Рішення № 83336370, 24.07.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2543/16-а

2-а/703/1/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарях судових засідань Литвин Г.Т., Бойко Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів Возного С.І. , Сілко О.І.

представника третьої особи Терещенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області та Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: постійна комісія з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлених пам`ятних знаків розташованих на території м. Сміла, про скасування рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко»,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, в якому просить визнати невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко» та зобов`язати відповідача невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому було або мало були офіційно оприлюднено оскаржувані нормативно - правові акти, після набрання постановою законної сили.

Позов обґрунтовує тим, що 09 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 18 лютого 2016 року на сесії Смілянської міської ради Черкаської області прийнято рішення про перейменування вулиці Ніни Сергієнко, згідно затвердженого Переліку перейменованих вулиць, провулків та найменування об`єктів у м. Сміла. Вказане рішення було прийняте відповідно до п.1 ст.37, ст.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-40 зі змінами та доповненнями, Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VII, ст.7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року №4865-VS, враховуючи розпорядження міського голови «Про проведення громадського обговорення» від 20 листопада 2015 року №169р., пропозиції комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків від 05 лютого 2016 року та постійної депутатської комісії Смілянської міської ради від 16 лютого 2016 року.

Позивач вважає, що застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» органом Смілянської міської ради Черкаської області на сесії від 18 лютого 2016 року стосовно перейменування вулиці Ніни Сергієнко , є помилковим, необґрунтованим, і таким, що суперечить нормам діючого законодавства України, інтересам громадськості, а також принижує його честь і гідність, оскільки Ніна Сергієнко народилася в Україні в с. Райгород в 1928 році, а з 1936 року проживала в м. Сміла Черкаської області, є громадянкою України. З 1945 року навчала дітей у початковій школі в с. Кричильське Сарницького району Рівненської області. За період свого життя 1928 - 1945 роки Ніна Сергієнко займала керівні посади в комуністичній партії, в інших вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР) не займала, в радянських органах державної безпеки, пов`язаних з діяльністю комуністичної партії не працювала, не здійснювала пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, злочини проти людства, геноциду, військових злочинів в Україні не вчиняла, каральні операції проти населення України не проводила.

Таким чином, найменування вулиці її ім`ям не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинного характеру націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. 10 вересня 2015 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області створено комісію з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків. Всупереч п.2.6.3 Положення про комісію з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків, комісія не забезпечила проведення громадського обговорення та формування узагальнених зауважень і пропозицій.

Звернувшись до Смілянської міської ради з заявою щодо перейменування вулиці Ніни Сергієнко , йому та іншим заявникам запропоновано для вирішення питання по суті звернутися до суду.

Ухвалою суду від 14 липня 2017 року до участі у справі залучено співвідповідача Смілянську міську раду Черкаської області.

За клопотанням представника відповідача - Смілянської міської ради Черкаської області, ухвалою суду від 19 жовтня 2017 року до участі у справі залучено третю особу - постійну комісію з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків розташованих на території м. Сміла.

15 грудня 2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції.

Відповідно до п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України від 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з наведених у позові підстав, при цьому зазначив, що оскаржуване рішення грубо порушує його право на повагу до увічнення пам`яті загиблої близької людини, а саме його тітки Ніни Сергієнко .

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що оскаржуване рішення є помилковим, безпідставним та прийнятим без належного обґрунтування, таким що грубо порушує норми діючого законодавства, а також право на повагу до увічнення пам`яті близької людини ОСОБА_1 , його тітки Н. Сергієнко , дії якої не підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Сергієнко Н.Ф. народилася у 1928 році у с. Райгород, нині Кам`янського району Черкаської області у селянській родині. З 1936 року проживала у м. Сміла, навчалась у залізничній школі. Повернувшись з евакуації, активно включилася у роботу молоді по відбудові зруйнованого війною народного господарства, закінчила учительські курси. На пропозицію комсомолу міста для роботи з молоддю виїхала у Рівненську область, де організувала навчання дітей у селі Кричильськ Степанківського району та провадила активну роботу по організації молоді на відбудову зруйнованої фашистами Рівненщини. Навесні 1945 року Ніна Сергієнко та подруга і колега ОСОБА_11 були по звірячому закатовані в с. Кричильськ та поховані у братській могилі у м. Степані, що на Рівненщині. Так закінчилося життя сімнадцятирічної патріотки. На знак увічнення пам`яті до заслуг юної землячки за пропозицією громадян міста вулиця, на якій проживала Ніна Сергієнко , була названа її іменем та встановлено пам`ятний знак. 04 квітня 2015 року Верховною Радою прийнятий Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у преамбулі якого вказано, що з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал - соціалістичного тоталітарних режимів, будь-якої дискредитації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та національній безпеці України приймає цей закон, яким засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму. Однак, Ніна Сергієнко під дію вказаного закону не підпадає. Крім того, Український інститут національної пам`яті надавав місцевим громадам створений істориками список осіб, які підпадають під вказаний закон, серед яких імені Н. Сергієнко не має. 23 вересня 2015 року на виконання вказаного закону рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради створена комісія з питання найменування (перейменування) вулиць, інших об`єктів, встановлення пам`ятників, знаків та затверджене Положення про цю комісію. Серед завдань, покладених на комісію, була підготовка переліку вулиць м. Сміла, що потребують перейменування на засадах відновлення та збереження історичної топоніміки. На засіданні комісії з невідомих причин було прийнято рішення про включення до списку вулиць, що підлягають першочерговому перейменуванню, вулиця Ніни Сергієнко . На невеличкій вулиці на околиці м. Сміла з 30 будинків, де в свій час проживала Н.Сергієнко , проживають на сьогоднішній день її родичі - племінник ОСОБА_1 . Серед заходів, що передували прийняттю оскаржуваного рішення мало бути проведене громадське обговорення пропозицій з перейменування вулиць. Відповідно до методичних рекомендацій Українського інституту національної пам`яті щодо процедури перейменування вулиць, таке питання має бути винесене на громадське обговорення, де серед іншого пропонувалося проведення конференцій, форумів, громадських слухань, зустрічей, дебатів. 20 листопада 2015 року міським головою було видане розпорядження «Про проведення громадського обговорення», на виконання якого відділ організації роботи, протоколу та зв`язків з громадськістю розпочав діяльність, а саме: на сайті міської ради було розміщене повідомлення про початок громадського обговорення; розпорядження було оприлюднено на сторінках газети «Сміла»; заведений журнал обліку вхідної кореспонденції щодо пропозицій. Однак, комісія в рамках громадського обговорення особистого спілкування з громадянами щодо перейменування вулиці Н.Сергієнко не проводила, в зв`язку з чим залишається незрозумілим хто запропонував і з яких причин перейменувати вулицю Н. Сергієнко на Героїв УПА. Обговорення розпочалося виключно після колективного звернення жителів вул. Н.Сергієнко до міської ради, які були обурені оскаржуваним рішенням. Таке обурення є справедливим, оскільки з громадою ніхто не спілкувався і не радився. Крім того, перейменування на вулицю Героїв УПА є некоректним з етичної точки зору та моралі.

Представник відповідача Смілянської міської ради Черкаської області Возний С.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав пояснення, що 21 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 23 вересня 2015 року на виконання вказаного закону рішенням №416 виконавчого комітету Смілянської міської ради затверджено концепцію топонімічної політики Смілянської міської ради, основним пріоритетом якої є відновлення традиційного історичного середовища міста, а також в цей же день рішенням №415 цього ж органу вирішено створити комісію з найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків та затверджено положення про Комісію.

23 вересня 2015 року на відкритому засіданні комісії прийнято рішення про включення до переліку вулиць, що підпадають під першочергове перейменування і вулицю Ніни Сергієнко .

29 вересня 2015 року на відкритому засіданні комісії затверджено загальний перелік вулиць, що потребують першочергового перейменування, серед якого наявна вулиця Ніни Сергієнко .

16 жовтня 2015 року на відкритому засіданні комісії визначено кінцевий варіант пропозицій, які пройшли рейтингове голосування. За результатами роботи комісії, запропоновано у відповідності до вимог законодавства оголосити громадське обговорення з питань перейменування вулиць міста і провести їх у двохмісячний строк шляхом висвітлення наданих комісією пропозицій в ЗМІ.

20 листопада 2015 року з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування думки жителів міста під час прийняття відповідного рішення, розпорядженням міського голови №169р. «Про проведення громадського обговорення» вирішено провести громадське обговорення пропозицій з перейменування вулиць, присвоєння власних назв об`єктам у м. Сміла, додатком до розпорядження було повідомлення про проведення громадського обговорення, інформація щодо дій громадян при перейменуванні вулиць, таблиці з переліком вулиць та історичними довідками.

Організатором проведення призначено відділ організації роботи, протоколу та зв`язків з громадськістю. На зазначений відділ покладено обов`язок забезпечити публікацію в засобах масової інформації та на офіційному сайті міської ради повідомлення про проведення громадського обговорення з пропозиціями комісії, роз`яснювальних матеріалів, щодо основних питань, які виникають при перейменуванні вулиць та прийом, реєстрацію і публікацію пропозицій поданих юридичними особами, громадянами та їх об`єднаннями в ході проведення громадського обговорення.

В рамках громадського обговорення на офіційному сайті міської ради 20 листопада 2015 року було розміщено інформаційне повідомлення про початок громадського обговорення, із відповідними пропозиціями і обґрунтуваннями, діями громадян при перейменуванні вулиць, переліком вулиць та історичними довідками на осіб та події чиїми іменами названі вулиці м. Сміла, що пропонуються до перейменування.

Крім того, вказане розпорядження з додатками було опубліковано та оприлюднено у офіційному виданні газета «Сміла» №48 (979) від 25 листопада 2015 року, №49 (980) від 02 грудня 2015 року та у послідуючих номерах, друкувалися й роз`яснення для мешканців міста; пропозиції (зауваження) за запропонованими назвами об`єктів топоніміки. В термін до 25 січня 2016 року фізичні та юридичні особи мали можливість подати у письмовій формі чи надіслати електронною поштою всі пропозиції чи зауваження щодо перейменування вулиць.

Всі пропозиції мешканців міста і представників громадських організацій, які надійшли протягом громадського обговорення були розглянуті та узагальнені. При цьому, під час проведення обговорень від мешканців вулиці Ніни Сергієнко жодних пропозицій чи нарікань щодо перейменування вказаної вулиці на вул. Героїв УПА не надійшло. Крім того, питання про перейменування об`єктів топоніміки населених пунктів України було широко відомо громадськості.

Вважає, що позов ОСОБА_1 щодо незабезпечення проведення громадського обговорення, неврахування його громадської думки в ході перейменування є безпідставним, а предмет спору взагалі відсутній. Смілянська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - постійної комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлених пам`ятних знаків розташованих на території м. Сміла, ОСОБА_12 у судовому засіданні підтримав позицію представника відповідача та просив у задоволенні позову відмовити з наведених представником відповідача підстав. При цьому зазначив, що громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ніни Сергієнко проводилося у відповідності до законодавства України та оскаржуване рішення прийнято законно.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала покази, що вона народилася у 1933 році та проживає по АДРЕСА_2 . Позивача у справі вона знає, родичем не являється. У неї є сестра, у якої історія була схожа з ситуацією, яка за життя склалася з Ніною Сергієнко , однак її сестра втекла. Так, вона пам`ятає, що її сестра закінчила у 1945 році пришвидшений курс навчання у Київському університеті та її направили в Рівненську область, де повідомили, що за нею прийдуть, в зв`язку з чим вона була вимушена тікати. Коли вона дізналася про те, що вулицю Ніни Сергієнко перейменовують, була проти цього, оскільки Н. Сергієнко було вбито, вона була знайома з батьком Ніни Сергієнко , коли працювала директором школи-інтернату, та на вулиці Ніни Сергієнко проживали її родичі, які постійно приходили до пам`ятника їй, для її вшанування та проведення мітингів. Першочергово вулиця Н. Сергієнко мала назву вулиця Батумська. Вулиця Орешкова, по якій вона проживає, межує з вулицею Н . Сергієнко . Вважає, що на вулиці Н. Сергієнко проживають всі її родичі, однак ким приходиться їй позивач не знає. Про перейменування вулиці Н. Сергієнко їй стало відомо з газети «Сміла», в якій вона прочитала, що проводиться робота з перейменування вулиць в м. Сміла. Позивачу про зазначені обставини вона не повідомляла.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні надала покази, що вона народилася в 1947 році в м. Севастополь, на даний час проживає по АДРЕСА_3 . Вона є завідувачем шкільного музею, в зв`язку з чим збирає матеріал про випускників школи. Про Ніну Сергієнко вона дізналася ще у 9 класі з розповіді своєї однокласниці ОСОБА_19 , яка є племінницею Ніни Сергієнко , якій було встановлено пам`ятний знак та вулицю Батумську перейменовано на вулицю Ніни Сергієнко . Неодноразово приходила до вказаного пам`ятного знаку. З газети та з телебачення їй стало відомо, що АДРЕСА_4 . Сергієнко підлягає перейменуванню на вулицю Героїв УПА. Їй була не до вподоби назва на яку перейменовувалася вулиця Н. Сергієнко , та не заперечувала б, якщо б назва була іншою. Вона особисто звернулася до голови комісії Терещенко, під час ефіру по телебаченню, з метою отримання роз`яснення, в зв`язку з чим вулиця Н.Сергієнко підлягає перейменуванню. На вулиці Н.Сергієнко проживають племінники Ніни Сергієнко , а також старенькі люди, які її пам`ятають. Ніна Сергієнко була комуністкою та вбита УПА. Жителі вулиці Н. Сергієнко , на її думку, не знали про перейменування вулиці, в зв`язку з чим не могли звернутися з відповідними запереченнями. Їй відомо, що позивач є племінником Ніни Сергієнко , оскільки ОСОБА_22 , братом якої являється позивач, розповідала, що є її племінницею. Документів, які свідчать про родинний зв`язок позивача та Ніни Сергієнко вона не бачила. Про пропозицію перейменування вулиці Н.Сергієнко на Героїв УПА вона дізналася з телебачення, в зв`язку з чим з даного приводу спілкувалася з сестрою позивача по телефону.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні надала покази, що вона проживає по АДРЕСА_5 та працює у Смілянському крайознавчому музеї. Вона перебувала у складі комісії по перейменуванню вулиць в м. Сміла, в зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та була секретарем даної комісії. Комісією була проведена значна робота по виконанню вказаного закону, розроблено відповідну концепцію, велика заслуга в чому є голови комісії та його заступника. Комісія працювала опираючись на цілу низку документів, оскільки найменування та перейменування вулиць це не нове явище в історії та притаманне для будь-яких режимів. На засіданні комісії, коли було запропоновано перейменувати вулицю Н. Сергієнко , у неї виникли заперечення з даного приводу, оскільки особисто вона вважала, що вказана вулиця не заслуговувала бути названою Героїв УПА. Дана вулиця невелика та розташована на околиці м. Сміла. Вважає, що комісією під час перейменування вулиць було допущено ряд помилок, можливо через те, що були стислі строки. На її думку, однією з помилок, є відсутність обговорення щодо назви вулиці, оскільки при виникненні суперечки комісія мала можливість запросити на комісію голову кварткому та жителів вулиці Н . Сергієнко . Вважає, що за таких обставин вулицю Н. Сергієнко не слід було перейменовувати, хоча б з поваги до тих родичів, які проживають на ній. Пам`ятні знаки та портрети Ніни Сергієнко до даного часу не збереглися, однак є інформаційна публікація, в якій про неї висвітлювались історичні обставини. При цьому, дослідженням біографії Ніни Сергієнко ніхто не займався, оскільки у комісії не було часу. Також, вважає, що інформування населення було недостатнім, оскільки кількість підписників газети «Сміла» становить близько 2400 громадян. Архівні матеріали щодо Ніни Сергієнко в Смілянському крайознавчому музеї відсутні.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні надала покази, що вона проживає по АДРЕСА_6 та є рідною сестрою позивача та племінницею Ніни Сергієнко , на честь якої названа вулиця в м . Сміла. Її дід працював у полку та перед війною його родину направили у Західну Україну. Після війни повернулося три доньки серед яких була її мати, а також рідна тітка Ніна Сергієнко , яку в подальшому направили працювати на Західну Україну. Приблизно у 1962 році вона почула по радіо, що слідчі розшукують знайомих або рідних Ніни Сергієнко . За вказаних обставин вона дізналася, що сталося з її тіткою Ніною Сергієнко , а до цих пір ніхто не знав, що з нею. Після цього вона разом з сім`єю щороку на 9 травня їздили на братську могилу, де була похоронена її тітка Ніна Сергієнко , та викарбувано її ім`я. Саме в честь її тітки в м. Сміла була названа вулиця Ніни Сергієнко , яку оскаржуваним рішенням перейменували у Героїв УПА. Підстави перейменування вулиці їй невідомі. Про перейменування вулиць в Україні їй було відомо, однак що перейменування вулиці Ніни Сергієнко їй стало відомо після прийняття відповідного рішення. Письмових доказів, що Ніна Сергієнко є її тіткою та позивача у неї немає.

Залухавши позивача, його представника, представника відповідача, третьої особи та свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та у відзиві на позов обставини, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

09 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який набрав чинності 21 травня 2015 року.

У преамбулі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, зазначено, що з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, в зв`язку з чим засуджується комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначаються правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлюється порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до п.п.1 п.6 ст.7 «Перехідні положення» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам`ятників, пам`ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов`язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов`язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

23 вересня 2015 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №415 «Про створення комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків», відповідно до ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР із змінами та доповненнями, ст.7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», ст.1 п.4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імені (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», вирішено: затвердити Положення про комісію з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків згідно з додатком 1; затвердити склад комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків згідно з додатком 1 (а.с.31).

Згідно розділу 2 «Основні завдання» Положення про комісію з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків, основними завданнями Комісії є: визначення обґрунтованих найменувань нових та упорядкування існуючих вулиць у місті; підготовка переліку вулиць у місті, що потребують перейменування на засадах, насамперед, відновлення та збереження історичної топоніміки; розроблення порядку найменування та перейменування вулиць, розташованих на території міста Сміла, та присвоєння їм імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій; створення банку даних для найменування нових вулиць у місті та для перейменування вже існуючих; розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань щодо найменування й перейменування вулиць у місті; опрацювання матеріалів для формування подання про присвоєння вулицям, розташованим на території міста, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій відповідно до повноважень виконавчих органів міської ради, представників залучених до роботи в Комісії (а.с.32-33).

Як вбачається зі складу комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків, головою даної комісії є ОСОБА_12 - голова ГО «Територія гідності», заступником голови комісії - ОСОБА_27 Вікторівна - представник ГО «Територія гідності», секретарем комісії - Петрушевець Лариса Василівна - лектор-екскурсовод краєзнавчого музею. Загальна кількість членів комісії складає 22 особи (а.с.34).

Відповідно до протоколу №3 комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету від 23 вересня 2015 року, до порядку денного комісії включено питання №3 - про розгляд переліку вулиць, які викликали суперечливі оцінки деяких членів комісії на попередніх засіданнях, під час розгляду якого заслухали ОСОБА_12 про додаткову інформацію з приводу назв вулиць (додаток 1), які викликали суперечливі оцінки деяких членів комісії на попередніх засіданнях, зокрема, вулиці Ніни Сергієнко , та виступила ОСОБА_23 , яка звернулась до комісії з пропозицією не включати до переліку вулиць, що потребують першочергового перейменування, зокрема, вулицю Ніни Сергієнко , мотивуючи це тим, що це викличе негативну реакцію у жителів вулиць. За результатами голосування за включення назв до переліку вулиць, що підпадають під першочергове перейменування: «за» - 20 членів, «проти» - 0 членів, «утримався» - 1 член (а.с.36).

У довідковій інформації, яка є додатком до протоколу №3 від 23 вересня 2015 року, зокрема щодо вулиці Ніни Сергієнко , зазначено: « Сергієнко Ніна . Після визволення Сміли від німецько-фашистських загарбників Ніна повернулася з евакуації. Комсомол міста запропонував Ніні поїхати працювати в Рівненську область для пропаганди серед молоді ідей комсомолу та створення згодом там комсомольського осередку. Знаючи, що в цій області активно діють загони ОУН/УПА вона погодилась. Восени 1944 року Ніна з подругою працювала в с. Кричильському, організовувала навчання дітей. Не дивлячись на попередження дівчата продовжували пропагандистську роботу серед молоді. На початку 1945 року бійці ОУН УПА захопили дівчат і розстріляли їх за підтримку Радянської влади (а.с.36 - зворот).

Як вбачається з протоколу №5 комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету від 29 вересня 2015 року, до порядку денного внесено питання про затвердження переліку вулиць, що потребують першочергового найменування. Голосували за затвердження Переліку вулиць, що потребують першочергового найменування в кількості 121 об`єкт (додаток 1). За результатами голосування: «за» - 17 членів, «проти» - 0 членів, «утримався» - 0 членів (а.с.90).

Згідно додатку №1 «Перелік вулиць, які потребують першочергового перейменування», під номером 65 зазначена вулиця Ніни Сергієнко (а.с.91).

Відповідно до протоколу №10 комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків від 16 жовтня 2015 року, другим питанням порядку денного зазначено визначення кінцевого варіанту пропозицій, які пройшли рейтингове голосування, при вирішенні якого заслухали ОСОБА_12 , який зазначив, що з метою визначення кращих пропозицій із переліку тих, які за рейтинговим голосуванням набирали найбільшу кількість голосів було проведено обговорення та просте голосування по кожній вулиці із переліку першочергового голосування. На суперечливих пропозиціях - із застосуванням основних критеріїв оцінки згідно Концепції. Результати голосування в додатку 1 (а.с.87).

Як вбачається з додатку №1 «Визначення кінцевого варіанту пропозицій, які пройшли рейтингове голосування», під номером 65 існуючу назву вулиці Ніни Сергієнко пропонується змінити на Героїв УПА (а.с.88-89).

Як вбачається з протоколу №13 комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету від 03 листопада 2015 року, до порядку денного внесено два питання: 1) про вилучення деяких вулиць із переліку першочергового перейменування; 2) про затвердження історичних довідок. При вирішенні першого питання виступила ОСОБА_23 , яка запропонувала виключити із переліку першочергового перейменування також вулицю Ніни Сергієнко , або ж перейменувати її на іншу крім Героїв УПА. На її думку не коректно в моральному плані перейменовувати вулицю на честь тих, хто по звірячому (точка зору ОСОБА_23 ) вбив комсомолку Сергієнко . Тим паче, що на вулиці і досі живуть її родичі (зі слів ОСОБА_23 ). Її пропозиція покликана запобігти резонансу (обурення) у громадськості. Краще вирішити це питання завчасно, не провокуючи негативні наслідки. В честь Героїв УПА назвати іншу вулицю, яка підлягає перейменуванню. Також, комісія прийняла рішення погодити історичні довідки підготовлені Олександром ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , доручивши останньому направити результати роботи комісії (пропозиції) міському голові (а.с.37).

Разом з тим, відповідачем історичної довідки, яка підготовлена ОСОБА_35 та ОСОБА_34 , яка зазначена у протоколі №13, до матеріалів справи не додано, в зв`язку з чим суд позбавлений об`єктивної можливості встановити зазначені в ній відомості.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказаною комісією не проведено жодних дій, направлених на перевірку доводів ОСОБА_23 щодо наявності родичів Ніни Сергієнко , які проживають на вулиці, названій в її честь, їх встановлення та з`ясування їх позиції щодо перейменування вулиці.

Відповідно до п. «є» ч.4 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Вищевказаний перелік підстав для перейменування вулиці, на підставі вищевказаного закону, є вичерпним.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, стороною відповідача не надано жодних доказів на підтвердження достовірності викладеної в довідковій інформації, яка є додатком до протоколу №3 від 23 вересня 2015 року, щодо історичних даних про Ніну Сергієнко .

При цьому, з довідкової інформації не вбачається, що Ніна Сергієнко обіймала керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювала в радянських органах державної безпеки, в зв`язку з чим назва вулиці, яку названо на честь Ніни Сергієнко , не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, що не було враховано комісією з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету.

Інших підстав для внесення вулиці Ніни Сергієнко до переліку вулиць, які підлягають першочерговому перейменуванню в м. Сміла, матеріали справи не містять.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до беззаперечного висновку, що комісія з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету, внісши вулицю Ніни Сергієнко до переліку вулиць, які потребують першочергового перейменування в м. Сміла діяла з порушенням Конституції та законів України.

20 листопада 2015 року розпорядженням №169р. виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області «Про проведення громадського обговорення», відповідно до п.п.20 п.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п. «є» п.4 ч.1, п.6 ст.7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», ч.5 ст.3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичними особами та об`єктами права власності, які належать фізичним особам, імені (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», виконавчий комітет вирішив: 1) провести громадське обговорення пропозицій з перейменування вулиць, присвоєння власних назв об`єктам у м. Сміла; 2) організатором проведення громадського обговорення перейменування вулиць, присвоєння власних назв об`єктам у м. Сміла призначити відділ організації роботи, протоколу та зв`язку з громадськістю; 3) відділу організаційної роботи, протоколу та зв`язку з громадськістю забезпечити: 3.1 публікацію в засобах масової інформації та на офіційному сайті міської ради повідомлення про проведення громадського обговорення з пропозиціями комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків (Додаток 1», роз`яснювальних матеріалів, щодо основних питань, які виникають при перейменуванні вулиць (Додаток 2); 3.2 прийом, реєстрацію та публікацію пропозицій поданих юридичними особами, громадянами та їх об`єднаннями в ході громадського обговорення, звіту про узагальнення результатів громадського обговорення; 3.3 забезпечити спільно з комісією з питання найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків у двотижневий строк з дати закінчення громадського обговорення для складання та внесення на розгляд міської ради подання про перейменування вулиць міста й найменування об`єктів; 4 громадське обговорення провести у двохмісячний строк з дати оприлюднення цього розпорядження в засобах масової інформації (а.с.38).

Відповідно до п.4 Інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення перейменування вулиць у м. Сміла, яке є додатком 1 до розпорядження міського голови від 20 листопада 2015 року №169р., пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються до 25 січня 2016 року. З метою широкого інформування та залучення громадського обговорення перейменування вулиць міста, за зверненнями вуличних голів, голів кварткомів організатором забезпечуються виїзди в місця проживання представників виконавчого комітету, комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків для надання роз`яснень та прийому пропозицій (зауважень) жителів. Останнє засідання, на якому мають бути оголошені результати громадського обговорення провести в малому залі виконавчого комітету Смілянської міської ради - 05 лютого 2016 року о 15 годині 00 хвилин (вул. Леніна, 37, 2-1 поверх зал засідань) (а.с.39).

Згідно п.5 вищевказаного Інформаційного повідомлення, пропозиції (зауваження) подаються у письмовій формі або надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та адресу особи, яка їх подає (а.с.39).

Як вбачається з витягу з таблиці Переліку вулиць та історичні довідки на осіб та події чиїми іменами названі вулиці та інші топоніми (годоніми) в м. Сміла, що пропонується до перейменування згідно ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та довідки і пояснення на нові назви, під номером 65 зазначено роз`яснення щодо вулиці Ніни Сергієнко , відповідно до якого, «Після визволення Сміли від німецько-фашистських загарбників Сергієнко Ніна повернулася з евакуації. Комсомол міста запропонував Ніні поїхати працювати в Рівненську область для пропаганди серед молоді ідей комсомолу та створення там комсомольських осередків. Знаючи, що в цій області активно діють загони ОУН/УПА вона погодилась. Не виключена її співпраця з органами НКВД. Восени 1944 року Ніна з подругою працювала в с. Кричильському. Не дивлячись на попередження вони продовжували пропагандистську роботу серед молоді. На початку 1945 року були захоплені вояками ОУН/УПА і розстріляні за підтримку Радянської армії» (а.с.41).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана інформація щодо дій Ніни Сергієнко зазначена у таблиці Переліку вулиць та історичні довідки на осіб та події чиїми іменами названі вулиці та інші топоніми (годоніми) в м. Сміла, що пропонується до перейменування згідно ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та довідки і пояснення на нові назви, не відповідає інформації, яка є додатком до протоколу №3 від 23 вересня 2015 року комісії з питання найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету, зокрема щодо вулиці Ніни Сергієнко , та є ширшою в порівнянні з останньою.

Будь-яких доказів, які були підставами для розширення інформації щодо дій Ніни Сергієнко , матеріали справи не містять.

Разом з тим, зазначена в таблиці Переліку вулиць та історичні довідки на осіб та події чиїми іменами названі вулиці та інші топоніми (годоніми) в м. Сміла, що пропонується до перейменування згідно ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» інформація щодо Ніни Сергієнко не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, що не було враховано виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області при винесенні розпорядження №169р. від 20 листопада 2015 року.

Вищевказане розпорядження №169р. з додатками та таблицею Переліку вулиць та історичні довідки на осіб та події чиїми іменами названі вулиці та інші топоніми (годоніми) в м. Сміла, що пропонується до перейменування згідно ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» оприлюднено шляхом публікації на офіційному сайті Смілянської міської ради та у офіційному виданні газета «Сміла» №48 (979) від 25 листопада 2015 року, №49 (980) від 02 грудня 2015 року (а.с.51-52, 129).

Згідно з ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Згідно з ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Статтею 25 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року № 4865-VI (далі - Закон № 4865-VI).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону № 4865-VI сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

В свою чергу ч.5 ст.3 Закону №4865-VI передбачено, щоімена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності (в їх числі - сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п.2 ч.3 ст.4 цього Закону) лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі - Порядок № 989).

Згідно п.2 Порядку №989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об`єднання, що не є юридичними особами.

Відповідно до п.3 Порядку №989, організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

В порушення вищевказаних норм законодавства України, організатором громадського обговорення - відділом організації роботи, протоколу та зв`язків з громадськістю виконавчого комітету Смілянської міської ради не визначено форму його проведення зазначену у п.3 Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989, обмеживши громадськість, зокрема, мешканців вулиці Ніни Сергієнко та родичів особи, на честь якої названо зазначену вулицю, виключно правом подачі пропозицій (зауважень).

Одночасно суд повинен зазначити, що подача пропозицій (зауважень) не є формою громадського обговорення.

Крім того, враховуючи, що під час визначення переліку вулиць, які підлягають перейменуванню в м. Сміла на підставі Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, у комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків Смілянського виконавчого комітету, виникли суперечності, зокрема, щодо вулиці Ніни Сергієнко , виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області був зобов`язаний з`ясувати думку мешканців зазначеної вулиці та родичів особи, на честь якої названа вулиця, шляхом безпосереднього спілкування з зазначеними особами у формі, зазначеній в Порядку №989, однак зазначених дій не виконав, що призвело до формального підходу до громадського обговорення з вказаного питання та порушення чинного законодавства України та прав мешканців вулиці Ніни Сергієнко і родичів особи, на честь якої названа дана вулиця.

Як зазначив у судовому засідання позивач, йому, на час проведення громадських обговорень, не було відомо про перейменування вулиці Ніни Сергієнко на Героїв УПА.

Вищевказані доводи позивача представником відповідача не спростовані та приймаючи до уваги, що оприлюднення початку громадського обговорення проведено на офіційному сайті Смілянської міської ради та у газеті «Сміла», що фактично обмежує коло осіб, які можуть ознайомитися з зазначеною в них інформацією, оскільки не кожна особа підписана на отримання вказаної газети, а також має доступ до мережі інтеренет та користується нею, суд приходить до висновку, що доводи позивача відповідають дійсності, що позбавляло його можливості прийняття участі у громадському обговоренні, зокрема, щодо перейменування вулиці Ніни Сергієнко.

Листом від 09 лютого 2016 року комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області направлено на адресу Смілянського міського голови узагальнені результати громадського обговорення із висновками комісії та протоколи засідань комісії (а.с.42).

Відповідно до зведеної відомості результатів громадського обговорення перейменування вулиць м. Сміла, зокрема, в графі №83 зазначено, що заперечень та пропозицій мешканців щодо перейменування вулиці Ніни Сергієнко на Героїв УПА не надійшло.

Незважаючи на вищевказані порушення, 18 лютого 2016 року на позачерговій ХІІ сесії Смілянської міської ради VІІ скликання, депутатами міської ради одноголосно прийнято рішення про перейменування вулиці Ніни Сергієнко (а.с.130-131).

Відповідно до рішення ХІІ сесії Смілянської міської ради Черкаської області №12-59/VІІ від 18 лютого 2016 року «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», відповідно до пункту 1 статті 37, статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР із змінами та доповненнями, Закону України «Про Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, ст.7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року №4865-VІ, враховуючи розпорядження міського голови «Про проведення громадського обговорення» від 21 листопада 2015 року №169р, пропозиції комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлення пам`ятних знаків від 05 лютого 2016 року та постійної депутатської комісії Смілянської міської ради від 16 лютого 2016 року, міська рада вирішила перейменувати вулицю Ніни Сергієнко на вулицю Герої УПА (а.с.9).

Відповідно до п.2 ч.6 ст.7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, у разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.

Таким чином, враховуючи, що Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII набрав чинності 21 травня 2015 року, суд приходить до висновку, що Смілянська міська рада Черкаської області, з врахуванням визначеного п.1 ч.6 ст.7 вказаного закону шестимісячного строку, тобто до 21 листопада 2015 року була наділена правом прийняти рішення про перейменування, у відповідності до даного закону, вулиці Ніни Сергієнко на вулицю Героїв УПА .

Після спливу вищевказаного строку Смілянська міська рада Черкаської області була позбавлена права приймати рішення про перейменування вулиці Ніни Сергієнко , та у відповідності до п.2 ч.6 ст.7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, таким правом, шляхом прийняття розпорядження, в період з 22 листопада 2015 року до 21 лютого 2016 року був наділений голова Смілянської міської ради Черкаської області.

Таким чином, рішення ХІІ сесії Смілянської міської ради Черкаської області №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», яке прийнято 18 лютого 2016 року, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого п.1 ч.6 ст.7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, прийняте не уповноваженим на це органом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ХІІ сесії Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», прийнято з порушенням ст.7 Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII.

Разом з тим, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з адміністративної позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу щодо визнання невідповідним законодавству, нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко ».

Суд звертає увагу, що позивач просить визнати нечинним саме рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», а не рішення ХІІ сесії Смілянської міської ради Черкаської області №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко».

Разом з тим, доказів винесення виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області рішення від 18 лютого 2016 рок №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», матеріали справи не містять та позивачем таких суду не надано.

При цьому, суд позбавлений можливості скористатися своїм правом, передбаченим ч.2 ст.9 КАС України, та вийти за межі позовних вимог, оскільки в разі визнання нечинним рішення ХІІ сесії Смілянської міської ради Черкаської області №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко», суд фактично змінить позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Також, згідно п.3 ч.3 ст.44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Таким чином, позивач мав можливість звернутися до суду з клопотанням про уточнення своїх позовних вимог, однак вищевказаних дій не виконав.

При цьому, відповідно до п.41 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україна» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україна» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Тобто, вказаним законом чітко встановлено, що виконавчий комітет міської ради може тільки підготувати та внести на розгляд ради питання про найменування (перейменування) вулиць і т.д., а право на найменування чи перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших належить до компетенції місцевих рад.

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги, що матеріали адміністративної справи не місять доказів прийняття рішення №12-59/VІІ від 18 лютого 2016 року «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко» саме виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області, який, зокрема, не наділений повноваженнями, відповідного до законодавства України, щодо його прийняття, та як вбачається з матеріалів справи вказаним органом таке рішення не приймалося, що не враховано позивачем при зверненні з даним позовом, суд приходить до беззаперечного висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 44, 47, 72, 77, 94, 121, 205, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09 квітня 2015 року №317-VIII, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року № 4865-VI, Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області та Смілянської міської ради Черкаської області, треті особи: постійна комісія з питань найменування (перейменування) вулиць, інших міських об`єктів, встановлених пам`ятних знаків розташованих на території м. Сміла, про скасування рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18 лютого 2016 року №12-59/VІІ «Про перейменування вулиці Ніни Сергієнко » - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 30 липня 2019 року.

Головуючий О.П. Опалинська