Ухвала суду № 83342957, 31.07.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

31 липня 2019 року Справа № 913/274/19

Провадження №1/913/274/19

За позовом ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області

до відповідача ОСОБА_2 , м. Луганськ

за участю третіх осіб, які не заявляють без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфора Агро", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

ОСОБА_3 , м. Щастя Новоайдарського району Луганської області

про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику та повідомлення представників

Суть спору: про витребування від відповідача на користь позивача 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Босфора Агро", вартість якої становить 174930 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Так, ухвалою від 16.05.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

16.05.2019 були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони загальним зборам учасників ТОВ "Босфора Агро" (попередня назва СТОВ "Агрофірма Лугань") приймати певні визначені ухвалою рішення та заборонив державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим законом щодо ТОВ "Босфора Агро".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно протоколу установчих зборів учасників СТОВ "Агрофірма Лугань" № 1 від 24.03.1999 (Луганська область, Старобільський р-н, с. Чмирівка) є директором та єдиним засновником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Лугань" (код ЄДРПОУ 30332770). Розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі складає 174930 грн. 00 коп., що становить 100% статутного капіталу.

Вказані факти підтверджуються Статутом товариства (зі змінами, в редакції станом на 2015 рік) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1004954152 від 05.02.2019.

Як стверджує позивач, через незаконне переоформлення частки у статутному капіталі товариства та призначення незаконного керівника, він втратив свою частку, тому на підставі ст. ст. 190, 330, 388, 658 ЦК України звернувся з позовом про витребування майна від останнього набувача.

У відзиві від 17.06.2019 відповідач заперечує проти позову з посланням на факт укладання 02.05.2019 договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 , м. Щастя Луганської області та ОСОБА_2 про передачу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Босфора Агро" та відсутність відомостей про будь-які спори щодо права власності на предмет укладеного договору.

Таким чином, відповідач вважає себе добросовісним набувачем частки у статутному капіталі ТОВ "Босфора Агро". Додані до позову та надані позивачем письмові докази у справі відповідач вважає недопустимими, оскільки вони здобуті органами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019130580000236.

У відповіді на відзив від 24.06.2019 позивач доводи відповідача відхиляє та посилається на те, що у разі відчуження майна два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України. Щодо доказів, позивач наголошує на їх відповідності ст. 91 ГПК України, оскільки вони містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у т.ч. висновки експерта № 19/113/6-4/68е від 11.05.2019 та № 19/113/7-7/4103 від 21.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою від 11.07.2019 суд зупиняв провадження у справі на підставі ч. 3 ст. 39 ГПК України, оскільки дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , судді Зюбановій Н.М.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснювалося суддею Масловським С.В., який був визначений у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвалою від 15.07.2019 господарський суд відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Зюбанової Н.М., про що постановив відповідну ухвалу.

Після вказаних процесуальних дій провадження у справі було поновлено та розгляд справи по суті призначений на 01.08.2019.

31.07.2019 до канцелярії суду надійшла апеляційна скарга третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 на вказану вище ухвалу господарського суду від 15.07.2019.

Так, згідно зі ст. 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Також у відповідності до ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Проте, наведені конституційне та законодавче положення щодо права на апеляційне та касаційне оскарження залежать від відповідного процесуального законодавства, яким є, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України.

Відповідно до п. 17.11 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Як звісно, на цей час, ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.

У відповідності до ч. 2 ст. 254 ГГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

В ст. 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Серед наведеного законодавцем переліку ухвал, які можуть оскаржуватись окремо від рішення суду, немає ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді.

Для вирішення питання оскарження інших ухвал суду першої інстанції, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, необхідно керуватися положеннями ч. 3 ст. 255 ГПК України та включати заперечення на такі ухвали до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, на підставі п.17.11 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України суд першої інстанції повертає апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Керуючись ч. 2 ст. 254, ст. ст. 255, 234, 235, п. 17.11 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Повернути апеляційну скаргу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 разом із доданими до неї документами (всього на 6-ти аркушах).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.07.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Зюбанова