржнику належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6466 га, кадастровий номер НОМЕР_3 .

Також, згідно листа АТ «Ощадбанк» боржнику ОСОБА_2 належить рахунок № НОМЕР_4 , з залишком коштів на ньому станом на 15.06.2017 року в сумі 27,38 грн.

Постановами старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Павлова В.В. від 08.06.2017 року, 24.05.2017 року, 07.06.2017 року накладено арешт на майно боржника.

Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання виконавчого напису, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явилась, про причини неявки не повідомила виконавця.

Таким чином встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язання, яке покладене на нього виконавчим написом, що полягає у бездіяльності боржника, спрямованій на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.441ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Подання старшого державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Павлова В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 – задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за кордон України до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим написом №4161 виданого 23.09.2016 року про стягнення боргу в сумі 11318,58 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.Я.Присакар