Рішення № 83343020, 30.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2019Справа № 910/6798/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"

вул. Герцена, буд.10, м. Київ 50, 04050

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ 53, 04053

про відшкодування шкоди 9 294,86 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" 9 294,86 грн. в порядку регресу, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв`язку з її малозначністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача - Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" - вул. Січових Стрільців, буд. 37-41, м. Київ 53, 04053.

Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050566211, з якого вбачається що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.05.2019 була вручена представнику відповідача за довіреністю 03.06.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" було укладено договір PVP.S №1802204 добровільного страхування наземного транспорту від 31.07.2018, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 , строком дії з 01.08.2018 по 31.07.2019 р.

10 жовтня 2018 року в місті Києві на проспекті Ватутіна ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mercedes Benz, д/н НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12.11.2018 у справі № 755/15972/18 що набрала законної сили 23.11.2018 року, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу Mercedes Benz, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який не впевнився в безпечності свого маневру та при перестроюванні здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.2.3 Б, 10.3, Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП заподіяно матеріальну шкоду обом автомобілям.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 11.10.2018 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання страхового випадку та просив здійснити виплату страхового відшкодування за Договором "Просто-Каско плюс" PVP.S №1802204 від 31.07.2018.

Згідно звіту №13207 від 27.11.2018 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, який складений суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Volkswagen Polo, д/н НОМЕР_1 в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоди становить 17 273,39 грн.

Як вбачається зі страхового акту №13207 від 31.10.2018, страховиком прийнято рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 9 294,86 грн. шляхом: одержання ОСОБА_5 через касу Ощадбанку готівки у розмірі 9 294,86 грн..

12.11.2018 позивачем на виконання умов договору "Просто-Каско плюс" PVP.S №1802204 від 31.07.2018, приймаючи до уваги заяву страхувальника, було виплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 9 294,86 грн., що підтверджується реєстром готівкових/безготівкових термінових переказів від суб`єктів господарювання станом на 03.12.2018.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes Benz, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , встановлена у судовому порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб`єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв`язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/2087840, відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Mercedes Benz, д/н НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Законами України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14).

Відповідно до страхового акту №13027 від 31.10.2018, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, становить: 9 294 грн. 86 коп.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Так як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 - власника транспортного засобу «Mercedes Benz, д/н НОМЕР_2 , станом на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди 10.10.2018 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» за полісом №АМ/2087840 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підтверджується витягом із єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 07.062019 №9-09/18056, обов`язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та за вирахуванням франшизи.

За таких обставин, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, звернення Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" з розглядуваним позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення сплаченого страхового відшкодування на суму 9 294 грн. 86 коп. (в межах лімітів відповідальності та з врахуванням франшизи, встановлених полісом №АМ/2087840 є обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування в розмірі 7048,80 грн. підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми або обґрунтованих заперечень щодо розміру страхового відшкодування, суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог позивача до відповідача щодо стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 9 294 грн. 86 коп.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із доданим до позовної заяви розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив 1921,00грн. - судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором, укладеним з Адвокатським бюро "Синюк та партнери", актом виконаних робіт від 29.03.2019 та платіжними дорученнями №4297 від 07.03.2019 та №4298 від 07.03.2019, а також детальним описом робіт виконаних для надання правової допомоги від 29.03.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (клієнт) та Адвокатським бюро "Синюк та партнери" було укладено договір про надання правової допомоги №23, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За змістом пунктів 4.1, 4.2 вказаного договору вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро.

Відповідно до пункту 4.5 договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019, Адвокатським бюро "Синюк та партнери" та Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" було складено акт виконаних робіт від 29.03.2019 на суму загальну 111 000,00 грн., в тому числі по договору PVP.S №1802204 від 31.07.2018 на суму 4 000,00 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень. Крім того, 29.03.2019 адвокатським об`єднанням було складено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги по страховій справі PVP.S №1802204 (страхувальник - ОСОБА_1 , учасник ДТП - ОСОБА_3 ) на суму 4 000,00 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення сплаченого страхового відшкодування на суму 9 294 грн. 86 коп. враховуючи, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським бюро «Синюк та партнери» професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" в межах справи №910/6598/19 на суму 4 000,00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 1 921,00 грн. судового збору та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236- 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення сплаченого страхового відшкодування на суму 9 294 грн. 86 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий Капітал" (бульвар Шевченка, будинок 33-Б, прим.36, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673) витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 80 коп., судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лиськов