Рішення № 83333254, 24.07.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 613/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Казакової О.С.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач вказав, що згідно договору № б/н від 16.06.2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідач порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та станом на 01.01.2019 року має заборгованість перед банком у розмірі 13335,04 грн.. Прохав стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву згідно якої прохав розглядати справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відкритому судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Як було встановлено в судовому засіданні, згідно договору № б/н від 16.06.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Зазначений вище кредитний договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил користування карткою та тарифами банку.

ОСОБА_1 надала згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також тарифами АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, про що свідчить її підпис.

У заяві відповідач висловила згоду з тим, що заява на отримання кредиту разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку становить між нею та АТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.

Таким чином, між сторонами склалися договірні відносини, врегульовані ЦК України, а саме: ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1050 та частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів.

Позовні вимоги позивача підтверджуються анкетою-заявою позичальника, довідкою про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, витягом з умов та правил надання банківських послуг.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала належним чином і регулярних платежів в рахунок погашення боргу не здійснювала, у зв`язку з чим заборгованість по кредитному договору станом на 01.01.2019 року складає 13335,04 грн., з них: нараховано відсотків за користування кредитом - 4974,45 грн., нараховано пені - 7249,40 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 611,19 грн..

Також встановлено, що останній платіж в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 здійснила 23.04.2018 р. в сумі 1600 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 7-8). Цим же розрахунком підтверджується, що ОСОБА_1 частково здійснювала погашення кредиту. Отже, фактично відповідач підтвердила своїми діями укладення кредитного договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення штрафів за порушення умов договору задоволенню не підлягає, оскільки встановлено, що позичальник допустила порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов`язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що згідно з укладеним між сторонами кредитним договором відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту і позов підлягає задоволенню частково, оскільки порушено право позивача на своєчасне отримання належного виконання за зобов`язанням. В частині стягнення штрафів позивачу слід відмовити.

Пояснення відповідача , що позов пред`явлений не до належного відповідача , оскільки кредитний договір укладений з ОСОБА_4 , позов пред`явлений до ОСОБА_4 , а прізвище відповідача на даний час - ОСОБА_1 , суд до уваги не приймає , оскільки це одна й та сама особа , в судовому засіданні відповідач підтвердила, що надала згоду на оформлення кредиту , а зміна прізвища , не є підставою для відмови в позові та звільнення від зобов`язання виконати умови договору. Інших доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову , відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджено квитанцією про сплату, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263-265, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: вул.Грушевського,1Д, м.Київ, заборгованість за кредитним договором у розмірі 12223 (дванадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 85 коп., що складається з: нарахованих відсотків за користування кредитом - 4974,45 грн., нарахованої пені - 7249,40 грн., яку зарахувати на р/р № 29092829003111, МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 93 коп., який зарахувати на р/р № НОМЕР_2 , МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя Л.В. Вовк