Ухвала суду № 83338105, 25.07.2019, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/159/18

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"25" липня 2019 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Горщар А.Г.

за участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

представника позивача Побережної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

05 лютого 2018 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – Банк) звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 , за яким згідно ухвали судді від 07 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 17 квітня 2018 року 10.00 годину.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , що мало місце 31 жовтня 2011 року, до участі в справі в якості його правонаступників ухвалою суду від 17 квітня 2018 року залучено матір відповідача ОСОБА_5 та сина ОСОБА_3 .

Однак, після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до участі в справі в якості її правонаступника залучено ОСОБА_2 .

При розгляді справи суд поставив на обговорення питання щодо зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №185/998/16-ц з підстав неоднакового застосування у подібних правовідносинах положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України щодо судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинено.

Представник позивача ОСОБА_7 щодо зупинення провадження поклалася на розсуд суду.

Заслухавши думку учасника справи, дослідивши матеріали позову, суд зазначає про таке.

Пунктом 10 ч.1 ст.252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку (п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України).

На момент розгляду даної цивільної справи було встановлено наступні обставини.

Звертаючись до суду 05 лютого 2018 року з позовом, Банк заявив вимоги до ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно правової позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року (справа № 310/10284/15-ц) первісний позов Банку до цього відповідача не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки на час пред`явлення Банком первісного позову правоздатність ОСОБА_4 припинилася, а процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи або припинення юридичної особи можливе шляхом залучення правонаступників померлої фізичної особи або припиненої юридичної особи лише за умови, що смерть фізичної особи або припинення юридичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року до участі в справі за позовом Банку в якості співвідповідачів залучено правонаступників покійного боржника ОСОБА_4 – його сина ОСОБА_3 та матір ОСОБА_6 , а після смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 року залучено її спадкоємця ОСОБА_2 .

Відтак, 25 червня 2019 року представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Однак, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 183/4229/14-ц) міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинено.

Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, a priori потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням статті 31 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Прикладом наявності протилежних за змістом правових висновків у рішеннях Верховного Суду є постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 630/664/15-ц.

З матеріалів вищезазначеної справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості до померлої особи. В процесі розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги й пред`явлено позов до спадкоємців померлого.

В указаному судовому рішенні Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, який звернувся до суду з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред`явлення позову припинилася, у зв`язку з їх недоведеністю.

З вищенаведеного вбачається, що апеляційний суд розглянув справу по суті та відмовив банку у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, не закриваючи провадження у справі відносно померлої особи.

Різний підхід суду до розуміння та тлумачення п.1 ч.1 ст.255 ЦК України дав підстави Верховному Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 31 жовтня 2018 року передати справу № 185/998/16-ц, у якій ставиться аналогічне правове питання, на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

При цьому Верховний Суд обґрунтував своє рішення тим, що вирішення такого правового питання, з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, оскільки однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію принципів верховенства права, рівності перед законом та правової визначеності. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

У справі № 185/998/16-ц та справі, яка розглядається Полонським районним судом Хмельницької області, встановлено схожість правозастосування норм процесуального права, тому провадження у даній справі за позовом Банку слід зупинити.

Керуючись наведеним, ст.ст.252, 253, 259-261, ч.6 ст.268, ст.ст.352-355 ЦПК України суд, -

постановив:

Зупинити провадження по даній цивільній справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а саме по справі № 185/998/16-ц. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 29.07.2019 року.

Суддя А.Г.Горщар