Ухвала суду № 83339529, 26.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13672/19

Провадження № 2-з/761/469/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали заяви представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В., третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, -

в с т а н о в и в :

02.04.2019 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В., третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів.

Ухвалою суду від 04.04.2019 було відкрито провадження по вказаній справі яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з вказаним позовом представник позивача звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення вищенаведеного позову, ухвалою суду від 04.04.2019 було відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 11.07.2019 року вказану ухвалу сулду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 задоволено частково: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а в задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.

26.06.2019 року до суду надійшла заява про забезпечення позову від іншого представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бабенка Ю.С., відповідно до якої він просить забезпечити позов шляхом: встановити заборону відчуження предмету нерухомості - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити будь-яким третім особам користуватися, володіти та розпоряджатися квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою АДРЕСА_1 ; заборонити спеціально уповноваженому органу знімати з реєстрації вже зареєстрованих осіб та реєструвати нових осіб за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, вирішуючи вказану заяву по суті заявлених вимог, суд враховує ту обставину, що вказані в заяві про забезпечення позову заходи вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, про що зазначено у вищевказаній ухвалі від 11.07.2019 і в їх задоволенні було відмовлено з тих підстав, що для вжиття інших видів забезпечення позову, про які просила в своїй заяві ОСОБА_2 , належними та допустимими доказами не доведено, тому заяві останньої в частині інших видів забезпечення позову, крім накладення арешту, задоволено не було.

Під час подання вдруге заяви із зазначеними в ній тотожними з попередніми вимогами (окрім вимоги про встановити заборону відчуження предмету нерухомості), стороною позивача не надано жодного належного і допустимого доказу для необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову та взагалі не наведено жодної іншої підстави для їх вжиття (яка не була предметом розгляду Київського апеляційного суду), враховуючи ту обставину, що, як вже зазначалось, вказаний позов вже забезпечено шляхом накладення арешту на вищевказану квартиру ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.07.2019.

За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В., третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: